ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 380/7760/20
адміністративне провадження № К/990/7497/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді: Шевчук С.М., Шинкар Т.І.) у справі №380/7760/20.
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 29.05.2020 №0005263201 про застосування штрафних санкцій у сумі 1105000,00 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 в позові відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Львівській області звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДПС у Львівській області посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, зокрема, прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 05.11.2018 у справі №803/988/17.
У доводах ГУ ДПС у Львівській області зазначає, що у даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин, зокрема і у сфері виробництва та обігу пального.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 08.04.2003 основними видами економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний) 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний).
17.04.2020 ГУ ДПС у Львівській області прийнято наказ №2022 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 у період з 22.04.2020 по 30.04.2020 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до змісту наказу, перевірка призначена з метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального і запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, на підставі статей 20, 61, 62, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
22.04.2020 контролюючим органом видано направлення №825, №826, №827 щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за вказаною вище адресою, з 22.04.2020, терміном 10 діб.
На підставі наказу та направлень на проведення фактичної перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області з метою проведення фактичної перевірки, 22.04.2020 було здійснено вихід до господарського об`єкту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1, за наслідком чого було складено акт №13/251/32.01/ НОМЕР_1 від 27.04.2020 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.
Фактичною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у своїй господарській діяльності використовує три резервуари, які не обладнані рівнемірами-лічильниками та одна паливороздавальна колонка, яка виконує функцію витратоміра-лічильника без позитивних результатів повірки або оцінки відповідності. Крім цього, ФОП ОСОБА_1 не зареєстровано акцизний склад у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, чим порушено підпункт 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, а саме: забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівномірів-лічильників та резервуарів без реєстрації акцизного складу, а також згідно підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, щоденно не формувала дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби.
На підставі названого акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 29.05.2020 №0005263201, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 1105000,00 грн за платежем акцизний податок на пальне 14021900.
Приймаючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції зазначив, що за змістом наказу від 17.04.2020 №2020 підставою проведення перевірки є підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" покладені на відповідача. Також суд виходив з того, що беручи до уваги відсутність належного обґрунтування невиконання позивачем обов`язку щодо обладнання резервуарів, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за відповідне порушення податкового законодавства.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції вважав, що відповідачем не надано жодних доказів того, що контролюючим органом отримано інформацію, яка зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу зі здійснення належного податкового контролю. У самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення.
Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з наступного.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.3 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У постановах від 12.08.2021 (справа №140/14625/20), від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), від 25.01.2019 (справа №812/1112/16), від 05.11.2018 (справа №803/988/17), від 20.03.2018 (справа №820/4766/17), висновок у яких врахували суди попередніх інстанцій у цій справі, Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" покладені на відповідача.
Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.