ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 200/5036/20-а
адміністративне провадження № К/9901/782/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРУС ТРЕЙД" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2020 (суддя - Хохленков О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 (головуючий суддя - Блохін А.А., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.) у справі №200/5036/20-а.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС ТРЕЙД" (далі - ТОВ "ПАРУС ТРЕЙД") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області) від 12.05.2020 № 0000870402, № 0000880402, № 0000890402, № 0000900402 та № 0000910402.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 12.05.2020№ 0000870402, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 9467014,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 2366753,50 грн., від 12.05.2020 № 0000880402, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 293224,00 грн., від 12.05.2020 № 0000890402, яким застосована штрафна санкція у розмірі 1242,00 грн.; від 12.05.2020 № 0000910402. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Донецькій області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову та прийняти у справі нове рішення, яким повністю відмовити в позові.
В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДПС у Донецькій області посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, зокрема, прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 817/481/17, від 01.07.2019 у справі №819/2737/13, від 16.04.2020 у справі №826/7760/15, від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 29.05.2020 у справі №826/27811/15.
Також у касаційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено належним чином оформленими первинними документами правомірність формування податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ПАРУС ТРЕЙД" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2020 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.04.2020 № 378/05-9-04-02/4313460, в якому відображено висновки про порушення позивачем:
пункту 44.1 статті 44, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.2 статті 190, пунктів 208.2, 208.3 статті 208 Податкового кодексу України, статей 3, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого виявлено
завищення бюджетного відшкодування за лютий 2020 року на 9467014,00 грн.;
завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду на 293224,00 грн.;
заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до Державного бюджету на суму 173492,00 грн.
несвоєчасно подана податкова звітність з ПДВ за грудень 2019 року (04.02.2020) та за січень 2020 року (03.03.2020).
На підставі названого акту перевірки 12.05.2020 податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0000900402 про застосування штрафних санкцій на суму 340,00 грн.;
№ 0000910402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 173492,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 43373,00 грн.;
№ 0000870402 яким зменшено бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 9467014,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 2366753,50 грн.;
№ 0000890402 яким застосована штрафна санкція у розмірі 1242,00 грн.;
Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.