ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 748/1997/21
провадження № 51-3205км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисників - адвокатів ОСОБА_6 і ОСОБА_8 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 62021100040000046, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 368 КК України до покарання
у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України на строк 3 роки, з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.
На підставі ст. 54 КК України ухвалено позбавити ОСОБА_7 спеціального звання - підполковник служби цивільного захисту.
Вирішено питання щодо арешту майна.
Згідно з вироком суду обвинувачений ОСОБА_7, перебуваючи на посаді заступника начальника управління - начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Чернігівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, маючи спеціальне звання підполковника служби цивільного захисту, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" був працівником правоохоронного органу, виконував організаційно-розпорядчі функції та функції представника влади, був заступником керівника структурного підрозділу органу державної влади, у зв`язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 18, п. 1 примітки до ст. 364 та п. 2 примітки до ст. 368 КК України був службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Як визначено ч. 2 ст. 64 вищезгаданого Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 того ж Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; складення протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян, винних у порушенні законів та інших нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту; застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
За правилами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з пунктами 3.23, 3.24, 3.3 Положення про відділ запобігання надзвичайним ситуаціям Чернігівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, затвердженого наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі - ГУ ДСНС України у Чернігівській області) від 11 червня 2021 року № 100 (далі - Положення про відділ), серед іншого, цей відділ відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання; організовує перевірки стану готовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної, пожежної техніки, обладнання та засобів пожежогасіння, призначених для забезпечення безпеки об`єкта, локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і пожеж; складає акти перевірок, видає приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до пункту 7.7 Положення про відділ посадові особи Відділу мають право складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно пунктів 7.8.1, 7.8.13 Положення про відділ начальник Відділу здійснює керівництво діяльністю Відділу, розподіляє завдання між особовим складом Відділу, здійснює інші функції, що входять до компетенції Відділу та за дорученням начальника Управління.
Всупереч вищевказаним вимогам законодавства та Положення про відділ заступник начальника Управління - начальник відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Чернігівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області ОСОБА_7, 10 червня 2021 року близько 12:00 з`ясував, що на його території свою господарську діяльність здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_9, після чого в телефонній розмові з останнім домовився про зустріч.
У подальшому, 10 червня 2021 близько 12:40 ОСОБА_7 зустрівся на автодорозі між селами Ковпита та Ведильці Чернігівського району Чернігівської області з фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_9, який у ході здійснення своєї підприємницької діяльності надає послуги по розпилюванні деревини на пилорамі, розташованій на АДРЕСА_2 . Під час розмови з ОСОБА_9 . ОСОБА_7, протиправно використовуючи своє службове становище з метою власного незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_9 про необхідність сплати йому неправомірної вигоди в сумі 10 000 грн за невжиття заходів щодо непроведення перевірки дотримання правил пожежної безпеки на вищевказаній пилорамі ОСОБА_9 та невжиття заходів реагування у зв`язку з можливим виявленням у ОСОБА_9 на виробництві порушень правил пожежної безпеки.
При цьому, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 домовилися, що вказану суму неправомірної вигоди ОСОБА_9 сплатить ОСОБА_7 двома частинами по 5000 грн кожна.
У подальшому, 11 червня 2021 року близько 14:55 ОСОБА_7 поблизу маркету "Малинка" на вул. 30-років Перемоги, 2Eу с. Павлівка Чернігівського району Чернігівської області в салоні автомобіля марки "Ford Fusion", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, одержав від ОСОБА_9 першу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди - 5000 грн за непроведення перевірки дотримання правил пожежної безпеки на пилорамі ОСОБА_9 та невжиття заходів реагування у зв`язку з можливим виявленням у ОСОБА_9 на виробництві порушень правил пожежної безпеки, після чого був викритий працівниками правоохоронних органів.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 01 травня 2023 року вирок місцевого суду від 20 вересня 2022 рокущодо ОСОБА_7 залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Вимоги й узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій проігнорували об`єктивні обставини, а саме те, що ОСОБА_7 на момент реєстрації кримінального провадження та в день подій, зазначених в обвинувальному акті, не мав відповідних повноважень і посадових обов`язків, оскільки Положення про очолюваний ним відділ було затверджене 11 червня 2021 року наказом ГУ ДСНС України у Чернігівській області, вже після затримання ОСОБА_7 та його доведення до ОСОБА_7 не здійснювалося.
Як стверджує захисник, суди попередніх інстанцій проігнорували ті обставини, що ОСОБА_9 веде господарську діяльність як ФОП і здійснює свою діяльність на АДРЕСА_2, що підтверджується Витягом з реєстру платників єдиного податку. Посилається на те, що пилорама на АДРЕСА_2 перебуває у власності СТОВ "Полісся" і була передана в платне користування ОСОБА_10 згідно з договором оренди від 10 листопада 2020 року.
Вважає, що обвинувачення стосовно ОСОБА_7 про отримання неправомірної вигоди від ФОП ОСОБА_9 за непроведення перевірки дотримання правил пожежної безпеки на пилорамі та невжиття заходів реагування у зв`язку з можливим виявленням у ОСОБА_9 на виробництві порушень правил пожежної безпеки за таких обставин не знайшло свого підтвердження, оскільки останній господарську діяльність за вказаною вище адресою не здійснював, договори оренди не укладав.
Захисник зазначає, що ОСОБА_9 взагалі не був суб`єктом, який буде нести відповідальність за порушення правил пожежної безпеки за вказаною в обвинувальному акті адресою, а тому така обставина в цілому виключає можливість ОСОБА_7 виявити в ході перевірки дотримання правил пожежної безпеки на пилорамі порушення, допущені саме ОСОБА_9 . Стверджує, що згідно з відповіді ГУ ДСНС у Чернігівській області від 01 липня 2021 року № 70 3-3061/70 02/2 на адвокатський запит заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки стосовно об`єктів, розташованих у с. Пакуль Чернігівського району Чернігівської області, на яких веде господарську діяльність ФОП ОСОБА_9, не були заплановані й не здійснювалися, розпорядчі документи щодо таких заходів не складалися та не видавалися. Зазначає, що ОСОБА_7 не мав повноважень здійснювати перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_9, оскільки той є фізичною особою - підприємцем, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а відповідно до наданої відповіді ГУ ДСНС у Чернігівській області від 05 серпня 2021 року № 70 01- 63/7009 на адвокатський запит органи державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки не здійснюють заходів державного нагляду (контролю) стосовно ФОП, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності. Вважає, що суди попередніх інстанцій ці доводи сторони захисту проігнорували.
Захисник із посиланням на постанову Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво" та постанову об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (провадження № 51-4160кмо20) зазначає, що відповідальність за одержання хабаря настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу, а тому вважає, що в діях його підзахисного відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Акцентує, що суди попередніх інстанцій не дослідили обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про допустимість доказів. Стверджує, що всупереч нормам КПК України та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, підставою для внесення відомостей до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні були недостовірні дані, однак суди попередніх інстанцій залишили його доводи поза увагою, що свідчить про упередженість суду.
На думку захисника, у матеріалах кримінального провадження відсутні докази їх надходження до прокуратури Чернігівської області, що свідчить про необґрунтованість прийнятих прокурором під час досудового розслідування рішень у кримінальному провадженні. Наголошує, що доводи прокурора, висловлені суду першої інстанції, про те, що співробітники прокуратури проводили ознайомлення з відповідними матеріалами кримінального провадження безпосередньо в четвертому слідчому відділі, взагалі нічим не підтверджені та не заслуговують на увагу.
Зазначає про недопустимість протоколу обшуку транспортного засобу - автомобіля "Ford Fusion". На обґрунтування цього доводу вказує, що всупереч КПК України під час обшуку ОСОБА_7 не було роз`яснено його прав як підозрюваного, передбачених ст. 42 КПК України, оскільки зі змісту протоколу вбачається, що слідчий роз`яснив виключно вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України та не було забезпечено його права на захист. Стверджує про порушення приписів частин 1, 2 ст. 24 КПК України в ході отримання дозволу на проведення обшуку автомобіля в порядку судового контролю.
Заявляє про недопустимість такого доказу, як протокол проведення контролю за вчиненням злочину від 11 червня 2021 року. Переконаний, що всупереч кримінальному процесуальному закону прокурор ухвалив рішення, відповідно до якого для проведення негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НСРД) у виді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту було використано кошти в сумі 5000 грн, які належать ОСОБА_9 . Вважає, що з порушення вимог ч. 1 ст. 252 та ч. 1 ст. 104 КПК України в протоколі не були зафіксовані хід і результати НСРД. На думку захисника, оскільки факт ідентифікації грошових купюр у цьому кримінальному провадженні та їх передача ОСОБА_9 для використання в НСРД - контролю за вчиненням злочину було оформлено не в протоколі про хід та результати НСРД, а в протоколі огляду, складеному оперуповноваженим ОСОБА_11, цей доказ є недопустимий, що не взяли до уваги суди попередніх інстанцій.
З посиланням на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (рішення "Банніков проти Російської Федерації" від 04 листопада 2010 року, "Веселов та інші проти Російської Федерації" від 02 жовтня 2010 року, "Матановіч проти Хорватії" від 04 квітня 2017 року, "Раманаускас проти Литви" від 20 лютого 2018 року) та Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначає, що під час проведення НСРД не можуть використовуватися особи, залучені слідчим чи оперативним співробітником до конфіденційного співробітництва, які своїми розмовами чи діями створюють умови для вчинення злочину особою, щодо якої проводиться НСРД. Як стверджує захисник, ОСОБА_9 був залучений до конфіденційного співробітництва під час проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та своїми діями, розмовами створював відповідні умови для вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення. Вважає, що такі дії ОСОБА_9 свідчать про провокацію злочину і підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КК України.
На думку захисника, всі докази, надані стороною обвинувачення в цьому кримінальному провадженні на підтвердження обставин, зазначених в обвинувальному акті, є недопустимими, оскільки здобуті не у спосіб та в порядку, які визначено законом. Проте суди попередніх інстанцій не звернули уваги на доводи та зауваження сторони захисту щодо недопустимості всіх доказів, наданих стороною обвинувачення у кримінальному провадженні.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_7 у зв`язку з допущеними істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що досліджені в суді докази фактично свідчать про невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, відсутність у його діях такої обов`язкової ознаки як суб`єктивна сторона складу злочину, що передбачає наявність прямого умислу та корисливого мотиву на одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи. Суд не звернув увагу на доводи захисту й не дав належної оцінки головним доказам, на яких зафіксовано обидві його зустрічі із заявником, що фактично його виправдовують і спростовують надумані й підкреслені обставини об`єктивної сторони складу інкримінованого злочину та мету отримання 5000 грн.
Стверджує, що суд залишив поза увагою докази щодо підбурювання (провокації) на вчинення злочину з боку посадових осіб правоохоронних органів і заявника, що із самого початку і ще до першого контакту діяв під їх контролем, керівництвом і вказівками, з метою спільного штучного створення події злочину.
Акцентує, що суддя ОСОБА_12 за наявності підстав не подала заяви про самовідвід, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України.
Указує, що з порушеннями Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1377, повідомлення ОСОБА_9 відразу після його надходження не було внесено до журналу єдиного обліку та інтегрованої інформаційно-пошукової системи, тобто належним чином не зареєстроване.
Захисник зазначає про недопустимість такого доказу як матеріали НСРД, зокрема через те, що НСРД проводили неналежні і неповноважні особи. Захисник стверджує, що в матеріалах кримінального провадження немає жодних документів, які б свідчили, що сторона обвинувачення в цій справі вживала яких-небудь заходів для розсекречення матеріалів, що були підставою для проведення НСРД. Посилається на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні клопотання прокурора про розсекречення цих документів або документи про відмову в розсекреченні.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав відповіді на всі доводи скарги захисника, обмежився лише твердженнями про правильність висновків суду першої інстанції та не навів мотивів залишення без задоволення апеляційної скарги, чим порушив вимоги ст.419 КПК України.
На думку захисника, у діях ОСОБА_7 відсутні об`єктивна й суб`єктивна сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що виключає його кримінальну відповідальність.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення у зв`язку з допущеними істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Не погоджується з фактичними обставинами, установленими судом першої інстанції. Вважає, що місцевий суд зробив хибні висновки стосовно мети отримання грошей - за непроведення перевірки дотримання правил пожежної безпеки на його пилорамі та невжиття заходів реагування у зв`язку з можливим виявленням у нього на виробництві порушень правил пожежної безпеки. Вважає себе невинуватим і посилається на стенограми його розмов з ОСОБА_9 .
Зазначає, що в порушення Інструкції "Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події" повідомлення ОСОБА_9 відразу після надходження, не було внесено до журналу ЄО та інтегрованої інформаційно-пошукової системи, тобто належним чином не зареєстроване. Засуджений зазначає про недопустимість усі доказів, оскільки вони є похідними від заяви, зареєстровані в порушення вимог чинної на той час інструкції.
Стверджує про підбурювання (провокацію) на вчинення злочину працівниками правоохоронних органів.
Вважає, що в його діях відсутні об`єктивна й суб`єктивна сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що виключає його кримінальну відповідальність.
Зазначає, що суд апеляційної інстанціїʼ не дав відповіді на всі доводи захисника, не дослідів доказів безпосередньо, у своїй ухвалі лише формально перерахував докази, які місцевий суд зазначив у вироку, при цьому обмежився лише твердженнями про правильність висновків суду першої інстанціїʼ та не навів мотивів, з яких відкинув доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 підтримала свою касаційну скаргу, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 підтримала частково.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів провадження, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, ґрунтуються на детально наведених у вироку доказах, які суд усебічно, повно та об`єктивно дослідив, правильно оцінив.
Зокрема, винуватість ОСОБА_7 підтверджується такими доказами:
- показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ;
- витягом із ЄРДР від 10 червня 2021 року;
- рапортом старшого оперуповноваженого відділу УСР в Чернігівській області ДСР НП України ОСОБА_16 про виявлення кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_7 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України;
- протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 ;
- заявою ОСОБА_9 від 10 червня 2021 року про залучення його до конфіденційного співробітництва в рамках кримінального провадження за № 62021100040000046 від 10 червня 2021 року;
- рапортом старшого оперуповноваженого відділу УСР в Чернігівській області ДСР НП України ОСОБА_16 про доцільність проведення в рамках цього кримінального провадження негласних слідчих дій щодо ОСОБА_7 ;
- даними протоколу обшуку від 11 червня 2021 року та переглянутим судом відеозаписом цієї слідчої дії, у ході якої в автомобілі "Ford Fusion",державний номерний знак НОМЕР_1 на підлокітнику між передніми сидіннями виявлено грошові кошти на загальну суму 5000 грн;
- даними протоколу огляду вилучених речей від 11 червня 2021 року;
- даними протоколу затримання ОСОБА_7 від 11 червня 2021 року й переглянутим судом відеозаписом цієї слідчої дії;
- даними протоколу огляду мобільного телефона від 11 червня 2021 року, добровільно наданим ОСОБА_9 для огляду, та переглянутим судом відеозаписом до нього;
- даними протоколу огляду від 22 липня 2021 року диска CD-R марки "Axent" 700 MB для лазерних систем зчитування, на якому наявна папка з назвою "WhatsApp Audio 2021-06-11 at 17.31.08". Під час відкриття вказаної папки за допомогою клавіатури комп`ютера було встановлено, що це аудіозапис розмови між двома чоловіками, вірогідно між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . У розмові йдеться про необхідність установлення пожежної сигналізації, також прозвучала фраза про необхідність установлення декількох вогнегасників. Після нетривалої розмови ОСОБА_7 висловив пропозицію, що йому необхідно дати кошти в сумі 10 000 грн і в такому випадку ОСОБА_9 зможе нормально працювати, без зайвих перевірок. На його прохання ОСОБА_9 відповів, що це великі гроші і такої суми у нього немає і повідомив, що можливо 5000 грн він ще зможе знайти. У бесіді ОСОБА_7 повідомив, що їм треба робити заміну якихось вікон, робити ремонт у приміщенні, а на це все немає коштів. У процесі діалогу ОСОБА_7 погодився на отримання від ОСОБА_9 частини коштів у сумі 5000 грн, але сказав що решту 5000 грн йому треба буде віддати згодом;
- прослуханим судом записом на диску СD-R "Axent" 700 МВ;
- даними протоколу огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів -грошових купюр коштів у національній валюті в сумі 5000 грн від 11 червня 2021 року;