ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 759/18691/21
провадження № 51-2226 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2022 року та вирок Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100080001991, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Вироком Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено свій, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2021 року щодо ОСОБА_7, яким останнього засуджено за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 200 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, виконувати самостійно.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 04 липня 2021 року, приблизно о 20:10 год, перебуваючи на проспекті Академіка Палладіна, 19, в м. Києві, маючи прямий умисел, спрямований на власне збагачення, шляхом повторного, незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем "OPEL OMEGA" д.р.з. НОМЕР_1 зеленого кольору, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, достовірно знаючи, що двері в салон вищезазначеного автомобіля не зачиняються, проник до нього та за допомогою своїх знайомих, які не усвідомлюючи злочинних умислів ОСОБА_7 та вважаючи, що зазначений автомобіль належить останньому, погодились допомогти та за допомогою автомобіля марки "Volkswagen Caravelle" д.р.з. НОМЕР_2 відтягнули вищезазначений автомобіль на пров. Приладний, 6, в м. Києві.
В подальшому, ОСОБА_7, 28 липня 2021 року, перебуваючи за адресою: м. Київ, пров. Приладний, 6, викликав автомобіль-евакуатор та відвіз на ньому автомобіль "OPEL OMEGA" д.р.з. НОМЕР_1 зеленого кольору до пункту розукомплектування автомобілів по вул. Каменярів, 89, в м. Києві, де продав його за 600 доларів США, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення щодо ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості. Стверджує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Крім того, вважає, що ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні не набув статусу обвинуваченого, оскільки йому не вручався обвинувальний акт. Вважає, що судами попередніх інстанцій не було доведено винуватість саме ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, оскільки останній користувався автомобілем та ремонтував його. Зазначає, що вирок апеляційного суду не відповідає положенням ст. 420 КПК України.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав подану ним касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважала за необхідне касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення- без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.