ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 722/1468/21
провадження № 51-2470 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Чернівецького апеляційного суду від 01 серпня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021263140000232, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новодністровського міського суду Чернівецької області від 25 травня 2022 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України.
Також за цим вироком вирішено долю речових доказів, а саме залишено їх у матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021263140000051.
Чернівецький апеляційний суд скасував вирок місцевого суду та ухвалив новий вирок від 01 серпня 2022 року, яким ОСОБА_7 визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, та призначив йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Крім цього, суд апеляційної інстанції на підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосував спеціальну конфіскацію у дохід держави речових доказів, - алюмінієвого човна без реєстраційних номерів; двигуна "EVINRUDE 521сс"; металевої сітки та металевого гаку (виготовленого кустарним методом); виловлених екземплярів риб.
Також апеляційний суд у вироку прийняв рішення щодо розподілу процесуальних витрат на проведення експертиз.
ОСОБА_7 засуджено за те, що він 06 квітня 2021 року близько 04:35, перебуваючи на річці Дністер в адміністративних межах с. Непоротове Дністровського району Чернівецької області, діючи умисно, в порушення вимог пунктів 3.14., 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, ст. 11 Закону України "Про тваринний світ", за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, не маючи належного дозволу, використавши заборонене знаряддя лову - ставкову риболовну сітку, незаконно виловив рибу, чим заподіяв істотну шкоду.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі зі змінами захисник ОСОБА_6 на підставі невідповідності призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі через суворість просить змінити вирок апеляційного суду та застосувати щодо засудженого положення ст. 75 КК України. Вважає, що суд апеляційної інстанції, признаючи ОСОБА_7 покарання, належним чином не мотивував свого рішення, не врахував конкретних обставин справи та позитивних даних про особу останнього, які у сукупності є підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням. Крім цього, захисник ОСОБА_6 зазначив, що апеляційний суд неправильно вирішив долю речових доказів, стягнувши з ОСОБА_7 процесуальні витрати на проведення експертизи, адже на розгляді суду перебуває кримінальне провадження щодо особи, матеріали стосовно якої виділені з цього провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 просила залишити вирок апеляційного суду без зміни як законний, а касаційну скаргу захисника - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК України.
У касаційній скарзі захисник посилається на те, що дії ОСОБА_7 щодо незаконного вилову риби не мали систематичного характеру, а тому не містять ознак зайняття рибним промислом. Проте аргументи захисника суперечать законодавству України.
Так, відповідно до Закону України "Про тваринний світ" одним із видів використання об`єктів тваринного світу є рибальство. Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних.
Під поняттям промислу розуміються випадки вилову риби і рибних тварин із використанням промислових засобів (сіток, неводів тощо). Промислом охоплюються як одиничний акт добування, так і дії, що складаються з ряду вольових актів. Незаконність зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом має місце при здійсненні його без належного дозволу, у заборонений час, у недозволених місцях, а також забороненими способами і знаряддями лову.
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_7 без належного дозволу та з використанням забороненого знаряддя лову вчинив один епізод вилову декількох видів риби, зокрема і вирезуба причорноморського, занесеного до Червоної книги України за природоохоронним статусом "зникаючий" і вилов якого заборонений, що є незаконним і призвело до істотної шкоди довкіллю. Тому, з урахуванням наведеного та виходячи з цих фактичних обставин кримінального провадження, всупереч доводам захисника, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що такі дії ОСОБА_7 є незаконним зайняттям рибним добувним промислом, відповідальність за що передбачена статтею 249 КК України.
Що стосується доводів захисника, наведених у касаційній скарзі, про те, що апеляційний суд при вирішенні питання про долю речових доказів та розподіл судових витрат на проведення експертизи не врахував, що триває інше кримінальне провадження, то вони є безпідставними, оскільки апеляційний суд у межах даного кримінального провадження діяв відповідно до статей 96-1, 96-2, ч. 2 ст. 124, ст. 100 КПК України. Водночас захисник у касаційній скарзі в контексті захисту інтересів свого підзахисного ОСОБА_7 не послався на жодні доводи, які би спростовували правильність вирішення апеляційним судом зазначених питань та не зазначив жодних обґрунтувань на підставі чого апеляційний суд, на його думку, повинен був долучити речові докази до іншого кримінального провадження та як саме необхідно було розподілити процесуальні витрати.