ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 706/135/19
провадження № 51-2326 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 травня 2022 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 11 січня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018250260000423, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Марлівка Новомиргородського району Кіровоградської області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115,
ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 травня 2022 року ОСОБА_7 засуджено до покарання: за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з 18 вересня 2018 року.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на її користь 6 100 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 100 000 грн моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 січня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 13 вересня 2018 року в період часу з 10 год по 11 год, за попередньою змовою з особою, кримінальне провадження відносно якої закрите у зв`язку зі смертю, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_3, маючи умисел на заволодіння майном ОСОБА_9, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, наніс останньому невстановлену досудовим розслідуванням кількість ударів кулаками та ногами в область тулуба, після чого спільно затягнули ОСОБА_9 до коридору вказаного будинку, де ОСОБА_7 наніс потерпілому кілька ударів ногою по тулубу. Потім спільно, за допомогою мотузки, зв`язали потерпілому руки й ноги та потягнули до кімнати будинку, де помістили на ліжко та за допомогою електричного кабелю, особа кримінальне провадження відносно якої закрите у зв`язку зі смертю, зв`язала ОСОБА_9 .
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_7 спільно з особою, кримінальне провадження відносно якої закрите, усвідомлюючи, що ОСОБА_9 перебуває в безпорадному стані, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою заволодіння грошовими коштами і цінностями потерпілого та заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, використовуючи електричний кабель зв`язали ОСОБА_9 з метою отримання інформації про місце знаходження грошових коштів, нанесли йому невстановлену кількість ударів руками та ногами по різних частинах тіла, після чого ОСОБА_7 за допомогою липкої стрічки, обмотуючи навколо голови, заклеїв ОСОБА_9 ротову порожнину, щоб останній не кричав, після чого особа, кримінальне провадження відносно якої закрите, підійшов до ОСОБА_9 й стиснув його шию рукою, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді механічної асфіксії внаслідок стиснення шиї петлею, закритої черепно-мозкової травми без ушкодження кісток черепа з крововиливами під м`які мозкові оболонки, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер, що ускладнились лівостороннім гемотораксом (накопичення крові в лівій плевральній порожнині), від яких помер на місці, а також легкі тілесні ушкодження, після чого заволоділи коштами ОСОБА_9 в сумі 6 100 грн, які знаходились на тумбочці в кімнаті, чим спричинили йому матеріального шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що вказана в протоколах пред`явлення особи для впізнання від 20 та 17 грудня 2018 року за участі свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 інформація, на яку суд послався у вироку, є аналогічною показанням вказаних свідків під час допиту. При цьому в судовому засіданні дані свідки не допитувались у зв`язку з відмовою сторони обвинувачення від їх допиту, тому дані протоколів пред`явлення особи для впізнання із вказаними свідками не можуть бути доказами в кримінальному провадженні, а покладення їх в основу обвинувального вироку є порушенням положень ст. 23 та ст. 95 КПК України.
Крім цього, під час допиту експерта сторона захисту заявляла клопотання про перегляд відеозапису слідчого експерименту за участі ОСОБА_12, однак в його задоволенні відмовлено з посиланням на те, що кримінальне провадження щодо останнього закрито у зв`язку із його смертю, при цьому вказаний протокол слідчого експерименту в судовому засіданні не досліджувався. Незважаючи на наведене, суд послався у вироку на протокол слідчого експерименту за участі ОСОБА_12 від
18 вересня 2018 з відеозаписом, як на доказ винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень,.
Також сторона захисту вважає недопустимим доказом протокол слідчого експерименту за участі ОСОБА_7, оскільки він був проведений в той же день після його допиту, де ОСОБА_7 підтвердив свої показання, надані під час допиту.
Стверджує, що суд першої інстанції не надав оцінки показанням свідків, які були допитані в судовому засіданні, чим допустив порушення приписів ст. 94 КПК України.
Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, виходячи з наведених положень процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставами для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
За результатами перевірки судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_7 суд першої інстанції зробив на підставі ретельного аналізу й оцінки досліджених доказів, а саме: показань потерпілої ОСОБА_8, даних, що містяться у протоколах огляду місця події та трупа від 14 вересня 2018 року, протоколах проведення слідчих експериментів від 18 вересня 2018 рокуз підозрюваним ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_12, щодо якого кримінальне провадження закрито у зв`язку зі смертю на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, протоколах пред`явлення особи для впізнання зі свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно від 17 та 20 грудня 2018 року, висновках експерта № 05-7-02/357 від 14 вересня 2018 рокута