Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 646/2811/21
провадження № 61-4151св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кулієва Людмила Леонідівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кулієва Л. Л. про визнання права власності в порядку спадкування за законом, встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Позовна заява мотивована тим, що 02 жовтня 2019 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 53/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . У свідоцтві помилково зазначена адреса реєстрації проживання - АДРЕСА_1, оскільки такої адреси не існує, що підтверджується відповідними доказами та вказаним свідоцтвом, у якому зазначена адреса цієї самої нерухомості лише як: АДРЕСА_1 .
За адресою: АДРЕСА_1 постійно мешкала та була зареєстрована ОСОБА_3, їй належало 53/200 часток домоволодіння на підставі свідоцтва про право власності та 53/200 часток на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Посилався на те, що інші 47/100 часток цього домоволодіння належать йому на підставі договору дарування від 14 жовтня 2002 року. Виділ частки домоволодіння та поділ земельної ділянки за цією адресою ані за договором, ані за рішенням суду не проведено.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона була його бабусею і на час відкриття спадщини він проживав та був зареєстрований разом з нею.
За життя ОСОБА_3 заповіту не складала, інших спадкоємців, крім нього, які б прийняли спадщину, немає.
У 2020 році він звернувся до нотаріуса за оформленням своїх спадкових прав на зазначене спадкове майно, втім йому було відмовлено з підстав відсутності факту прийняття ним спадщини.
У листі № 182/01-16 від 20 травня 2020 року нотаріус зазначив, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 була відкрита 02 жовтня 2019 року за № 5/2019 та видано свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємцю, який прийняв спадщину, проживаючи разом з померлою на день її смерті, станом на 12 жовтня 2004 року за однією адресою: АДРЕСА_1 на підставі наданої їй довідки від 11 вересня 2019 року.
Звертав увагу на те, що ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 53/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, однак, даної адреси не існує.
Отже, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та яка постійно мешкала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, залишилась спадщина, яка складається з 53/100 часток цього домоволодіння. На час смерті у шлюбі спадкодавець не перебувала. Її дочка, ОСОБА_4, його мати, спадщину не приймала.
Зазначає, що за час життя ОСОБА_3 він постійно з нею проживав, регулярно з нею спілкувався, цікавився її життям та надавав допомогу, піклувався про неї, мешкаючи та ведучи спільний побут.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 53/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 у частині 53/200 часток;
- встановити факт проживання ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на час її смерті за адресою: будинок АДРЕСА_1 ;
- визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 53/200 часток домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель за АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 596 кв. м.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2021 року у складі судді Власової Ю. Ю. позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на час її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 02 жовтня 2019 року, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кулієвою Л. Л., зареєстроване в реєстрі за № 1848.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 53/200 часток домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що відомості про реєстрацію ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, що внесені органом реєстрації до Реєстру територіальної громади міста Харкова за заявою ОСОБА_2 від 11 вересня 2019 року при наданні ним "будинкової книги" та свідоцтва про смерть ОСОБА_3, учинені у спосіб, що не передбачений наведеними нормами законодавства України.
Суд врахував, що відповідачем не спростована обставина, що він разом зі своєю сім`єю і ОСОБА_1 разом з його сім`єю зареєстровані у даному домоволодінні та взяв до уваги факт відсутності такої адреси, як АДРЕСА_1, що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.
Ураховуючи положення законодавства, офіційних повідомлень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про відсутність такої адреси, як АДРЕСА_1, районний суд встановив юридичний факт проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним оспорюваного свідоцтва про право на спадщину, то суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не мав права на спадкування права власності на спірне майно після смерті ОСОБА_3 на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України, оскільки підставою для видачі 02 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кулієвою Л. Л. ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 слугувало те, що він, як спадкоємець, постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1, що спростовано у ході судового розгляду.
Щодо позовної вимоги про визнання права власності в порядку спадкування, то районний суд взяв до уваги, що спадкоємців двоє (позивач та відповідач), спадкове майно поділяється між ними у рівних частках. Отже, суд визнав право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 53/200 часток домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Додатковим рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ларенка Д. В. про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
У задоволенні заяви у іншій її частині відмовлено.
Додаткове рішення районного суду мотивовано тим, що такі юридичні послуги, як зустріч, аналіз обставин справи, консультації з вивченням документів по суті є тотожними послугами і не потребують самостійного відокремлення. Крім того, обсяг наданих стороною позивача документів до позовної заяви є невеликим і не потребує значного часу для їх вивчення, а аналіз законодавства та судової практики по суті не є юридичною послугою, а є професійним обов`язком адвоката.
Ураховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, суд вважав, що стягнення таких витрат з відповідача становитиме надмірний тягар та суперечитиме принципу їх розподілу. Тому районний суд вважав співмірними та такими, що відповідають критерію реальності та розумності витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 500,00 грн, а не у розмірі заявлених 48 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення по суті заявлених вимог.
ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що для набуття ОСОБА_1 права на спадкове майно в порядку частини третьої статті 1268 ЦК України не має правового значення, чи була встановлена у визначеному законом порядку така адреса як будинок АДРЕСА_1, адже сам факт реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за однією адресою: АДРЕСА_1, проте фактичне проживання у різних (окремих) будинках та окремими сім`ями не може автоматично породжувати у ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Апеляційний суд вважав, що позивач не надав суду належних й допустимих, доказів на підтвердження факту проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто не довів юридичних фактів спільного проживання, ведення спільного господарства, спільного побуту, наявності взаємних прав і обов`язків.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року й залишити в силі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2021 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2023 року у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Воробйової І. А. на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., Судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Хопта С. Ф.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2023 року справу призначено до розгляду.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 25 липня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., Судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Хопта С. Ф., Коломієць Г. В., Гулько Б. І.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 липня 2023 року у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_5 на підставі повідомлень судді Лідовця Р. А. від 25 липня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В., Гулько Б. І.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 серпня 2023 року у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Гулейкова І. Ю. на підставі повідомлення судді Лідовця Р. А. від 29 серпня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Білоконь О. В., Коломієць Г. В., Гулько Б. І.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що, скасувавши рішення районного суду в частині встановлення факту проживання, суд апеляційної інстанції не навів мотивів судового рішення.
Зазначає, що ведення спільного господарства та спільного побуту і наявність взаємних прав і обов`язків підтверджується тим, що він зі спадкодавцем були співвласниками одного домоволодіння за однією адресою, де мешкали усі разом. Іншого житла у спадкодавця не було, її проживання за місцем реєстрації встановлено судом.
Вважає неправильними висновки суду апеляційної інстанції про правомірність посвідчення нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за відповідачем, оскільки останнім було надано інформацію про реєстрацію його зі спадкодавцем за неіснуючою адресою ( АДРЕСА_1 ).
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а саме у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц (провадження № 61-5777св20) (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Крутько І. М. подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, оскільки її доводи є необґрунтованими.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки за відсутності факту спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем виключається фактичне прийняття спадщини. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мали у власності відокремлене нерухоме майно, оскільки домолодіння складалося з двох будинків.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі рішення виконавчого комітету Червонозаводської районної ради народних депутатів (м. Харків) № 196 від 25 квітня 1989 року домоволодіння у цілому, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з двох жилих будинків, належало на праві особистої власності ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння, виданого 08 червня 1989 року виконавчим комітетом Червонозаводської районної Ради народних депутатів УРСР. Означене свідоцтво видано взамін договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою № 33061/2 від 07 листопада 1949 року (том 1, а. с. 17).
Надалі 47/100 часток цього домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель за АДРЕСА_1 належали на праві власності ОСОБА_7 на підставі договору дарування, посвідченого Першою харківською державною нотаріальною контрою 02 серпня 1989 року за реєстровим № 1-689 та зареєстрованому у Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське МБТІ") 24 серпня 1989 року за реєстровим № 46767, що підтверджується договором дарування від 14 жовтня 2002 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Губською В. А., зареєстрованим у реєстрі за № 6247.
Відповідно до договору дарування від 14 жовтня 2002 року ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_1 прийняв у дар 47/100 частин домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель за АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 32).
Згідно з договором дарування від 14 жовтня 2002 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Губською В. А., на земельній ділянці розміром 596 кв. м розташовано: жилий будинок - літера "Б-1", жилою площею 42,2 кв. м, жилий будинок - літера "Д-1", жилою площею 30,9 кв. м, надвірні будівлі: два льохи - літери "В", "Ж", зливна яма - літера "З", два сараї - літери - "И", "К", огорожа - літери № 1, 3-8, колодязь - літера № 2, замощення - літера І.
У користування обдарованого ОСОБА_1 відповідно до цього договору, перейшло 47/100 часток домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель за АДРЕСА_1, а саме: жилий будинок - літера "Д-1", 1/2 частина огорожі, льох - літера "Ж", колодязь № 2, сарай - літера "И", згідно з договором дарування, посвідченого Першою Харківською Державною нотаріальною контрою 02 серпня 1989 року за реєстровим № 1-689, зареєстрованого у КП "Харківське МБТІ" 24 серпня 1989 року за реєстровим № 46767 та згідно з технічним паспортом на домоволодіння, виданого КП "Харківське МБТІ" 18 квітня 2002 року за реєстровим № 46767 (том 1, а. с. 32).
Інші 53/100 часток домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель за АДРЕСА_1 належали на праві власності ОСОБА_3 : 53/200 часток - на підставі свідоцтва про право власності, посвідченого державним нотаріусом Першої харківської державної нотаріальної контори 04 квітня 1991 року за реєстровим № 5-688, зареєстрованого у КП "Харківське МБТІ" 11 квітня 1991 року, номер запису № 46767 та 53/200 часток - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої харківської державної нотаріальної контори 04 квітня 1991 року за реєстровим № 5-690, зареєстрованого у КП "Харківське МБТІ" 11 квітня 1991 року, номер запису № 46767, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим ОСОБА_2 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кулієвою Л. Л. 02 жовтня 2019 року та зареєстрованим у реєстрі за № 1848 (том 1, а. с. 12).
Указані обставини підтверджуються інформацією КП "Харківське МБТІ" від 23 квітня 2020 року № 3944/04-08/20, відповідно до якої згідно з наявних архівних матеріалів реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 станом на 31 грудня 2012 року КП "Харківське МБТІ" проведено наступним чином:
- 47/100 часток за ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 14 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Губською В. А., реєстровий номер № 6247;
- 53/200 часток за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 04 квітня 1991 року Першою харківською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер № 5-688;
- 53/200 часток за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 04 квітня 1991 року Першою харківською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер № 5-690 (том 1, а. с. 15).
Відповідно до технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1, виданого КП "Харківське МБТІ" 18 квітня 2002 року, домоволодіння, що розташовано на земельній ділянці розміром 596 кв. м, складається з: жилого будинку - літера "Б-1", жилою площею 42,2 кв. м, жилого будинку - літера "Д-1", жилою площею 30,9 кв. м, надвірних будівель: два льохи - літери "В", "Ж", зливна яма - літера "З", два сараї - літери - "И", "К", огорожа - літери № 1, 3-8, колодязь - літера № 2, замощення - літера І (том 1, а. с. 142-146).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 03 березня 2020 року, актовий запис № 9136 від 12 жовтня 2004 року, а також повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (том 1, а. с. 28, 84-85).