Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 161/4205/22
провадження № 61-3205св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Грибан Жанною Володимирівною, на постанову Волинського апеляційного суду від 17 січня 2023 року та додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, прийнятих у складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" (далі - ТОВ "Волиньелектрозбут"), про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
Позовна заява мотивована тим, що він з 28 серпня 2003 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З метою покращення умов проживання сім`я уклала договір про пайову участь у кооперативі "ЖБК Еталон" від 11 грудня 2009 року № 46, предметом якого є узгодженість сторін про організацію будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 . Після завершення будівництва 10 жовтня 2019 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка є їх спільною сумісною власністю. На початку грудня 2021 року відповідач разом з дітьми без попередження покинула вказану квартиру та переїхала проживати до своєї матері у АДРЕСА_4.
24 січня 2022 року він захворів на коронавірусну хворобу та у період з 02 лютого 2022 року до 18 лютого 2022 року перебував на лікуванні. Під час його тимчасової непрацездатності відповідач звернулась до ТОВ "Волиньелектозбут" із заявою про відключення їх квартири від електропостачання. Вказане відключення призвело до відключення опалення у житловому приміщенні (у тому числі у зимовий період). Вказані дії відповідача розцінював як такі, що спрямовані на створення неможливих умов для його проживання у зазначеній квартирі.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати за ним право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у користуванні житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_1, зокрема, у праві користування комунальними послугами;
- надати йому право на укладення договорів з послуг електропостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання у квартирі АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 жовтня 2022 року у складі судді Черняка В. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_1, зокрема, у праві користування комунальними послугами.
Надано ОСОБА_1 право на укладення договорів з послуг електропостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 у силу презумпції спільності майна подружжя є співвласником квартири АДРЕСА_1 та має право користування нею. Оскільки йому чиняться перешкоди відповідачем у користуванні цією квартирою, то його вимоги підлягають до задоволення.
Суд вважав, що позивач, як співвласник, має право укладати договір на постачання електроенергії на своє ім`я.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 жовтня 2022 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачем не доведено, що ОСОБА_2 чинить йому перешкоди в користуванні квартирою, яка є їх спільною сумісною власністю, оскільки позивач проживає в ній, користується нею, а вимоги про надання йому права на укладення договорів щодо комунальних послуг, є передчасними, оскільки він не звертався до надавачів таких послуг як співвласник майна.
Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 26 січня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 7 000 грн.
Апеляційний суд вважав, що заявлений розмір судових витрат на правничу допомогу співмірний з предметом позову та складністю справи, а понесення таких витрат відповідачем доведено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Волинського апеляційного суду від 17 січня 2023 року та додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 26 січня 2023 рокускасувати і залишити в силі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 жовтня 2022 року; ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що припинення шлюбних відносин не припиняє права користування житлом. Вважає, що ОСОБА_2 своїми діями з розривання договору на постачання електроенергії в квартиру створює йому незручності, а її дії спрямовані на неможливість використання ним квартири, яка придбана сторонами за час шлюбу та є їх спільною сумісною власністю.
Вказує, що висновок суду про передчасність вимог про надання йому права на укладення договорів щодо комунальних послуг, є помилковим, оскільки такі договори можуть бути укладені тільки із зареєстрованим власником.
Стягуючи з нього судові витрати на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції не врахував, що він не був обізнаний про подання відповідачем такої заяви, тому був позбавлений права звернутися до суду із запереченням чи заявою про зменшення розміру таких витрат. При цьому, суд апеляційної інстанції не повідомив його про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Крім того, вважає, що розмір стягнених витрат є неспівмірним з обсягом наданих послуг адвокатом та складністю справи
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Хомич О. В., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу в якому вказує, що її доводи є необґрунтованими, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Крім того, просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
03 травня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 2003 року, який було розірвано рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2022 року (справа № 161/23495/21).
За час шлюбу за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 жовтня 2019 року №184725436.
ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у вказаній квартирі.
З огляду на відповідь ПрАТ "Волиньобленерго" на адвокатський запит від 29 серпня 2022 року № 1315-4378 договір про надання послуг з розподілу електричної енергії на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, укладено з ОСОБА_2, яка 16 лютого 2022 року звернулась до ПрАТ "Волиньобленерго" із заявою про припинення постачання електричної енергії за вказаною адресою. Розподіл електричної енергії було припинено з 18 лютого 2022 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 760/9127/20-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, ОСОБА_1 зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме додаткова постанова Волинського апеляційного суду від 26 січня 2023 року оскаржується з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки питання про ухвалення додаткового рішення було вирішено судом апеляційної інстанції за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Щодо постанови Волинського апеляційного суду від 17 січня 2023 року
Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.