ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 714/675/17
провадження № 61-4217св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою адвокатом Кутровською Наталією Михайлівною,на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2018 року, ухвалене у складі судді Козловської Л. Д., та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 січня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Яремка В. В., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.
Позов мотивований тим, що його батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а мати ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя батьків він зі своєю дружиною постійно доглядали за батьками, зокрема, готували їжу, прибирали, надавали матеріальну допомогу та вживали усіх заходів, яких потребували батьки. Відповідач, який є братом позивача, за час хвороби батьків не надавав жодної допомоги на придбання ліків та ухилявся від обов`язку щодо надання батькам будь-якої допомоги.
Позивач посилався на безпорадний стан батьків через їх похилий вік та стан здоров`я.
З урахуванням наведеного, вважаючи, що відповідач ОСОБА_2 умисно ухилявся від надання допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які у зв`язку з хворобами та похилим віком потребували сторонньої допомоги, просив усунути відповідача від права на спадкування за заповітом після матері ОСОБА_4 та батька ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2018 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем обставин, які б свідчили про те, що спадкодавці ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у безпорадному стані та потребували сторонньої допомоги, а також обставин щодо ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцям.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1, подана адвокатом Кутровскою Н. М., залишена без задоволення, а рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2019 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про недоведеність позову, вважаючи, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи, дотримуючись принципу змагальності сторін; врахував, що усуненню від права на спадкування підлягає особа, яка має таке право за законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У лютому 2019 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Кутровська Н. М.,звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2018 рокута постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 січня 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник у касаційній скарзі зазначає, що судами надана неправильна оцінка доказам, зокрема, поясненням свідків, допитаних у суді першої інстанції за його клопотанням, та медичним документам щодо стану здоров`я спадкодавців.
Позиція інших учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін. Позивач посилається на те, що суди повно та всебічно встановили фактичні обставин справи і дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови у позові.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 5 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін ОСОБА_3, після якого спадщину прийняли дружина спадкодавця ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_1
30 жовтня 2014 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_2 все своє майно, успадковане нею після чоловіка ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_4, після якої позивач прийняв спадщину як спадкоємець за законом, а відповідач - як спадкоємець за заповітом.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги заявника на рішення Володарського районного суду Донецької області від 18 травня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.