Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 757/222/20
провадження № 61-4427 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь. О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк";
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), про розірвання депозитних договорів, стягнення грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 06 грудня 2013 року між ним та публічним акціонерним товариством "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), яке змінило назву на АТ КБ "ПриватБанк", було укладено два депозитні договори, а саме: № SAMDNWFD0070028501100, вклад "Стандарт", за умовами якого ним внесено 500 000 доларів США на відкритий банком рахунок № НОМЕР_1 на строк 366 днів до 06 грудня 2014 року включно, під 10 процентів річних; № SAMDNWFD0070028507100, вклад "Стандарт", за умовами якого ним внесено 2 300 000 грн на відкритий банком рахунок № НОМЕР_2 на строк до 06 березня 2014 року включно, під 18 процентів річних.
Навесні 2014 року, у зв`язку із припиненням функціонування відділень ПАТ КБ "ПриватБанк" на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, його банківські рахунки були безпідставно заблоковані відповідачем, а нарахування відсотків припинено.
26 грудня 2019 року він звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" із заявою про розірвання депозитних договорів, видачу вкладів та процентів, однак відповідач не виконав його вимог.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд розірвати депозитні договори від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028501100 та № SAMDNWFD0070028507100, стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь:
- за договором SAMDNWFD0070028501100 суму вкладу у розмірі 500 000 доларів США, нараховані проценти за період з 07 березня 2014 року по 07 січня 2020 року у розмірі 292 191,78 доларів США, три проценти річних за період з 29 грудня 2019 року по 07 січня 2020 року у розмірі 410,96 доларів США, пеню на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 29 грудня 2019 року по 07 січня 2020 року у розмірі 150 000 доларів США;
- за договором № SAMDNWFD0070028507100 суму вкладу у розмірі 2 300 000 грн, нараховані проценти за період з 07 березня 2014 року по 07 січня 2020 року у розмірі 2 419 347,95 грн, три проценти річних за період з 29 грудня 2019 року по 07 січня 2020 року у розмірі 1 890,41 грн, пеню на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 29 грудня 2019 року по 07 січня 2020 року у розмірі 690 000 грн.
За клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Дугінова Д. А. ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року роз`єднано позовні вимоги щодо договору № SAMDNWFD0070028501100 та договору № SAMDNWFD0070028507100 в самостійні провадження. Продовжено розгляд справи за позовними вимогами ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про розірвання депозитного договору № SAMDNWFD0070028501100, стягнення грошових коштів. Щодо договору № SAMDNWFD0070028507100 матеріали справи виділені в самостійне провадження.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" (далі - ТОВ "ФК "Фінілон") залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь заборгованість за депозитним договором від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028501100 у розмірі 5 515 620,89 доларів США, з яких: 500 000 доларів США - сума вкладу; 4 253,16 доларів США - нараховані, але не повернуті проценти; 183 175,95 доларів США - не нараховані проценти за період з 29 грудня 2019 року по 13 листопада 2020 року; 13 191,78 доларів США - три проценти річних за період з 29 грудня 2019 року по 13 листопада 2020 року; 4 815 000 доларів США - пеня на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 29 грудня 2019 року по 13 листопада 2020 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028501100 суму вкладу у розмірі 500 000 доларів США, проценти за період з 07 травня 2014 року по 28 грудня 2019 року у розмірі 170 961,24 доларів США, три проценти річних за період з 29 грудня 2019 року по 13 листопада 2020 року у розмірі 13 191,78 доларів США, що еквівалентно 482 404,93 грн без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний договір розірваний з 29 грудня 2019 року за ініціативою вкладника, у зв`язку з чим між сторонами припинено правовідносини за цим договором та підстави для його розірвання в судовому порядку відсутні. Оскільки факт внесення позивачем грошових коштів підтверджується договором, квитанцією та не заперечувався відповідачем, то суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суми вкладу в розмірі 500 000 доларів США. Позивач здійснив розрахунок суми не нарахованих процентів з 07 березня 2014 року, однак не надав доказів їх ненарахування саме з цієї дати. Враховуючи, що депозитний договір від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028501100 розірваний з 29 грудня 2019 року, суд навів розрахунок процентів за період з 07 травня 2014 року по 28 грудня 2019 року включно та дійшов висновку про їх стягнення у розмірі 170 961,24 доларів США (170 958,64 доларів США + 2,60 доларів США). З огляду на те, що між позивачем та банком припинено правовідносини за договором, то положення частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо нарахування та стягнення пені за період з 29 грудня 2019 року по 13 листопада 2020 року не поширюються на спірні правовідносини, натомість відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за вказаний період з відповідача на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних у розмірі 13 191,78 доларів США. При цьому суд конвертував суму трьох процентів річних, розраховану у валюті, та стягнув її у гривні за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на 10 серпня 2022 року (36,5686 грн за 1 долар США), що становить 13 191,78 доларів США х 36,5686 = 482 404,93 грн.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Дугінова Д. А. та АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року в частині стягнення трьох процентів річних у порядку частини другої статті 625 ЦК України змінено шляхом виключення з тексту резолютивної частини рішення вказівки: "що еквівалентно 482 404,93 грн без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин справи, у зв`язку з невиконанням банком своїх зобов`язань за депозитним договором від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028501100, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми вкладу у розмірі 500 000 доларів США. При розрахунку процентів місцевий суд врахував надану банком інформацію щодо розміру процентних ставок та, виходячи із заявлених позовних вимог, з урахуванням дати розірвання договору - 29 грудня 2019 року, обґрунтовано стягнув з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 проценти за період з 07 травня 2014 року по 28 грудня 2019 року у розмірі 170 961,24 доларів США, а також - відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", так як з 29 грудня 2019 року правовідносини сторін за депозитним договором від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028501100 припинилися. Аргументи сторони відповідача щодо неправильного врахування при розрахунку розміру процентів кількості днів - 366, не заслуговують на увагу, так як за умовами депозитного договору вклад оформлювався на 366 днів (строк вкладу). Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з банку на користь позивача трьох процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, однак безпідставно провів їх конвертацію з доларів США у гривню, ототожнивши поняття "три проценти річних" та "пеня", вийшовши при цьому за межі позовних вимог, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні із зазначенням простягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних за період з 29 грудня 2019 року по 13 листопада 2020 року у розмірі 13 191,78 доларів США.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16, постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 757/222/20 з Печерського районного суду міста Києва.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2023 року клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про зупинення виконання судових рішень задоволено, зупинено виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року.
У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що суди не надали належної оцінки доказам, наявним у справі, які свідчать про відсутність у банку зобов`язань перед позивачем, а також про те, що банк є неналежним відповідачем у справі.