ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 334/6635/19
провадження № 61-19064св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Концерн "Міські теплові мережі",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Концерну "Міські теплові мережі" про визнання правовідношення припиненим та визнання вимог про сплату послуг протиправними.
В обґрунтування позову вказувала, що вона є власником квартири
АДРЕСА_1 . З жовтня 2008 року її квартира від`єднана від централізованого теплопостачання, оскільки в ній облаштоване автономне опалення з використанням газового котла.
Відповідач не визнає факту припинення відносин щодо централізованого теплопостачання та продовжує надсилати їй рахунки з вимогами оплати за вказані послуги, які позивач фактично не отримує. Договір на постачання послуги з централізованого теплопостачання сторони не укладали.
Позивач зазначала, що відключення її квартири від системи централізованого опалення здійснено у зв`язку з реконструкцією квартири з приєднанням мансардного поверху. Така реконструкція відбулась підставі проекту, виготовленого державною установою, яка має відповідну ліцензію, з додержанням державних будівельних норм. Горище будинку, яке внаслідок реконструкції стало мансардою, до реконструкції не мало централізованої опалювальної системи, тобто щодо горища не потребувався дозвіл на його від`єднання.
Безпідставними вважає позивач рахунки відповідача, розраховані із загальної площі квартири - 129,7 кв.м, з врахуванням площі першого рівня
квартири - 67,6 кв.м (в тому числі балкону - 2,8 кв.м) та другого її рівня - мансарди площею 64,9 кв.м.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просила визнати правовідношення з централізованого теплопостачання квартири
АДРЕСА_1 припиненими з 16 вересня 2016 року, а вимоги Концерн "Міські теплові мережі" про оплату послуг за централізоване теплопостачання, починаючи з цієї дати, - протиправними.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 липня 2020 року, ухваленим у складі судді Козлової Н. Ю., позов задоволено.
Визнано правовідношення з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, припиненим з 16 вересня 2016 року.
Визнано протиправними вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до
ОСОБА_1 щодо оплати послуг за централізоване опалення вказаної квартири, починаючи з 16 вересня 2016 року.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що послуга з централізованого теплопостачання, яка мала надаватися відповідачем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання до помешкання позивача, з лютого 2009 року до теперішнього часу фактично позивачу не надається, оскільки її квартира від`єднана від централізованої системи постачання тепла у спосіб, який виключає можливість подання тепла до реконструйованого приміщення позивача. Місцевий суд вважав від`єднання квартири позивача від системи централізованого постачання тепла із облаштуванням автономної системи обігріву помешкання таким, що відповідає закону.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 липня 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 відключила свою квартиру від централізованого теплопостачання в порушення Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - порядок № 4 від 22 листопада 2005 року), тому відсутні підстави для визнання правовідношення припиненим і визнання вимог відповідача про оплату послуг протиправними.
Суд апеляційної інстанції врахував, що правомірність нарахування вартості послуг з централізованого теплопостачання квартири
АДРЕСА_1, виходячи з загальної площі реконструйованої
квартири - 129,7 кв.м, також підтверджена постановою апеляційного суду Запорізької області від 15 березня 2018 року у справі № 334/6055/16 за позовом Концерну "Міські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року і залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 липня 2020 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 20 квітня 2016 року у справі № 6-295цс15 та
від 18 листопада 2015 року у справі № 6-582цс15, та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 2 березня 2018 року у справі № 915/89/16, оскільки у вказаних справах між сторонами виникли правовідносини, які не є подібними до правовідносин, які виникли у даній справі, з огляду на предмет позову та встановлені судами фактичні обставини. У вказаних справах, які переглядалися Верховним Судом та Верховним Судом України, суди попередніх інстанцій встановили обставини щодо підведення централізованого теплопостачання до приміщень відповідачів. При цьому у справі, яка переглядається, квартира позивача знаходиться на п`ятому поверсі, а мережі подачі централізованого опалення закінчуються на рівні четвертого поверху, тобто внутрішньобудинкова мережа теплопостачання не проведена до квартири позивача, що виключає можливість як надання вказаних послуг, так і вимогу оплачувати їх.
Заявник вказує про відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо застосування статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 5 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи
заявника про відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо застосування статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .
10 листопада 2007 року на замовлення позивача Запорізьким відділенням Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій розроблено проект реконструкції належної їй квартири з приєднанням мансардного приміщення. Проектом реконструкції, крім іншого, передбачено відключення опалювальної системи квартири від опалювальної системи жилого будинку та влаштування автономного опалення квартири газовим двоконтурним котлом, що підлягає встановленню у мансардному приміщенні квартири.
Рішенням Запорізької міської ради від 26 червня 2008 року № 274/25 позивачу надано дозвіл на проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 .
Проект реконструкції узгоджено з головним архітектором міста Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради протокольним рішенням № 375/3 від 25 червня 2009 року.
Судами встановлено, що відключення квартири
АДРЕСА_1 від центрального опалення погоджено з власниками приватизованих квартир, про що складені листи узгоджень, додані до проекту реконструкції квартири від 10 листопада 2007 року.
Зі змісту акта № 12/08 здачі приймання робіт (надання послуг) від 12 серпня
2008 року суди встановили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БСК" надало ОСОБА_1 послуги з демонтажу існуючих трубопроводів та приладів системи опалення у вказаній квартирі та від`єднання від стояків системи централізованого опалення на рівні четвертого поверху у квартирі № 6 вказаного будинку. ТОВ "БСК" відповідно до ліцензії серії АВ № 192319 від 1 вересня
2006 року має право на виконання робіт, в тому числі, з монтажу внутрішніх інженерних мереж опалення, водопроводу та каналізації.
30 жовтня 2008 року мешканцями квартир АДРЕСА_5, які розташовані на одному стояку подачі централізованого опалення з квартирою позивача, складено акт, в якому зазначено, що у вересні 2008 року квартира № 8 за вказаною адресою від`єднана від централізованої мережі теплопостачання, що не призвело до погіршення теплозабезпечення інших квартир.
Суди встановили, що квартира позивача розташована на п`ятому (останньому) поверсі будинку. Подача централізованого теплоносія здійснюється знизу. Відключення системи опалення квартири від системи опалення будинку здійснено шляхом обрізання та заглушення труб подачі та повернення теплопостачання на рівні четвертого (нижчого) поверху у приміщенні квартири № 6 на рівні опалювальних приладів. Внаслідок такого загальнобудинкові мережі теплопостачання закінчуються на четвертому поверсі та до квартири позивача не доходять.
На підставі Акта готовності об`єкта до експлуатації Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області видано Сертифікат відповідності № ЗП 00049 від 15 березня 2010 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта - квартири
АДРЕСА_1, після реконструкції з приєднанням мансардного поверху проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Крім того, на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30 серпня 2012 року № 323/86 "Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 після виконаного перепланування" ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право власності на вказану квартиру загальною площею 132,5 кв.м та зареєструвала право власності на квартиру після реконструкції.