ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 644/426/17
провадження № 61-14077св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Юлія Сергіївна,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 червня 2019 року, постановлену колегією у складі суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б., та за касаційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2,на постанову цього ж суду від 30 жовтня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М.,
Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Ю. С., про визнання родинних відносин.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був зареєстрований та проживав на день смерті у квартирі
АДРЕСА_1 . Він подав заяву про прийняття спадщини, а 3 грудня 2016 року приватний нотаріус повідомила його про те, що ним не надано документ, яким підтверджується родинний зв`язок з померлим. У листі приватного нотаріуса зазначено, що таким документом є свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копія актового запису, копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту родинних відносин.
Позивач вказував, що його мати та ОСОБА_4 на час його народження проживали спільно, вели спільне господарство, але не перебували у офіційному шлюбі, не здійснювали реєстрацію своїх відносин в органах реєстрації актів цивільного стану. У свідоцтві про народження в графі "батько" зі слів матері зазначено її прізвище, а ім`я та по-батькові - ОСОБА_5 . Факт спільного проживання підтверджується показаннями свідків. Оскільки документи містять певні розбіжності, їх не можна вважати безспірним доказом родинних та інших відносин спадкоємця та спадкодавця, позивач змушений звернутись до суду.
Позивач просив визнати родинні відносини між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у місті Шепетівка Хмельницької області та на день смерті був зареєстрований і проживав у квартирі АДРЕСА_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, і встановити, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2019 року, ухваленим у складі судді Бугери О. В., у задоволені позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами своєї спорідненості з
ОСОБА_6 . Місцевий суд виходив з того, що позивач після смерті матері ОСОБА_7, а саме з січня 2014 року, почав спілкуватись
з ОСОБА_4, за два с половиною роки спілкування будь-яких дій, які б свідчили про визнання ОСОБА_4 свого батьківства в порядку, передбаченому статтею 128 Сімейного кодексу України (далі - СК України), вжито не було. Заяв про визнання батьківства ані до органів реєстрації, ані до суду ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не подавали.
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про призначення у справі посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи, в якому зазначав, що Комунальний заклад охорони здоров`я "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи" (далі - ХОБСМЕ) на адвокатський запит надав відповідь, що станом на час розгляду справи в архіві відділення судово-медичної гістології ХОБСМЕ зберігається біологічний матеріал (шматочки внутрішніх органів та тканини) ОСОБА_4, тому з метою повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи щодо походження позивача від його батька - ОСОБА_4 необхідно провести таку експертизу.
В обґрунтування клопотання позивач посилався на те, що за життя ОСОБА_4 визнавав його сином, він познайомив його із братом, чітко визначав, що вони брати, але відповідач та його мати не визнають наявність кровного споріднення між ними. Оскільки батько не може взяти участь у проведенні цієї експертизи, просив суд першої інстанції призначити експертизу з метою встановлення своєї спорідненості з братом. Для вирішення цього питання потрібні спеціальні знання у сфері генетики.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 червня 2019 року призначено у справі посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - Центр).
На вирішення експертів поставлено питання:
1) Чи можливо встановити генетичні ознаки ДНК-профіль зразків біологічного матеріалу (шматочки внутрішніх органів та тканини) ОСОБА_4, зразки якого надані ХОБСМЕ на дослідження?
2) Якщо так, то чи існує біологічна спорідненість ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, зразки біологічного матеріалу (шматочки внутрішніх органів та тканини) якого надані на дослідження ХОБСМЕ?
Зобов`язано ХОБСМЕ надати експертам Центру біологічні матеріали (шматочки внутрішніх органів та тканини) ОСОБА_4, які зберігаються в архіві відділення судово-медичної гістології ХОБСМЕ.
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.
Надано дозвіл експертам Центру на повне або часткове знищення наданих на дослідження об`єктів або зміни їх властивостей.
Для проведення експертизи надано експертам цивільну справу № 644/4426/17 (провадження апеляційного суду №22-ц/818/2373/18).
Покладено на ОСОБА_1 обов`язок з оплати витрат за проведення експертизи.
Попереджено сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею109 ЦПК України.
В іншій частині клопотання ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційне провадження у справі зупинене у зв`язку з проведенням експертизи.
Постановляючи ухвалу про призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи, апеляційний суд вказав, що клопотання ОСОБА_1 спрямовано на з`ясування необхідних для вирішення справи обставин, врахувавши, що для підтвердження факту спорідненості позивача та ОСОБА_4 необхідні спеціальні пізнання.
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року встановлено родинні відносини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у місті Шепетівка Хмельницької області та на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був зареєстрований і проживав у АДРЕСА_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановлено, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки зібраним у справі доказам та дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем факту родинних відносин з ОСОБА_4 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2019 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 червня 2019 року про зупинення провадження та призначення експертизи, яку просить скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник не була повідомлена апеляційним судом належним чином про час та місце розгляду заяв позивача про забезпечення доказів, не мала можливості надати свої заперечення щодо клопотання про призначення експертиз.
Заявник вказує, що апеляційний суд, всупереч пункту 5 частини першої статті 202, пункту 3 частини першої статті 201 ЦПК України, зупинив провадження у справі, жодним чином не мотивуючи таких висновків. При оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню підлягають і факт обґрунтованості підстав такого зупинення. На думку заявника, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням провадження у справі є нерозривною процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта окремо щодо призначення експертизи та щодо зупинення провадження у справі.
Касаційна скарга містить доводи заявника про незгоду з призначенням судом експертизи на стадії апеляційного розгляду, посилаючись на те, що такі клопотання під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не заявляв.
Також апеляційний суд призначив експертизу на підставі недопустимого доказу, оскільки виконуючим обов`язки керівника ХОБСМЕ ОСОБА_8 було надано конфіденційну інформацію на адвокатський запит сторонній особі, яка не є родичем померлого.
У листопаді 2019 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, яку просить скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Вирішуючи справу, суд апеляційної інстанції не встановив фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, натомість, взяв до уваги нові докази на стадії апеляційного розгляду, що, на думку заявника, призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи цієї касаційної скарги узгоджуються з мотивами, наведеними заявником у касаційній скарзі на ухвалу апеляційного суду від 26 червня 2019 року.
Посилаючись на зазначене, заявник просила судові рішення апеляційного суду скасувати.
Позиція інших учасників справи
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Позивач посилається на те, що апеляційний суд повно та всебічно встановив фактичні обставин справи і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення його позову.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 6 серпня 2019 року та 22 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами на ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 червня 2019 року та постанову цього ж суду від 30 жовтня 2019 року відповідно.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Харкові; батьками позивача у свідоцтві про народження зазначено батьком - " ОСОБА_9", а матір`ю - " ОСОБА_7".
Відповідно до витягу з актового запису про реєстрацію народження позивача вбачається, що державна реєстрація проведена відповідно до вимог частини другої статті 55 КпШС України.
29 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Ю. С. про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Шепетівка Хмельницької області, та на день смерті був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_2 .
Заява була долучена до відкритої 31 серпня 2016 року спадкової справи № 13/2016; позивачу повідомлено про необхідність надання доказу родинних відносин із померлим, в тому числі, копії рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту родинних відносин. Роз`яснено, що у разі неподання відповідного документу, що підтверджує факт родинних відносин з померлим, йому буде відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, про що свідчить копія відповіді нотаріуса.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6
у місті Харкові; у свідоцтві про його народження батьком зазначено ОСОБА_4, а матір`ю - ОСОБА_3 .
26 квітня 1986 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зареєстрований шлюб ОСОБА_4 та
ОСОБА_10, а 11 вересня 1986 року їх шлюб розірвано.
З повідомлення КП "Жилкомсервіс" від 26 вересня 1986 року суди встановили, що ОСОБА_4 зареєстрований в квартирі
АДРЕСА_1 та знятий з реєстрації за адресою 30 серпня 2016 року у зв`язку зі смертю.
Згідно з витягом з протоколу від 6 жовтня 1992 року № 20 рішення
377-34 виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів ОСОБА_4, який у складі родини з двох осіб, а саме з ОСОБА_11 проживає у квартирі
АДРЕСА_1 звертався з проханням про визнання його наймачем вказаної двокімнатної квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_11 .
Зі свідоцтва про право власності від 7 грудня 1998 року суди встановили, що ОСОБА_4 набув право власності на квартиру
АДРЕСА_1 і відповідне право було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460 IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 5 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.