Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 348/1451/20
провадження № 61-6979 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа - орган опіки та піклування Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2022 року, додаткові рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 та 30 вересня 2022 року у складі судді Міськевич О. Я., постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Фединяка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, зміну способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Позовна заява мотивована тим, що він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2014 року розірвано.
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4 . 30 жовтня 2014 року він дав нотаріальну згоду на зміну прізвища дитини на дівоче прізвище відповідачки - ОСОБА_5 .
У квітні 2018 року відповідачка одружилася вдруге та в подальшому прізвище їх спільного з відповідачкою сина ОСОБА_6 було змінено на прізвище чоловіка відповідачки - ОСОБА_7 .
Вказував, що фактично син проживає з відповідачкою по АДРЕСА_1 . Місце проживання дитини визначено за спільною згодою сторін.
Розпорядженням Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 21 листопада 2019 року № 305 за його заявою призначено дні та години на побачення із малолітнім сином - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: другої і четвертої суботи місяця з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., 08 вересня - за погодженням батьків. Звертав увагу на те, що розпорядженням не встановлено обов`язкової присутності матері при спілкуванні з дитиною, як і не визначено конкретне місце проведення часу з дитиною. Проте відповідачка категорично заперечує проти його зустрічей з дитиною без її присутності та самостійно встановлює місце і тривалість таких зустрічей. Під час побачень із сином відповідачка дозволяє дитині гратися в телефоні, всіляко намагається обмежити тривалість його зустрічей з дитиною, дитина в її присутності почувається вимушено та не йде на контакт.
У зв`язку з цим він звернувся до органу опіки і піклування Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області із заявою про зміну встановленого раніше графіку побачень з сином та просив встановити побачення без присутності матері дитини та сторонніх осіб. 09 липня 2020 року комісія вирішила не приймати рішення з даного питання та залишити розпорядження Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 21 листопада 2019 року № 305 в силі; ОСОБА_2 рекомендовано створити належні умови для спілкування батька з сином та не чинити цьому перешкод.
В подальшому він приїздив до сина або телефонував, щоб домовитися про зустрічі 13 червня 2020 року, 27 червня 2020 року, 11 липня 2020 року, 25 липня 2020 року, 08 серпня 2020 року, але жодного разу відповідачка з різних причин не дала можливості поспілкуватися з сином. Також двічі - 13 червня 2020 року та 08 серпня 2020року була викликана поліція.
Посилаючись на неможливість самостійно дійти згоди у вихованні дитини, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні та вихованні з дитиною - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визначити способи участі у спілкуванні та вихованні з сином, а саме:
- побачення з сином за місцем проживання матері першої та третьої суботи місяця з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. без присутності матері та сторонніх осіб. Місце передачі дитини - АДРЕСА_1, з можливістю відвідування місць відпочинку та розвитку в м. Івано-Франківськ;
- побачення з сином за місцем проживання батька другого та четвертого тижня місяця, з 12 год. 00 хв. суботи до 20 год. 00 хв. неділі, без присутності матері. Місце передачі дитини - АДРЕСА_1 ;
- побачення в день народження сина ІНФОРМАЦІЯ_3 з 12 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. в присутності матері;
- спільний відпочинок з сином тривалістю два тижні за межами України у літній період за погодженням з матір`ю дитини, для оздоровлення дитини на морі, без присутності матері;
- необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного за тел. НОМЕР_1 або будь-яким іншим номером, погодженим з матір`ю в суді, та відеозв`язку (Skype, Viber, WhatsApp) на вибір матері, погодженим в суді, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2022 року, з урахуванням ухвали того ж суду від 30 січня 2023 року про виправлення описки, заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 200 грн.
Додатковим рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2022 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 не брав участь у житті сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, однак став активно проявляти інтерес до батьківських обов`язків після подання ОСОБА_2 у вересні 2019 року позову про позбавлення його батьківських прав, через що між сторонами склалися неприязні відносини. Саме відсутність батька у житті дитини та його нейтральне ставлення в перші роки життя малолітнього сина до своїх батьківських обов`язків стали однією з причин небажання дитини спілкуватися з батьком.
Також суд зауважив, що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю, повноцінно не сприймає позивача, як батька. При цьому судом не встановлено обставин, які б свідчили, що відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином. За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
При ухваленні рішення суд виходив із найкращих інтересів дитини, при визначені яких взяв до уваги висновок судово-психіатричного експерта СПЕ від 11 жовтня 2021 року № 212/2021.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що до закінчення судових дебатів по даній справі стороною відповідача заявлено про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у відповідності до частини восьмої статті 141 ЦПК України. Суд виходив з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхнього розміру, врахувавши подані стороною відповідача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 14 200 грн, дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі.
Відмовляючи в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Климишина І. П. про ухвалення додаткового рішення, суд виходив з того, що оскільки судовим рішенням в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2022 року та додаткове рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2022 року залишено без змін. Додаткове рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2022 року змінено й зменшено витрати на професійну правничу допомогу; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, в розмірі 6 000 грн.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, зміну способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною та зазначив, що розпорядженням Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 21 листопада 2019 року № 305 позивачу визначено час для побачень із малолітнім сином - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, - другої і четвертої суботи місяця з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., 08 вересня - за погодженням батьків. Доказів, які б свідчили, що мати дитини - ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкування батька з сином, позивачем не надано. Дитина сама не виявляє бажання спілкуватися з позивачем, оскільки не пам`ятає його і не сприймає як батька. Після розірвання із відповідачкою шлюбу ОСОБА_1 не брав участі у житті сина та до листопада 2019 року, тобто шестирічного віку дитини, не відвідував сина та не спілкувався з ним, що свідчить про те, що позивач самоусунувся від участі у вихованні сина і це стало причиною відсутності психоемоційного зв`язку між сином та батьком. Малолітній ОСОБА_8 має гармонійні відносини та тісний емоційний зв`язок з матір`ю, доброзичливі взаємовідносини з вітчимом ОСОБА_10, якого вважає своїм батьком.
Апеляційний суд зауважив, що розпорядженням від 21 листопада 2019 року № 305 не встановлено обов`язкової присутності матері при спілкуванні батька з дитиною, як і не визначено конкретне місце проведення часу з дитиною, а тому позивач має можливість спілкуватися з дитиною без присутності матері і будь-яких сторонніх осіб два рази на місяць по чотири години, в тому числі з можливістю відвідування місць відпочинку та розвитку або за місцем проживання матері за її згодою та згодою інших членів сім`ї.
Звертаючись до суду з вимогами про зміну графіка побачень з сином, позивач фактично просив про аналогічну тривалість часу побачень, яка була визначена розпорядженням від 21 листопада 2019 року № 305 - два рази на тиждень по чотири години, але першої та третьої суботи місяця з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. без присутності матері та сторонніх осіб.
Таким чином, позивачу вже надана можливість спілкуватися з дитиною аналогічну тривалість часу, в тому числі без присутності будь-яких осіб, і такий спосіб участі батька у вихованні малолітнього сина та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини, є достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання дитини.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що побачення позивача з сином за місцем проживання батька другого та четвертого тижня місяця з 12 год. 00 хв. суботи до 20 год. 00 хв. неділі без присутності матері та спільний відпочинок з дитиною за межами України не відповідатиме найкращим інтересам дитини, виходячи із відсутності психоемоційного зв`язку між дитиною і батьком. Істотною обставиною, яка вплинула на такий висновок суду, є думка самої дитини, яка була заслухана в суді.
Змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд, враховуючи критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про зменшення розміру заявлених до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу з 14 200 грн до 10 000 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу суд уважав співмірним зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг у суді.
Залишаючи без змін додаткове рішення про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Климишина І. П. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд вказав на правильність висновків суду першої інстанції про безпідставність заявлених вимог, оскільки відповідно до вимог статті 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2022 року, додаткові рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 та 30 вересня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 березня 2023 року й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 686/667/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2023 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 348/1451/20 із Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 мотивована тим, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій неповно встановили обставини, що мають значення для справи.
Вказує, що напочатку воєнних дій в Україні відповідачка з дитиною виїхала за її межі, останній раз позивач спілкувався із сином 08 січня 2022 року. Оскільки позивач ОСОБА_1 мобілізований до лав Збройних Сил України,
є неможливим побачення батька з сином на підставі розпорядження Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 21 листопада 2019 року № 305, яке не передбачає дистанційне спілкування з сином за допомогою відеозв`язку (Skype, Viber, WhatsApp).
Судами не враховані обставини, встановлені рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2022 року, яке набрало законної сили, у справі № 348/1924/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, а саме що ОСОБА_1 не брав участь у житті сина через об`єктивні причини, зокрема через проживання та роботу у іншому місті, наявність між ним та ОСОБА_2 неприязних стосунків, однак в подальшому ОСОБА_1 змінив ставлення до батьківських обов`язків та виявляє прихильне ставлення до свого сина, намагається підтримувати і покращувати батьківсько-дитячі стосунки.
Крім того, судами не враховані висновки судово-психіатричного експерта СПЕ від 11 жовтня 2021 року № 212/2021, відповідно до яких емоційний стан малолітнього ОСОБА_8, який виражається ситуативною тривожністю і напруженням при згадці ОСОБА_1, зумовлено саме відсутністю розуміння і належного пояснення з боку матері дитині про соціальну і сімейну роль батька в житті хлопчика, що ускладнює та негативно впливає на контакт дитини з батьком. Також у висновку експерта зазначено, що з урахуванням вікових особливостей, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розвитку ОСОБА_8, не є доцільним, в інтересах дитини, відсутність контактів з батьком.
Суди дійшли помилкових висновків про те, що побачення батька із сином двічі на місяць і один раз в день народження сина, встановлені розпорядженням від 21 листопада 2019 року № 305, є найбільш доцільним для дитини та не аргументували підстав відмови у задоволенні позовних вимог в частині призначення побачень батька з сином другого та четвертого тижня місяця з 12 год. 00 хв. суботи до 20 год. 00 хв. неділі, спільного відпочинку з сином тривалістю два тижні за межами України у літній період.
Таким чином оскаржуваними судовими рішеннями порушено принцип рівності прав батьків щодо дитини, передбачений статтею141 СК України.
Наголошує, що побачення батька з дитиною у присутності матері може призвести до того, що стійкий психологічний зв`язок сина з батьком так і не буде відновлений і дитина не зможе сприймати його як одного із своїх батьків, який бере участь в його житті і вихованні на рівні з матір`ю.
Зазначає, що на даний час дитині 9 років, тобто, в силу свого віку він може проводити деякий час без присутності матері. В оскаржуваних судових рішеннях відсутня мотивація, чому після налагодження довірчих відносин спілкування батька з сином не може відбуватися без присутності матері.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах; судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.
Вказувала, що не чинила ОСОБА_1 перешкод у спілкування з дитиною, після розлучення та протягом шести років ОСОБА_1 взагалі не відвідував сина та не намагався з ним спілкуватися, не цікавився його життям, а після визначення йому розпорядженням Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 21 листопада 2019 року № 305 днів та часу на побачення з сином свідомо не використовував визначений йому час для побачення з сином.
Просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_11 з 16 липня 2011 року перебували в зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17 вересня 2013 року (а. с. 8, т. 1).
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2014 року шлюб між сторонами було розірвано.
Згідно заяви від 13 жовтня 2014 року, справжність підпису ОСОБА_1 на якій засвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Філатовою А. О., останній надав згоду на зміну прізвища сина - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, на прізвище ОСОБА_5 . На підставі вказаної заяви відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Надвірнянського районного управління юстиції в Івано-Франківській області складено відповідний актовий запис про народження № 169 від 17 вересня 2013 року. В подальшому прізвище дитини змінено на ОСОБА_7 та видано повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 27 серпня 2019 року на ім`я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 9, 11, т. 1).
Відповідно до розпорядження Надвірнянської районної державної адміністрації від 21 листопада 2019 року № 305 призначено дні та години на побачення батька ОСОБА_1 із малолітнім сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: другої і четвертої суботи місяця з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв; 08 вересня - за погодженням батьків. Зобов`язано ОСОБА_2 та інших осіб, з якими проживає малолітня дитина, не чинити перешкод у спілкуванні батька з дитиною (а. с. 12, т. 1).
09 липня 2020 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Надвірнянської районної державної адміністрації розглянуто заяву ОСОБА_1 про зміну його участі у вихованні та спілкуванні із малолітнім сином - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, за результатами розгляду якої комісія дійшла висновку, що проведення зустрічей батька з сином без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між батьком та дитиною відсутній стійкий психологічний зв`язок і дитина, з огляду на її вік і тривалість проживання з матір`ю, повноцінно не сприймає ОСОБА_1, як батька. Комісія вирішила рішення з даного питання не приймати та залишити розпорядження Надвірнянської районної державної адміністрації від 21 листопада 2019 року № 305 про призначення днів та годин на побачення в силі (а. с. 13, т. 1).
Згідно з довідкою Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 19 червня 2020 року за результатами розгляду звернення ОСОБА_1, 13 червня 2020 року о 12 год. 36 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 13 червня 2020 о 12 год. 35 хв. за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 не дає своєму колишньому чоловіку - ОСОБА_1 бачитись із їхнім спільним сином - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перевіркою не встановлено будь-яких фактів адміністративних чи кримінальних правопорушень. Із ОСОБА_2 проведена профілактична бесіда щодо виконання розпорядження Надвірнянської районної державної адміністрації від 21 листопада 2019 року № 305 та недопущення перешкоджання зустрічі ОСОБА_1 з їхнім спільним сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 34, т. 1).
Згідно з довідкою Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 09 вересня 2020 року, від ОСОБА_2 10 серпня 2020 року надійшло звернення, у якому остання просила вжити заходів щодо колишнього чоловіка - ОСОБА_1, який 08 серпня 2020 року вчинив конфлікт, під час якого підвищував голос на неповнолітнього сина ОСОБА_8 . Перевіркою встановлено, що 08 серпня 2020 року близько 12 год. 40 хв., маючи на меті зустрітись із сином ОСОБА_8, ОСОБА_1 перебував біля території господарства по АДРЕСА_1 . Заявниця запропонувала синові підійти до батька ОСОБА_1, однак син відмовився це зробити через те, що останній йому не знайомий та тривалий час був відсутній у його житті. Розізлившись на небажання сина підійти до нього, ОСОБА_1 вчинив конфлікт, під час якого підвищував голос на неповнолітнього ОСОБА_8 та ображав заявницю. При цьому під час вказаних подій заявниця жодним чином не перешкоджала ОСОБА_1 бачитись та спілкуватись із сином. Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що дійсно у зазначений період часу знаходився по АДРЕСА_1, оскільки приїхав зустрітись із сином ОСОБА_8 . Однак, ОСОБА_2 не надала можливості провести час із сином. Під час вказаних подій будь-яких протиправних дій зі сторони ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_8 не вчинялось (а. с. 69, т. 1).
12 листопада 2018 року, 10 липня 2019 року та 13 листопада 2019 року працівники служби у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації проводили бесіди з малолітнім ОСОБА_13, під час яких зі слів хлопчика стало відомо, що він ОСОБА_1 не знає та називає його дядьком, своїм батьком називає ОСОБА_14, з яким на даний час проживає відповідачка ОСОБА_2 (а. с. 73-75, т. 1).
Згідно з довідкою Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 16 жовтня 2020 року, від ОСОБА_2 надійшло звернення, у якому остання просила вжити заходів щодо колишнього чоловіка ОСОБА_1 . В ході перевірки 15 жовтня 2020 року по факту конфлікту з колишнім чоловіком ОСОБА_1 заявниця пояснила, що останній здійснював психологічний тиск на їхнього сина ОСОБА_6, який відмовлявся йти на зустріч з ним у встановлений розпорядженням РДА час, ображав її та принижував. З ОСОБА_1 в телефонному режимі було проведено профілактичну бесіду по недопущенню порушень правил зустрічей з сином, встановлених розпорядженням РДА. Перевіркою не встановлено будь-яких фактів кримінальних правопорушень (а.с. 76, т. 1).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта СПЕ № 212/2021 від 11 жовтня 2021 року, індивідуально-психологічні особливості обох батьків, особливості їх виховної поведінки не мають ознак негативного впливу на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини, а поглиблення конфліктної сімейної ситуації може негативно вплинути на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини. Враховуючи вікові особливості малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, оцінка сімейної ситуації дитини має залежність від впливу з боку батьків та інших референтних дорослих осіб, таке поняття, як "оцінка сімейної ситуації" у дитини ще недостатньо сформувалось з урахуванням сімейно-правових, юридичних, морально-етичних аспектів. Своєю сім`єю ОСОБА_15 вважає маму - ОСОБА_2, батька - ОСОБА_10, та двох братиків - ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . Про те, що ОСОБА_1 є батьком хлопчика, ніхто дитині раніше не розповідав і нічого з даного приводу не пояснював. Можна вважати, що ОСОБА_1 виявляє прихильне ставлення до свого сина ОСОБА_8, 2013 року народження, з намаганням підтримувати і покращувати батьківсько-дитячі стосунки. ОСОБА_8, 2013 року народження, виявляє негативне ставлення до батька ОСОБА_1, якого вважає "дядьком ОСОБА_18", оскільки хлопчикові ніхто не пояснив, яку соціальну роль в житті дитини виконує ОСОБА_1, що виражається в небажанні говорити про нього, щоб останній до нього не приїжджав. У ОСОБА_1, батька ОСОБА_8, не виявлено ознак таких особливостей психічного стану та індивідуально-психологічних особливостей, які б надали негативний вплив на психічний стан і особливості психічного розвитку дитини. Ознак використання батьком неприпустимих, з точки зору дотримання прав дитини, форм поводження і способів виховання не виявлено. Ознак несприятливих наслідків дій ОСОБА_1 для психіки, психічного й особистісного розвитку неповнолітньої особи ОСОБА_8 не виявлено. Малолітній ОСОБА_8 з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища виявляє прихильність до матері - ОСОБА_2 та до ОСОБА_10, якого вважає своїм батьком. З урахуванням вікових особливостей ОСОБА_8 та умов мікросоціального середовища, він не може надати оцінку відношенню кожного з батьків. З урахуванням вікових особливостей, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку ОСОБА_8, експерт дійшов висновку, що не є доцільним в інтересах дитини відсутність контактів з батьком ОСОБА_1 . Емоційний стан малолітнього, який виражається ситуативною тривожністю і напруженням при згадці про ОСОБА_1, зумовлено відсутністю розуміння і належного пояснення дитині про його соціальну і сімейну роль в житті хлопчика, що ускладнює та негативно впливає на контакти хлопчика з батьком ОСОБА_1 . Особливість ОСОБА_1 характеризується такими індивідуально-психологічними властивостями, як: обачність, розсудливість, доброзичливість, пасивність, емоційна стійкість, переважають екзальтовані риси характеру, які не досягають рівня акцентуації, як крайньої межі характерологічної норми, і вказують на схильність до змін настрою від припіднятого до зниженого, сумного (а. с. 179-185, т. 1).