Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 523/13485/18
провадження № 61-11997 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В.,Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Позовна заява мотивована тим, що її батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловік та жінка, з 1985 року у будинку її діда - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права і обов`язки, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, тобто були сім`єю. За час проживання у них народилися діти - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки на момент народження дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованому шлюбі, спільні заяви вони не подавали та ОСОБА_3 особисто з заявою щодовизначення походження дітей до органів РАГС не звертався, то запис про батька ОСОБА_8 відповідно до статті 55 КпШС України був проведений за прізвищем матері, а ім`я та по-батькові записані за її вказівкою.
Вказувала, що з дня народження і по даний час вона проживає в будинку АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 визнавав себе її батьком, разом із мамою займався її вихованням і утриманням.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її дід ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько ОСОБА_3, у зв`язку з чим відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_3 .
Для отримання спадщини їй необхідно встановити факт батьківства з померлим та факт сумісного проживання з ним до дня смерті не менш п`яти років.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, є батьком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Одеси, громадянки України; встановити факт сумісного проживання однією сім`єю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 з моменту її народження до моменту смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Одеси, громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, є батьком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено факт сумісного проживання однією родиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з моменту народження ОСОБА_1 до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_8 доведено, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, за життя визнавав своє батьківство щодо неї, вона проживала з ним однією сім`єю у будинку АДРЕСА_2, з дня народження до смерті ОСОБА_3 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу позивач була зобов`язана довести в судовому засіданні ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, а саме: факт визнання батьківства та проживання однією сім`єю за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 .
Під час розгляду справи суд першої інстанції не звернув уваги на наявні у справі докази, відповідно до яких ОСОБА_3 з 30 квітня 1976 року перебував у шлюбі з ОСОБА_10, був зареєстрований та проживав у будинку АДРЕСА_2 та займав одну кімнату, площею 25, 0 кв. м.
Позивачка ОСОБА_1 з 05 серпня 2005 року зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_4 .
Житловий будинок АДРЕСА_2 належав на праві власності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті ОСОБА_3 спадкові права не оформлював.
Наведені обставини спростовують підстави позову ОСОБА_1, а отже, позивачем не доведено спільне проживання її матері та ОСОБА_3, ведення ними спільного господарства, а також не надано доказів, що достовірно підтверджують визнання ОСОБА_3 свого батьківства стосовно позивачки й спільного проживання однією сім`єю з ним з дня народження позивачки й до дня смерті ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_3 ні мати позивачки - ОСОБА_4, ні сама позивачка ОСОБА_8 після досягнення повноліття в 2006 році не вирішували питання щодо батьківства.
Крім наведеного, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачка ОСОБА_8 має право на захист свого права у випадку порушення його відповідачем ОСОБА_2, проте під час розгляду справи не доведено, що останній порушує права позивачки, тому відповідно до статей 15, 16 ЦК України її право не підлягає судовому захисту.
Постановою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року - без змін.
Верховний Суд вказав, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, апеляційний суд правильно застосував положення статті 53 КпШС України, на підставі належної оцінки поданих сторонами доказів дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка не надала належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 за життя визнавав позивачку своєю дочкою та спільно проживав з нею однією сім`єю з дня її народження до дня своєї смерті.
У свою чергу, як зазначив суд касаційної інстанції, доводи касаційної скарги позивачки вказаних висновків не спростовують та обмежуються констатацією факту, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 (відомості про батька якої у свідоцтві про народження записано зі слів матері), без доведення усіх складових, необхідних для встановлення такого факту.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
28 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що Суворовським районним судом м. Одеси при обробленні адвокатського запиту адвоката Куницького К. П. надіслано два рішення суду, зміст яких спростовує висновок суду апеляційної інстанції, заснований на припущеннях, та доводить, що за чотири роки до народження ОСОБА_1 ОСОБА_3 припинив шлюбні відносини з ОСОБА_11 .
Так, відповідно до районного народного суду Ленінського району м. Одеси від 05 березня 1985 року у справі № 2-233/1985 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_12 стягнуто аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_13, 1977 року народження.
Згідно з рішенням суду Ленінського району м. Одеси від 26 березня 1993 року у справі № 2-241/93 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 припинено. Факти, встановлені вказаними судовими рішеннями, спростовують висновки апеляційного суду і свідчать про те, що сумісне проживання між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 припинено з 1984 року.
Також заявниця посилалася на те, що згідно з листом Органу самоорганізації населення комітету мікрорайону "Балтський" (далі - ОСОНКМ "Балтський") від 22 квітня 2020 року № 21/04, надісланим на ім`я адвоката ОСОБА_16, при перевірці журналу видачі довідок встановлено, що довідки від 06 липня 2018 року за № 388, 389 видавалися ОСОБА_1 . У свою чергу, зміст листа ОСОНКМ "Балтський" від 16 травня 2019 року № 19/05, підписаний ОСОБА_17 у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_18, не відповідає дійсності через помилку.
Також зазначала, що відповідно до акту від 19 грудня 2019 року, засвідченого печаткою ОСОНКМ "Балтський", її постійне проживання в будинку АДРЕСА_2 разом із сином підтверджують сусіди.
Вказувала, що її адвокат, який отримав додаткові відомості (рішення судів) і направив їх в касаційну інстанцію, не повідомив її про ці документи, про їх існування їй стало відомо після укладення договору з іншим адвокатом Карповим І. О. та отримання останнім цих відомостей.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила поновити їй строк звернення до суду із заявою про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 523/13485/18, прийняти нову постанову, якою задовольнити її позов у повному обсязі.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій за результатом розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Постанову Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що заява про перегляд постанови у зв`язку із нововиявленими обставинами не містить належних обґрунтувань, а також доказів того, що рішення суду, на які посилалася заявник (рішення районного народного суду Ленінського району м. Одеси від 05 березня 1985 року у справі № 2-233/1985 про аліменти та рішення суду Ленінського району м. Одеси від 26 березня 1993 року у справі № 2-241/93 про припинення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 ), неможливо було надати при остаточному слуханні справи апеляційним судом. Окрім цього, під час перегляду рішення суду першої інстанції апеляційний суд взяв до уваги, що керівник ОСОНКМ "Балтський" Васильєв С. В. у листі від 16 травня 2019 року № 19/05 надав відповідь на запит адвоката Меркулової В. А. про те, що довідки від 15 червня 2011 року № 486, від 06 липня 2018 року № 388 щодо того, що ОСОБА_1 постійно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 не видавав.
Апеляційний суд дійшов висновку, що заявник не навела нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати чи змінити судове рішення, а доводи заявника, на які вона посилається як на нововиявлені обставини, не відносяться до таких у розумінні статті 423 ЦПК України, тому підстави для перегляду і скасування постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами відсутні.
Постановою Верховного Суду від 27 липня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_19 задоволено частково.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду в частині, що стосується листа ОСОНКМ "Балтський" від 22 квітня 2020 року № 21/04, оскільки, посилаючись на нього, заявник фактично намагалася здійснити переоцінку доказів, що були досліджені апеляційним судом під час розгляду справи по суті позовних вимог, що суперечить пункту 1 частини четвертої статті 423 ЦПК України, відповідно до якого переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Водночас обставини, на які посилалася ОСОБА_1 у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами щодо рішень судів, на час розгляду справи по суті заявлених позивачем вимог у цій справі об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, хоча вони існували, однак стали відомими після ухвалення апеляційним судом постанови від 27 листопада 2019 року і є істотними для вирішення цієї справи, оскільки позивачка просила встановити факт того, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, є батьком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у свою чергу апеляційний суд відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 з 30 квітня 1976 року перебував у шлюбі з ОСОБА_10, з посиланням на копію його паспорта в матеріалах справи. Надане заявником рішення суду Ленінського району м. Одеси 1993 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_10, де вказано про припинення їх шлюбних відносин з 1984 року, має значення для спірних правовідносин та могло суттєво вплинути на висновки апеляційного суду з цього питання.
Постановою Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року задоволено.
Скасовано постанову Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року та ухвалено нове рішення, яким залишено без змін рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2019 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що факти, встановлені рішеннями, на які посилається заявник у заяві, щодо припинення спільного проживання і ведення спільного господарства між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 з 1984 року, які були покладені в основу рішення суду, яке просить переглянути заявник, в силу закону є нововиявленою обставиною.
Вказані факти об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, хоча вони існували, однак стали відомими після ухвалення постанови Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року і є істотними для вирішення цієї справи, оскільки позивачка просила встановити факт того, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, є батьком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у свою чергу апеляційний суд відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 з 30 квітня 1976 року перебував у шлюбі з ОСОБА_10, з посиланням на копію його паспорта в матеріалах справи. Надане заявником рішення суду Ленінського району м. Одеси 1993 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_10, де вказано про припинення їх шлюбних відносин з 1984 року, має значення для спірних правовідносин, спростовує факт проживання ОСОБА_3 і ОСОБА_10 однією сім`єю задовго до народження позивача і суттєво впливає на висновки апеляційного суду з цього питання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити.
Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 523/13485/18 із Суворовського районного суду м. Одеси.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові визнав нововиявленою обставиною припущення, яке вплинуло на юридичну оцінку обставин, яку надав Одеський апеляційний суд в постанові від 27 листопада 2019 року. Нововиявлені обставини, встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, не доводять факт спільного проживання і ведення спільного господарства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розумінні статті 53 КпШС України.
Вказував, що факти, встановлені судовими рішеннями, на які посилається заявник у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, свідчать про те, що сумісне проживання між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 припинено з 1984 року у зв`язку з частими сварками та скандалами. ОСОБА_14, звертаючись у 1993 році з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_3, не обґрунтовувала свої позовні вимоги стосунками свого чоловіка з іншою жінкою, створення ним іншої сім`ї та народження у 1988 році дитини, а тому висновки апеляційного суду в оскаржуваній постанові про можливість перебування ОСОБА_3 з 1984 року у фактичних шлюбних стосунках з матір`ю позивача - ОСОБА_4, від якого вона у 1988 році народила дитину, зводяться до припущень.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_20 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом ЗАГС Приморського РВК м. Одеси, актовий запис № 1829. Її батьками записані: мати - ОСОБА_4, батько - ОСОБА_21 . Запис про батька вчинено зі слів матері, відповідно до статті 55 КпШС України (а. с. 11, т. 1).
01 квітня 2011 року ОСОБА_20 зареєструвала шлюб з ОСОБА_22, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиці, актовий запис № 164, та змінила своє прізвище із " ОСОБА_23" на " ОСОБА_24" (а. с. 19, т. 1).
Згідно з довідкою від 15 червня 2011 року № 486, виданою ОСОНКМ "Балтський", ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1, без реєстрації. ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав до дня своєї смерті також за вказаною адресою, що підтверджується довідкою від 06 липня 2018 року № 389 та довідкою про склад сім`ї від 06 липня 2018 року № 388.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_3 .
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2017 року у цивільній справі № 523/4703/17 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_25 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності у порядку спадкування - задоволено. Встановлено факт родинних відносин та визнано, що ОСОБА_5, померлий ІНФОРМАЦІЯ_3, є рідним братом відповідача ОСОБА_2 ; встановлено факт їх постійного проживання разом за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_2 право власності на вказаний будинок у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 .
Позивачка ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_26 здійснили поховання ОСОБА_3, що підтверджується довідкою, договорами-замовленнями на поховання.
Свідки ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 у судовому засіданні засвідчили, що позивачка ОСОБА_1 народилася в сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4, через деякий час батьки посварились та мати позивачки пішла жити в інше місце, а позивачка залишилась жити з ОСОБА_3, який доглядав за ОСОБА_30 як за рідною донькою. Позивачка проживала з ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_2 з дня її народження і до дня його смерті.