Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 753/23090/21
провадження № 61-6529св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "КУА "ВАЛПРИМ" (ПЗНВІФ "Комфорт таун"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Магомедова Марина Гамедівна,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О., від 08 березня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "ВАЛПРИМ" (ПЗНВІФ "Комфорт таун") (далі - ТОВ "КУА "ВАЛПРИМ"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Магомедова М. Г., про визнання права власності, визнання недійсними договорів.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що у 2018 році він інвестував кошти у придбання однокімнатної квартири в житловому комплексі " Комфорт Таун". На прохання дружини, квартиру було оформлено на її дочку ОСОБА_2
26 липня 2018 року між ТОВ "КУА "ВАЛПРИМ" та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу облігацій № БВ-125/18-3. Позивач стверджував, що кошти за вказаним договором були сплачені ним.
У вересні 2021 року йому стало відомо, що 07 грудня 2018 року за договором купівлі-продажу, укладеним між забудовником, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3, відповідачі стали власниками квартири
АДРЕСА_1 .
Посилаючись на викладене, позивач просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу облігацій № БВ-125/18-3 в частині покупця (інвестора) та визнати ОСОБА_1 покупцем (інвестором) квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 4267 від 07 грудня 2018 року;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У вересні 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, власниками якої зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви вказував, що відповідачі мають реальну можливість здійснити відчуження квартири, право власності на яку зареєстровано за ними. Натомість у разі задоволення позову невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва, у складі судді
Катющенко В. П., від 22 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову до вирішення справи по суті шляхом накладення арешту на кватиру
АДРЕСА_1, власниками якої є ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив з того, що відповідачами можуть бути вчинені дії стосовно відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів
ОСОБА_1, за захистом яких він звернувся до суду.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 08 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року про забезпечення позову скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову, не встановив обставин наявності між сторонами реального спору, а тому дійшов передчасного висновку, що зазначені
ОСОБА_1 заходи забезпечення позову є обґрунтованими та співмірними із заявленими позовними вимогами.
Апеляційний суд врахував, що ОСОБА_2 надала копію договору купівлі-продажу облігацій № БВ-125/18-3 від 26 липня 2018 року, за яким позивач просив визнати його покупцем. За цим договором було придбана квартира
АДРЕСА_2, а не квартира № 2-1038, як про це зазначав ОСОБА_1 у своєму позові. Також колегія суддів зазначила, що позивачем не надано доказів можливості відчуження спірної квартири відповідачами для уникнення виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзіОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
01 травня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 08 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано із суду першої інстанції копії матеріалів справи № 753/23090/21 щодо вирішення питання про забезпечення позову в судах першої та апеляційної інстанції.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову.
Вказує, що апеляційний суд помилково акцентував увагу на відмінностях номерів квартири, оскільки зміна нумерації може бути пов`язана із введенням будинку в експлуатацію, що жодним чином не скасовує необхідності арешту спірної квартири до вирішення справи по суті. Крім того відповідачі є власниками саме спірної квартири № 2-1038, а не квартири
№ 2-870 .
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року ТОВ "КУА "ВАЛПРИМ" та ОСОБА_2 подали відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
ТОВ "КУА "ВАЛПРИМ" зазначає, що квартири № 2-870 та № 2-1038 продані за різними правочинами та є різними об`єктами нерухомості.
ОСОБА_2 наголошує, що право власності на квартиру № 2-1038 набуто на підставі договору купівлі-продажу № 4267 від 07 грудня 2018 року, який жодним чином не пов`язаний з договором купівлі-продажу облігацій
№ БВ-125/18-3 від 26 липня 2018 року
Фактичні обставини справи
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "КУА "ВАЛПРИМ", в якому просив суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу облігацій № БВ-125/18-3 в частині покупця (інвестора) та визнати ОСОБА_1 покупцем (інвестором) квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 4267 від 07 грудня 2018 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частині на підставі договору купівлі-продажу № 4267 від 07 грудня 2018 року.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову після їх перегляду в апеляційному порядку.