Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 753/23417/19
провадження № 61-3364св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в особі законного представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,
відповідач - обслуговуючий кооператив "ОБК Східна Брама",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_12 на рішення Дарницького районного суду м. Києва у складі судді Лужецької О. Р.
від 01 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
від 01 лютого 2023 року, а також ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, від імені яких діє адвокат Білоус Лариса Георгіївна, на додаткову постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
від 13 квітня 2023 року.
Зміст позовних заяв та їх обґрунтування
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в особі законного представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 звернулися до суду з позовом до ОК "ОБК Східна Брама" про захист прав споживача комунальних послуг.
2. На обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначали, що вони є власниками квартир, розташованих у ЖК "Східна Брама". До травня 2019 року надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій ЖК "Східна Брама" здійснювало ТОВ "Комфорт Сервіс" відповідно до договорів про надання послуг з утримання будинку, споруд і прибудинкових територій, укладених в основному в 2016 році.
3. 18 квітня 2019 року головою ОК "ОБК Східна Брама" було проведено позачергові загальні збори, на яких було прийнято рішення, що з 01 травня 2019 року кооператив отримає статус обслуговуючої компанії житлового комплексу. Починаючи з липня 2019 року відповідач у виставлених рахунках почав включати нарахування на оплату створених ним фондів: поточного ремонту, фінансування проєктних та предпроєктних робіт для оформлення земельної ділянки, розроблення проєктної документації та фінансування робіт з виконання технічних умов. Підстав та розрахунків цих витрат відповідач не надавав. У разі несплати будь-якої суми в квитанціях відповідач формує заборгованість за комунальні послуги та здійснює відключення квартири від електропостачання.
4. Крім того, відповідач розповсюдив інформацію про проведення
20 листопада 2019 року загальних зборів, до порядку денного яких внесено обговорення питання та прийняття рішення про припинення надання житлово-комунальних послуг мешканцям, які не уклали з ОК "ОБК Східна Брама" відповідний договір.
5. Посилались на те, що запропонований відповідачем до підписання проєкт договору про надання послуг з управління будинком за своїм змістом відмінний від типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що унеможливлює його підписання. Крім того зазначали, що відповідач також наполягає на підписанні договору щодо спільної часткової участі у добудові житлового будинку, що також не є та не може бути їх обов`язком.
6. 02 грудня 2019 року відповідач розмістив інформацію про відключення з 10 грудня 2019 року від електро-, водо- та теплопостачання квартир, власники яких не уклали вищевказані договори.
7. Позивачі вказували, що вони не є членами кооперативу ОК "ОБК "Східна Брама", не мають наміру вступати до нього, а тому рішення загальних зборів не є обов`язковим для них, а примушування до укладення вищезазначених договорів порушує їхні права.
8. Ураховуючи наведене, позивачі просили суд: зобов`язати відповідача припинити дії, які порушують права споживачів комунальних послуг
ЖК "Східна Брама"; заборонити відповідачу спонукати до укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, відмінним від типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 172; заборонити відповідачу спонукати до укладання договору про спільну часткову участь у добудові житлового будинку; заборонити відповідачу нараховувати їм у рахунках на оплату комунальних послуг ЖК "Східна Брама" витрати на оплату фондів (поточного ремонту, фінансування проєктних та передпроєктних робіт для оформлення земельної ділянки, розроблення проєктної документації та фінансування робіт з виконання технічних умов).
9. У березні 2020 року ОСОБА_18 звернулася до суду з позовом до
ОК "ОБК Східна Брама" про захист прав споживача комунальних послуг.Позовні вимоги та їх обґрунтування є аналогічними зазначеним вище.
10. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 липня 2020 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 753/4625/20 за позовом ОСОБА_18 до ОК "ОБК Східна Брама" про захист прав споживача комунальних послуг із цивільною справою № 753/23417/19 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в особі законного представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до ОК "ОБК Східна Брама" про захист прав споживача комунальних послуг. Присвоєно об`єднаній справі № 753/23417/19.
Стислий виклад позиції відповідача
11. ОК "ОБК Східна Брама" заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що багатоквартирний будинок, у якому квартири(майнові права на них) мають позивачі, не є зданим в експлуатацію. Для того, щоб отримати технічні умови та відвести земельну ділянку необхідним є розроблення проєкту землеустрою та вчинення інших, передбачених чинним законодавством дій, які є платними. Отже, не підписання позивачами договору про спільну часткову участь у добудові житлового будинку, несплата виставлених рахунків для оплати комунальних послуг, витрат на фонди (поточного ремонту, фінансування проєктних та предпроєктних робіт для оформлення земельної ділянки, розроблення проєктної документації) фактично призводить до унеможливлення здійснення діяльності, направленої на введення ЖК "Східна Брама" в експлуатацію, та є порушенням позивачами обов`язку щодо утримання майна. Крім того, відповідач зазначав, що позивачі не є відключеними від електроенергії, а тому їхні права не є порушеними, а звернення до суду щодо протиправності відключення від електропостачання є передчасним.
12. ОК "ОБК Східна Брама" зауважував, що позивачами здійснюється фактичне користування комунальними послугами без укладення відповідних договорів з ним, як постачальником послуг. Звертав увагу на те, що оскільки позивачі не вступили в члени кооперативу, спонукань зі сторони відповідача до позивачів не може бути. Вважає, що права позивачів не є порушеними.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду першої інстанцій
13. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року у задоволенні позовних вимогОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в особі законного представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,
ОСОБА_17, ОСОБА_18 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Обраний позивачами спосіб захисту не відповідає положенням статті 16 ЦК України, з огляду на те, що вимогами чинного законодавства передбачено, що захисту підлягає тільки порушене право.
Основний зміст та мотиви судових рішень суду апеляційної інстанцій
15. Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_12, до якої приєдналися ОСОБА_13,
ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_18, залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року залишено без змін.
16. Апеляційним суд визнав правильним є висновок суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки вимогами чинного законодавства передбачено захист тільки порушеного права. Додатково зазначено, що будь-яке спонукання до укладення будь-якого правочину саме по собі не порушує прав позивачів, оскільки не створює у них жодних обов`язків, в тому числі і обов`язку укладати такі договори. А будь-які нарахування позивачам, які є відмінними від комунальних послуг та які не ґрунтуються на законі чи укладеному правочині, не свідчать про обов`язок позивачів їх сплачувати, а відтак такі нарахування також не порушують прав позивачів, оскільки не впливають на їхні права та обов`язки.
17. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року клопотання ОК "ОБК Східна Брама" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в особі законного представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18 на користь ОК "ОБК Східна Брама" витрати на правову у розмірі по 294,12 грн з кожного. У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовлено.
18. Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню відповідачу, суд апеляційної інстанції виходи із того, що відповідачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, про що останній зауважував до ухвалення апеляційним судом судового рішення. Водночас заявлений розмір таких витрат визнано необґрунтованими та неспівмірним з ціною позову і складністю справи, таким, що виходить за розумні межі визначення розміру гонорару та доцільності таких витрат. З урахуванням критеріїв розумності, реальності та співмірності апеляційний суд вважав за необхідне зменшити розмір заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу з 12 500,00 грн до 5 000,00 грн.
Узагальнені доводи касаційних скарг
19. 09 березня 2023 року ОСОБА_12 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
20. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17,
від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема статті 13, статті 14 Цивільного кодексу України у поєднанні з постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком" (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки. Суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання представника позивачів у цій справі про витребування доказів. Суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_12 та її представника, які не були повідомлені належним чином про час і дату судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що предметом спору є захист законного права позивачів на укладення договору з управління житловим будинком на умовах типового договору та без включення до його умов обов`язку участі в добудові житлового комплексу та про сплату додаткових фондів. Підставою заявлених вимог були дії відповідача щодо примушування власників квартир до укладення договору з управління житловим будинком на умовах одночасного підписання договору про спільну часткову участь у добудові житлового комплексу під загрозою відключення квартир від енергопостачання, а також фактичне відключення у грудні 2019 року. Під час розгляду справи відповідач фактично визнавав вчинення ним таких дій.
22. Заявниця зосереджує увагу на тому, що відповідач не визнає права позивачів на укладення типового договору з управління житловим будинком, а тому вважає, що обраний ними спосіб захисту спрямований саме на поновлення такого права. Вважає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки правомірності дій відповідача, не встановили необхідних для вирішення справи обставин, не врахували агресивної поведінки надавача послуг та нав`язування ним завідомо протиправних умов одержання послуг, що свідчить про зловживання правом.
23. Додатково зауважує про те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання позивачів про витребування доказів, у наданні яких відповідач відмовив. А суд апеляційної інстанції порушив її право на участь у судовому розгляді, не повідомив її належним чином про дату, час та місце судового розгляду та безпідставно не урахував неможливість її участі, а також участі її представника у судовому засіданні.
24. 12 травня 2023 року ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
ОСОБА_14, ОСОБА_15, від імені яких діє адвокат Білоус Л. Г., звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання ОК "ОБК Східна Брама" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
25. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявники зазначають порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. На обґрунтування доводів касаційної скарги, заявники посилались на те, що понесені відповідачем судові витрати вже були відшкодовані мешканцями багатоквартирного будинку, яким відповідач у квитанціях за лютий 2023 року виставив відповідний рахунок, як додаткові послуги. Зазначене, на думку заявників, свідчить про відсутність доказів фактичного понесення таких витрат відповідачем (їх самостійного відшкодування).
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
27. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2023 року поновлено
ОСОБА_12 строк на касаційне оскарженнярішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 753/23417/19 за касаційною скаргою ОСОБА_12 на зазначені судові рішення, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
28. У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
29. Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_12,
ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, від імені яких діє адвокат
Білоус Л. Г., на додаткову постанову Київського апеляційного суду
від 13 квітня 2023 року.
30. Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзивів на касаційні скарги
31. 27 квітня 2023 року ОК "ОБК Східна Брама" через засоби пошитого зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_12 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, у якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить відмовити у її задоволенні.
32. На обґрунтування доводів відзиву зазначає, що кооператив не є ані оператором зовнішніх інженерних мереж, ані виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії чи гарячої води, ані особою, яка розподіляє обсяги комунальних послуг. Оскільки спірний житловий будинок не зданий в експлуатацію, відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
33. Посилається на те, що позивачі не є відключеними від постачання електроенергії, не є членами кооперативу, а тому їх права не можна вважати порушеними.
34. Зосереджує увагу на тому, що позивачі не обмежені у праві укласти договори про надання житлово-комунальних послуг з будь-якими іншими надавачами послуг.
35. 19 червня 2023 року ОК "ОБК Східна Брама" через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, від імені яких діє адвокат Білоус Л. Г., на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить відмовити у її задоволенні.
36. Зазначає про наявність достатніх доказів понесення ОК "ОБК Східна Брама" витрат на професійну правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
37. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 є власниками квартир (майнових прав), розташованих у ЖК "Східна Брама" за адресою: вул. Світла 3-Д у м. Києві.
Позиція Верховного Суду
38. Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
39. Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
40. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
41. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
42. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
43. У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
44. Під порушенням необхідно розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
45. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
46. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
47. Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
48. За змістом частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
49. За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
50. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.