Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 359/589/18
провадження № 61-6234св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І., від 05 квітня 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У січні 2018 року ОСОБА_4 (правонаступником якої є ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
2. На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_4 (правонаступником якої є ОСОБА_1 ) зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на будинок по АДРЕСА_1 . Право власності на зазначений будинок виникло у спадкодавця на підставі рішення виконкому Бориспільської міської районної ради народних депутатів № 151 від 07 грудня 1989 року та свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок № 218 від 19 лютого
1990 року.
3. 07 березня 2006 року вона, як його дружина, прийняла спадщину за законом, подавши заяву до Бориспільської районної державної нотаріальної контори.
4. Водночас, у 2008 році ОСОБА_6, мати спадкодавця ОСОБА_5, звернулась до Бориспільського міськрайонного суду, з цивільним позовом до Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок та визнання права власності на домоволодіння.
5. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 13 червня
2008 року у справі № 2-1794/2008 позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним свідоцтво № 218 від 19 лютого 1990 року про право власності на житловий будинок
АДРЕСА_1, видане на ім`я ОСОБА_5, на підставі рішення Бориспільської районної ради № 151 від 07 грудня 1989 року. Визнано за ОСОБА_6 право власності на вказаний житловий будинок.
6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, заповівши все своє майно дочці - ОСОБА_2 .
7. 20 травня 2014 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірне домоволодіння, серія та номер № 2-2758.
8. Рішення Бориспільського міськрайонного суду від 13 червня 2008 року оскаржила в апеляційному порядку ОСОБА_4 та 29 лютого 2016 року апеляційним судом Київської області винесено рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 (правонаступник ОСОБА_2 ) до Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області відмовлено.
9. Позивач зазначав, що у 2017 році правонаступниця ОСОБА_6 - її донька ОСОБА_2 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, Бориспільської районної ради Київської області про визнання частково незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
10. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 06 липня 2017 року у справі № 359/3236/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07 грудня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
11. Однак, згідно із відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманими 25 грудня 2017 року, ОСОБА_2 значиться власником об`єкту нерухомого майна за № 363993432208 - житлового будинку загальною площею 100,7 кв. м по АДРЕСА_1 . Право власності на житловий будинок було зареєстровано Бориспільською районною нотаріальною конторою Київської області на підставі зазначеного вище свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2-2758 від 20 травня 2014 року.
12. На думку позивача, видане ОСОБА_2 свідоцтво є незаконним та таким, що порушує право власності на вказаний житловий будинок.
13. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 06 лютого 2020 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 залучено її спадкоємця ОСОБА_1 до участі у справі як правонаступника позивача.
14. З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 травня
2014 року № 2-2758 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, видане державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори Київської області, на ім`я ОСОБА_2 ; скасувати запис про реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20 травня 2014 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 363993432208, індексний номер: 13159703); визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку літ. "А-1", літньої кухні літ. "В", сараю літ. "Д", вбиральні літ. "Е", воріт "№ 4", замощення "№ 1", колодязя літ. "К".
Стислий виклад позиції відповідачів
15. ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову. Зазначала, що позивачем не ураховано права інших спадкоємців першої черги, які проживали у спірному домоволодінні на момент смерті ОСОБА_5, зокрема його матері ОСОБА_6 . Зосереджувала увагу на тому, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла та відповідно до заповіту все своє майно заповіла їй, а вона у встановлені законом строки звернулась до нотаріальної контори та прийняла спадщину згідно з оспорюваним свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 20 травня 2014 року №2-2758. Крім того,
ОСОБА_3 проживав разом із батьками в спірному домоволодінні і прийняв спадщину у встановленому законом порядку, а тому має право на прийняття участі у спадкуванні частки у спільному спадковому майні.
16. ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на несправедливий розподіл майна батьків, без його участі. Зазначав, що він проживав разом з батьками у спірному домоволодінні та прийняв спадщину у встановленому законом порядку, що підтверджується його пропискою та може бути підтверджене свідками, а тому має право на прийняття участі у спадкуванні частки у спільному спадковому майні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
17. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 21 січня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 (правонаступника
ОСОБА_4 ) задоволено.
18. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом
від 20 травня 2014 року № 2-2758 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1, видане державним нотаріусом Бориспільського районної державної нотаріальної контори Київської області, на ім`я ОСОБА_2 .
19. Скасовано запис про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20 травня 2014 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 363993432208, індексний номер: 13159703).
20. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку літера "А-І", літньої кухні "В", сараю "Д", вбиральні "Е", воріт "№4", замощення "№1", колодязя "К". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
21. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 травня 2014 року за реєстровим №2-2758, видане на ім`я ОСОБА_2 на спірний житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, є недійсним та підлягає скасуванню, оскільки порушує права позивача ОСОБА_1 на спадщину, що була прийнята ним після смерті його батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
22. Мати відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 не набула права на спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 на спірний житловий будинок, а реєстрація за ОСОБА_6 права власності на вказане домоволодіння у липні 2008 року відбулася на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня
2008 року, яке було скасоване рішенням апеляційного суду Київської області від 29 лютого 2016 року. Крім того, ураховуючи, що ОСОБА_6 проживала у спірному будинку, але окремо від сім`ї свого сина ОСОБА_5 (в іншій половині), вона не може вважатися такою, що прийняла спадщину після смерті останнього.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
23. Постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_4 ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_4 ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено частково.
24. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку літера "А-1", літньої кухні літера "В", сараю літера "Д", вбиральні літера "Е", воріт "№ 4", замощення "№ 1", колодязя літера "К". В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
25. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання права власності на спірне домоволодіння за позивачем не може вважатися законним та обґрунтованим.
26. Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_6, ОСОБА_4,
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після смерті спадкодавця ОСОБА_5 на підставі частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України успадкували кожен по 1/4 частині спірного домоволодіння. Частка у розмірі 1/4 частини спірного домоволодіння перейшла у власність ОСОБА_2 згідно із заповітом від 15 листопада 2005 року, складеним ОСОБА_6 . Ураховуючи те, що ОСОБА_4 склала заповіт на ім?я ОСОБА_1, то останній прийняв у власність 1/4 частку спірного домоволодіння після її смерті, а відтак з урахуванням того, що він був власником іншої 1/4 частки спірного домоволодіння, яка була прийнята ним після смерті батька згідно з правилами частини першої статті 1268 ЦК України, йому належить 1/2 частина спірного домоволодіння.
Узагальнені доводи касаційної скарги
27. 29 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року тазалишити в силі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року.
28. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те,
що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків
щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 910/23346/16, від 21 березня 2018 року у справі № 916/3283/16 та
у постановах Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі № 910/9224/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 813/8801/14, від 26 листопада 2019 року
у справі № 922/643/19, від 10 грудня 2019 року у справі № 910/6356/19, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19, (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також посилається на те, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки. Крім того, звертає увагу, що апеляційну скаргу було підписано неналежним представником за довіреністю ОСОБА_2 - ОСОБА_7 (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
29. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судом апеляційної інстанції не було ураховано належність ОСОБА_4 1/2 частини спірного домоволодіння, набутого подружжям під час шлюбу.
30. Зосереджує увагу на преюдиційних обставинах, встановлених судовими рішеннями у справах № 2-1794/2008 та № 359/3236/16-ц, зокрема правомірності оформлення ОСОБА_5 права власності на спірний будинок, загальна площа якого була збільшена внаслідок дій подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також проживання спадкоємців ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зі спадкодавцем на час його смерті. ОСОБА_6 не реалізувала за життя своє право на набуття права власності на спірне домоволодіння, а тому не могла передати своїй дочці спірну нерухомість. При цьому ОСОБА_2 в спірному будинку не проживала з 1960 року, участі у будівництві будинку і надвірних будівель не брала, свою покійну матір не доглядала.
31. Зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема тим, які підтверджують, що син ОСОБА_5 - ОСОБА_3 не проживав у спірному будинку з
1988 року.
32. Додатково зауважує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині прийняття до розгляду апеляційної скарги, підписаної від імені відповідачки її представником, а не адвокатом.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
33. Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
34. Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 359/589/18, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
35. 26 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
36. Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
37. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржене рішення апеляційного суду - без змін.
38. Зазначає, що судом апеляційної інстанції було правильно ураховано, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_4,
ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які на час його смерті були зареєстровані та проживали разом із ним у спірному домоволодінні, а тому успадкували право власності на нього у рівних частках - по 1/4 кожен.
39. При цьому спірний будинок не може бути спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4, оскільки був побудований у
1960 році, у той час коли шлюб між останніми було зареєстровано лише у
1964 році. Крім того, посилається на те, що згідно з даними погосподарських книг, власником спірного домоволодіння є ОСОБА_6, а подружжя
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 разом із синами лише проживали у 1/2 частині належного ОСОБА_6 будинку
40. З огляду на належність ОСОБА_1 права власності на 1/4 частину домоволодіння, а також успадковану від його матері ОСОБА_4 1/4 частину, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спірного домоволодіння.
41. Додатково посилається на те, що її інтереси в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Синяченко В. П., а тому з урахуванням її права на апеляційне оскарження вважає, що відсутні правові підстави для скасування оскарженого судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
42. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .
43. ОСОБА_5 був власником спірного домоволодіння на підставі свідоцтва про право власності № 218 від 19 лютого 1990 року, виданого на підставі рішення Бориспільської районної ради № 151 від 07 грудня 1989 року.
44. Технічний паспорт № 218 на житловий будинок по АДРЕСА_1 виготовлений на ім`я ОСОБА_5 . Згідно з експлікацією до плану будинку та його характеристик: загальна площа будинку 100,7 кв. м, житлова площа 28,5 кв. м. При житловому будинку є такі надвірні будівлі та споруди: погріб, літня кухня, сарай, вбиральня, ворота, огорожа, замощення, колодязь.
45. Після смерті ОСОБА_5 у Бориспільській районній державній нотаріальній конторі була відкрита спадкова справа № 173.
46. З матеріалів спадкової справи встановлено, що 14 березня 2006 року позивачем ОСОБА_1, який діяв від імені ОСОБА_4, була подана заява про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Іванківське", розміром 2,69 в умовних кадастрових гектарах, та майновий пай у колективному сільськогосподарському підприємстві "Іванківське".
47. За змістом поданої заяви зазначено, що спадщину його довірительниця прийняла шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем.
48. На підтвердження факту спільного проживання до нотаріальної контори було подано довідки виконавчого комітету Іванківської сільської ради, видані у 2005 році за № 1848 та № 1003, за змістом яких зазначено, що ОСОБА_5 дійсно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 1942 року по день його смерті, а також, що ОСОБА_4 постійно зареєстрована та проживає по
АДРЕСА_1 з
1964 року по даний час.
49. 14 березня 2006 року державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори Київської області Черненко Н. Б. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі
№ 1-383, за змістом якого зазначено, що спадкоємцем майна ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його дружина - ОСОБА_4, спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Іванківське", розміром 2,69 в умовних кадастрових гектарах, та майновий пай у загальному пайовому фонді КСП "Іванківське".
50. За змістом довідок, виданих 09 липня 2018 року за № 723 та
від 23 квітня 2018 року за № 424 Іванківською сільською радою Бориспільського району Київської області, згідно погосподарської книги № 14 на 2001-2005 роки разом із ОСОБА_5 в 1/2 частині будинку по
АДРЕСА_3 були зареєстровані: дружина - ОСОБА_4, син - ОСОБА_1, син - ОСОБА_3, мати ОСОБА_5 - ОСОБА_6 була зареєстрована в іншій 1/2 частині будинку по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
51. Згідно з довідкою, виданою 01 серпня 2018 року за № 1206 виконавчим комітетом Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, по АДРЕСА_3 зареєстровані та проживають: ОСОБА_4, син - ОСОБА_1 . Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 31 липня 2018 року та погосподарського обліку сільської ради ОСОБА_3 не проживає за указаною адресою з 1988 року та був знятий з місця реєстрації за цією адресою 02 жовтня 2015 року.
52. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 13 червня 2008 року у цивільній справі №2-1794/2008 за позовом
ОСОБА_6 до Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок та визнання права власності на домоволодіння, було задоволено позов у повному обсязі: визнано свідоцтво № 218 від 19 лютого 1990 року про право власності на житловий будинок
АДРЕСА_1, видане на ім`я ОСОБА_5 на підставі рішення Бориспільської районної ради №151 від 07 грудня 1989 року, недійсним. Визнано за ОСОБА_6 право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 .
53. 17 липня 2008 року на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2008 року за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на нерухоме майно в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації, що підтверджується витягом №19569376 від 17 липня
2008 року.
54. 29 квітня 2010 року ОСОБА_4 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га по
АДРЕСА_1, на якій розташоване спірне домоволодіння.
55 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла у віці 101 року.
56. На випадок своєї смерті ОСОБА_6 залишила заповіт, посвідчений
15 листопада 2005 року секретарем виконавчого комітету Іванківської сільської ради Феніною С. М. за реєстровим № 288, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла своїй дочці ОСОБА_2 .
57. 20 травня 2014 року державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори Київської області Скрипка А. О. було видано оспорюване свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі №2-2758, за змістом якого зазначено, що спадкоємцем майна