ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 920/640/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.М., Губенко Н.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Краснопільський райавтодор"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Мальченко А.О., судді - Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.)
від 19.04.2023
за скаргою Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Краснопільський райавтодор"
на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича щодо виконання судового наказу від 22.09.2022 про стягнення з Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Краснопільський райавтодор" 37 264, 68 грн заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС"
Рух справи та короткий зміст скарги
1. У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС" (далі - Стягувач) звернулось до Господарського суду Сумської області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Краснопільський райавтодор" (далі - Облавтодор, Боржник) 37 264, 68 грн заборгованості.
2. 01.09.2022 Господарський суд Сумської області видав судовий наказ у справі №920/640/22.
3. 25.10.2022 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук Віталій Григорович (далі - приватний виконавець) відкрив виконавче провадження за цим наказом.
4. 15.11.2022 Боржник звернувся до Господарського суду Сумської області зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця щодо виконання судового наказу у справі № 920/640/22, в якій просив:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 70159940 від 25.10.2022;
- зобов`язати приватного виконавця закрити виконавче провадження №70159940 від 25.10.2022;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 70159940 від 25.10.2022;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця про звернення стягнення на майно (кошти) боржника у виконавчому провадженні №70159940 від 25.10.2022;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 70159940 від 25.10.2022.
5. Скарга обґрунтована таким:
- Боржник є державним підприємством, оскільки його засновником є державна акціонерна компанія, 100 % акцій якої належить державі. Відповідний правовий висновок сформовано в постановах Верховного Суду від 03.02.2022 у справі № 904/5292/19 від 22.06.2022 у справі № 913/849/14;
- приватний виконавець не має право здійснювати примусове виконання рішень за якими боржником є державне підприємство (пункт 2 частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIIІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
6. 25.10.2022, у межах примусового виконання судового наказу від 01.09.2022 у справі №920/640/22, приватний виконавець виніс такі постанови:
- про відкриття виконавчого провадження № 70159940;
- про арешт коштів Боржника в межах виконавчого провадження №70159940;
- про звернення стягнення на майно (кошти) Боржника в межах виконавчого провадження №70159940;
- про стягнення з Боржника основної винагороди в межах виконавчого провадження № 70159940;
- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №70159940.
7. 31.10.2022 Боржник отримав ці постанови приватного виконавця засобами поштового зв`язку відповідно до трекінгу відправлення №0105478876897, розміщеного на поштовому конверті, адресованому приватним виконавцем скаржнику, а також відповідно до роздруківки із веб-сайту "Укрпошта" https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.
8. 15.11.2022 приватний виконавець листом №735 від 10.11.2022 надіслав суду постанову ВП №70159940 від 10.11.2022 про закінчення виконавчого провадження та оригінал судового наказу від 01.09.2022 у справі №920/640/22 з відміткою "п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" ПВ Пилипчук В.Г. 10.11.2022".
9. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ) засновником Боржника є Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", розмір частки учасника 34 920 154, 71 грн. Розмір статутного капіталу становить 34 920 154, 71 грн.
10. Пунктом 1.4. статуту Боржника встановлено, що засновником підприємства є Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 100 % акцій якого належить державі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
11. Господарський суд Сумської області ухвалою від 06.02.2023 скаргу на дії та рішення приватного виконавця щодо виконання судового наказу у справі № 920/640/22 задовольнив частково:
- визнав неправомірними дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №70159940 від 25.10.2022;
- визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №70159940 від 25.10.2022;
- визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця про звернення стягнення на майно (кошти) боржника у виконавчому провадженні №70159940 від 25.10.2022;
- визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №70159940 від 25.10.2022;
- залишив без розгляду вимогу скаржника щодо зобов`язання приватного виконавця закрити виконавче провадження №70159940 від 25.10.2022;
- відмовив в задоволенні клопотання представника приватного виконавця про стягнення витрат на правову допомогу.
12. Ухвалу суд першої інстанції мотивував з урахуванням висновків Верховного Суду, що викладені у пунктах 63- 81 постанови від 03.02.2022 у справі № 904/5292/19, а також у постанові від 22.06.2022 ц справі № 913/849/14, дочірнє підприємство державної акціонерна компанії, 100 % акцій якої належать державі, є державним підприємством, і виходив з того, що:
- приватний виконавець не мав права здійснювати примусове виконання судового наказу від 01.09.2022 у справі № 920/640/22, оскільки це суперечить пункту 2 частини другої статті 5 Закону № 1404-VIII;
- вимога скаржника про зобов`язання приватного виконавця закрити виконавче провадження залишається без розгляду, оскільки 10.11.2022 було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження;
- клопотання представника приватного виконавця про стягнення витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню, оскільки приватний виконавець не є стороною у справі, якій можуть бути відшкодовані судові витрати в порядку статті 344 ГПК України за результатами розгляду скарги.
13. 19.04.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував ухвалу суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні скарги на дії та рішення приватного виконавця відмовив. Клопотання представника приватного виконавця про стягнення з Боржника витрат на правову допомогу задовольнив частково у розмірі 7 500, 00 грн.
14. Суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:
- визначальним у з`ясуванні питання приналежності підприємств до державного чи приватного сектору є правовий статус майна, переданого йому засновником при створенні (статті 22, 62, 63 ГК України);
- Боржник не надав докази передання йому державного майна та закріплення цього майна за ним на відповідному правовому титулі господарського відання або оперативного управління із відображенням цього майна на балансі підприємства, тому передчасно стверджувати, що приватний виконавець діяв протиправно та всупереч положенням пункту 2 частини другої статті 5 Закону № 1404-VIII.
- зазначення у витязі з ЄДРПОУ та у статуті інформації щодо створення підприємства боржника Акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 100 % акцій якого належить державі, з огляду на приписи статті 126 ГК України, лише свідчить про перебування Боржника у відносинах економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні;
- практика Верховного Суду, що покладена в основу оскаржуваної ухвали оперує іншою доказовою базою, тому не може бути застосована у справі, що переглядається, за відсутності доказів на підтвердження факту отримання та закріплення за дочірнім підприємством частини державного майна;
- висновок суду першої інстанції про протиправність дій приватного виконавця суперечить нормам статей 22, 62, 63 ГК України, статті 339 ГПК України, оскільки не доведено обставин закріплення за дочірнім підприємством державного майна при створенні його Акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України";
- за змістом статті 339 ГПК України боржник має обґрунтувати не тільки те, що дії приватного виконавця є протиправними у розрізі вимог закону, а й те, що ці дії порушують його права;
- у справі, що розглядається, рішення суду виконано. Боржник ставить питання про те, що ці кошти стягнуто з порушенням його прав, але не зазначає, яких прав та не доводить, яких негативних наслідків він зазнав внаслідок виконання судового рішення приватним, а не державним виконавцем;
- Боржник може ставити питання лише про перевищення повноважень приватним виконавцем, оскільки він вчинив дії, передбачені законом про виконавче провадження, однак не є особою, яка відповідно до вимог закону повинна такі дії вчиняти. Тому ефективним способом захисту та таким, що відповідатиме нормам статті 129-1 Конституції України, частині другій статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 326 ГПК України, статтям 1, 18 Закон № 1404-VIII буде стягнення з приватного виконавця виконавчого збору у розмірі, що перевищує встановлений Законом № 1404-VIII розмір виконавчого збору та витрат державного виконавця;
- виконавець судового рішення є повноцінним учасником судового процесу на стадії примусового виконання рішення суду, тому має право на відшкодування вартості витрат на правничу допомогу;
- суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку характеру спірних правовідносин сторін в частині оскарження боржником дій приватного виконавця, матеріалам провадження за скаргою боржника, обсягу опрацьованих матеріалів та наданому приватному виконавцю обсягу правої допомоги, у контексті їх обґрунтованості, фактичності, неминучості та розумності, визначив, що розумним є покладення на Боржника відшкодування вартості витрат на правничу допомогу, понесених державним виконавцем у розмірі, що складає 50 % від погодженого договором, у розмірі 7500,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції іншого учасника справи
15. 09.06.2023 Облавтодор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
16. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції:
- зробив висновок, що Боржник не є державним підприємством, без урахування висновків Верховного Суду, що викладені у пунктах 63- 81 постанови від 03.02.2022 у справі № 904/5292/19, а також у постанові від 22.06.2022 у справі № 913/849/14, щодо застосування норм статей 55, 56, 62, 63, 73-77, 126, 141 ГК України,
- неправильно застосував норми пункту 2 частини другої статті 5 Закону № 1404-VIII, оскільки дійшов висновку, що приватний виконавець мав право здійснювати примусове виконання судового наказу у цій справі;
- порушив норми статей 45, 344 ГПК України, оскільки поклав на Боржника судові витрати приватного виконавця, який не є стороною у справі, якій можуть бути відшкодовані судові витрати за результатами розгляду скарги.
17. 21.07.2023 до Верховного Суд від приватного виконавця надійшли пояснення, в яких він заперечував проти касаційної скарги, наводить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги. По суті такі пояснення є відзивом на касаційну скаргу, що подані за межами строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина перша статті 295 ГПК України), тому залишаються без розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
18. Розглянувши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.
Щодо застосування пункту 2 частини другої статті 5 Закону № 1404-VIII
19. Згідно зі статтею першою Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом № 1404-VIII випадках - на приватних виконавців. Аналогічну норму містить частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII.
20. У частині другій статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено обмеження у здійсненні приватним виконавцем примусового виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону. Зокрема, відповідно до пункту 2 цієї частини приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими боржником є:
- держава,
- державні органи,
- Національний банк України,
- органи місцевого самоврядування,
- їх посадові особи,
- державні та комунальні підприємства,
- установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
21. Отже обмеження стосується боржників - державних підприємств, а також всіх інших юридичних осіб, у статутному капіталі яких більше 25 відсотків часток належать державі.
Щодо правового статусу дочірнього підприємства державного акціонерного товариства, єдиним засновником та акціонером якого є держава
22. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (пункт 1 частини другої статті 55 ГК України).
23. Відповідно до частини першої статті 62 ГК України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
24. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва (частина перша статті 63 ГК України).