ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 912/2836/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огороднік К.М., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 23.08.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023
у справі № 912/2836/21
за позовом керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область ),
до Військової частини НОМЕР_1,
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Анатомія Еко",
2) Квартирно - експлуатаційного відділу міста Кропивницький,
про стягнення 1 817 256, 29 грн,-
ВСТАНОВИВ:
1. Керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (далі - Прокурор) звернувся в Господарський суд Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) (далі - Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Анатомія Еко" (далі - Третя особа-1), Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький (далі - Третя особа-2) про стягнення шкоди в сумі 1 817 256,29 грн, завданої державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства.
2. В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на невідшкодування Відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення та забруднення частини земельної ділянки військового містечка, що встановлено Позивачем внаслідок проведення позапланової перевірки, за результатами якої складено акт та внесено припис.
3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2022 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з Відповідача шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 1 259 802,45 грн, яку слід перерахувати до місцевого бюджету с. Аджамка, Кропивницького району, Кіровоградської області. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
3.1. Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено нездійснення Позивачем повноважень по захисту державних інтересів, що відповідно до статті 1311 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття Прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави. З огляду на недоведення відсутності вини Відповідача, відсутності доказів на підтвердження вжиття заходів для звільнення земельної ділянки від залишків вугілля, наявністю шкоди та доведення її розміру, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача 1 259 802,45 грн шкоди, завданої внаслідок засмічення частини земельної ділянки. В частині стягнення з Відповідача шкоди в сумі 557 453,84 грн, завданої внаслідок забруднення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з підстав відсутності вини в діях Відповідача.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2022 скасовано. В позові відмовлено.
4.1. Постанова суду мотивована тим, що з позовом в інтересах держави в особі уповноваженого органу (Позивача) до суду звернулася Кропивницька спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону, тобто, юридична особа, а не відповідна посадова особа органів прокуратури, як встановлено положенням чинного законодавства, а тому в позові слід відмовити. Також, суд відзначив, що спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері у своєму позові просить суд стягнути та спрямувати кошти, які повинен сплатити Відповідач (які є коштами Міністерства оборони України, які мають цільове призначення, а саме забезпечення Збройних Сил України ) в бюджет територіальної громади, що в умовах воєнного стану в Україні не сприяє бойовій готовності Відповідача та обороноздатності держави в цілому.
5. Постановою Верховного Суду від 02.11.2022 касаційну скаргу Керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону задоволено частково.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022 у справі №912/2836/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5.1. Суд касаційної інстанції у наведеній постанові зазначив, що з огляду на наведені в позовній заяві аргументи про необхідність здійснення представництва Прокурором інтересів держави в суді, зазначення в позові про те, що Прокурор звертається з позовом в інтересах держави в особі Позивача, підписання позовної заяви Керівником Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що позовна заява в межах цієї справи була подана не на захист прав, свобод та інтересів прокуратури як самостійного позивача у статусі юридичної особи, а на виконання прокуратурою функцій щодо представництва інтересів держави в суді, які визначені статтею 24 Закону України "Про прокуратуру".
5.2. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022 у цій справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та порушив норми процесуального права, оскільки, грім іншого, не здійснив перегляд рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку по суті позовних вимог, а тому повно і всебічно не з`ясував обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи і такі порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом, та, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції,
Короткий зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
6. За результатами нового розгляду, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023 рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2022 року у справі №912/2836/21 скасовано в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2, АДРЕСА_1 ) шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 1 259 802,45 грн та судового збору у розмірі 18 897, 04 грн.
В задоволені позову Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область ), м. Кропивницький до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 1 259 802,45 грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства внаслідок засмічення земельної ділянки- відмовлено. В іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін.
6.1. Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими доводи відповідача про те, що представниками Державної екологічної інспекції проведено перевірку дотримання скаржником вимог природоохоронного законодавства неповноважною комісією, за відсутності представника відповідача та встановлено недостовірні обставини щодо засмічення земельної ділянки, отже, відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. До Верховного Суду від керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі №912/2836/21 скасувати повністю, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2022 залишити в силі.
7.1. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неправильно застосовано норми матеріального права (ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 1166 Цивільного кодексу України) та порушено норми процесуального права та загалом принципи здійснення правосуддя, якими є законність, всебічне, повне і об`єктивне дослідження обставин справи, рівність та змагальність сторін (ст.ст. 2, 11, 13, 73-74, 76-80, 86, 91, 236 ГПК України).
7.2. Скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував вказані норми права без врахування висновків щодо застосування цих норма права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:
- від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 17.12.2019 у справі № 915/1456/15, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц щодо застосування ст.ст. 79, 86 ГПК України (про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості (переваги більш вагомих доказів), тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. При цьому, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу);
- від 04.08.2021 у справі № 918/36/19, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, від 08.07.2021 у справі № 910/21300/17, від 15.06.2021 у справі №910/5898/20, від 11.03.2021 у справі №923/188/20 щодо застосування ст.ст. 79, 86 ГПК України (про те, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної)ʼ,
- від 02.06.2022 у справі № 920/821/18, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 02.11.2021 у справі № 918/1131/20, від 28.10.2021 у справі № 910/9851/20, від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16, від 15.06.2021 у справі № 918/864/20, від 18.05.2021 у справі № 925/1328/19, від 18.12.2020 у справі № 922/3414/19, від 08.09.2020 у справі № 926/1904/19, від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19, від 17.03.2020 у справі № 912/823/18 щодо застосування ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 1166 Цивільного кодексу України (щодо застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, зокрема щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення).
7.3. Крім цього, в обґрунтування касаційної скарги, скаржник посилається також на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст. 1 Закону України "Про відходи", ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 1166 Цивільного кодексу України у вимірі спірних правовідносин та їх взаємозв`язку, а саме щодо наявності підстав для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої засміченням земельної ділянки залишками вугілля.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. Представником відповідача подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін.
Провадження у Верховному Суді
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 912/2836/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023.
10. Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2023 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, яка подана на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі №912/2836/21.
Призначено до розгляду касаційну скаргу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у справі №912/2836/21 на 23 серпня 2023 року о 12:40 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, виходячи з такого.
12. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. Предметом касаційного розгляду справи №912/2836/21 є питання дотримання апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про відшкодування державі шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів на відповідних земельних ділянках.
14. Так суд другої інстанції встановив відсутність всіх складових правопорушення, з якими законодавство пов`язує настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків (шкоди).
15. Аргументи касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також без урахування відповідних висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (п.п. 7.2 п. 2 цієї постанови).
16. Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, серед іншого, Законами України "Про охорону земель", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", Земельним кодексом України, тощо.
17. У ст. 35 Закону України "Про охорону земель" наведено вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, за змістом якої вказані особи зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
18. Згідно зі ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
19. Статтею 43 Закону України "Про відходи" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
20. Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
21. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 6 частини другої статті 16 ЦК України).
22. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
23. Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
24. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.