ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/3076/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Волковицької Н.О., Случа О.В.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фурсівської сільської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 (колегія суддів: Мальченко А.О. - головуючий, Разіна Т.І., Агрикова О.В.) і рішення Господарського суду Київської області від 17.05.2022 (суддя Черногуз А.Ф.) у справі
за позовом Фурсівської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп"
про визнання недійсним державного акта про право постійного користування земельною ділянкою, скасування права постійного користування, скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання повернути земельної ділянки
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп"
до Фурсівської сільської ради
про визнання права постійного користування земельною ділянкою
(за участю представників: позивача -Бондаренко Л.М.; відповідача - Войцеховський М.Ю.)
Вступ
1. У 1998 році Сквирське сільськогосподарсько-рибоводне господарство (Сквирське СРГ) отримало на праві постійного користування земельну ділянку площею 222,59 га для рибогосподарських потреб.
2. У 1999 році за результатами приватизації змінена організаційно-правова форма Сквирського СРГ у відкрите акціонерне товариство, яке в 2011 році було перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп" (далі - ТОВ "Сквираплемрибгосп", відповідач).
3. У 2016 році ТОВ "Сквираплемрибгосп" зареєструвало право постійного користування земельною ділянкою площею 12,1540 га, яка входить до складу земельної ділянки Сквирського СРГ площею 222,59 га.
4. У 2021 році Фурсівська сільська рада (далі - Рада, позивач) звернулась до ТОВ "Сквираплемрибгосп" з вимогами: (1) визнати недійсним державний акт про право постійного користування земельною ділянкою; (2) скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою; (3) зобов`язати відповідача повернути спірну земельну ділянку площею 12,1540 га.
5. Узагальнено основною підставою позову Рада визначила те, що право постійного користування в порядку правонаступництва до відповідача не перейшло, оскільки державне підприємство було припинено шляхом реорганізації у процедурі приватизації, що має наслідком втрату права постійного користування земельною ділянкою. Отже, відповідач користується земельною ділянкою без достатніх правових підстав і має повернути її Раді.
6. ТОВ "Сквираплемрибгосп" звернулось із зустрічним позовом до Ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою, посилаючись на набуття такого права в порядку правонаступництва від Сквирського СРГ.
7. Суди попередніх інстанцій, розглядаючи зустрічний позов, погодилися з доводами відповідача та зазначили, що зміна організаційно-правової форми державного підприємства у процедурі приватизації не мала наслідком припинення його діяльності, а мала таким наслідком його реорганізацію з набуттям правонаступником прав та обов`язків приватизованого Сквирського СРГ, у тому числі права постійного користування земельною ділянкою.
8. Ключове питання цього спору сформульовано Верховним Судом так: чи перейшло до відповідача право постійного користування землею в порядку правонаступництва від реорганізованого за результатом приватизації державного підприємства.
Обставини справи
9. На підставі рішення Великополовецької сільської ради народних депутатів від 30.01.1998 №38 Сквирському СРГ надано паво постійного користування землею загальною площею 222,59 га в межах Великополовецької сільської ради (Державний акт на право постійного користування землею №ІІ-КВ №000980 від 16.04.1998 (далі - Державний акт 1998 року).
10. Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 5-25-7/15 від 12.08.1999 в ході приватизації Сквирське СРГ перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Сквирасільрибгосп" (далі - ВАТ "Сквирасільрибгосп").
11. Згідно з виданим Регіональним відділенням Фонду держаного майна України по Київській області свідоцтвом про власність від 22.02.2000 №2 ВАТ "Сквирасільрибгосп" є правонаступником прав та обов`язків Сквирського СРГ.
12. Згідно з планом приватизації Сквирського СРГ (затверджений наказом РВ ФДМУ по Київській області від 11.08.1999 №5-25-6/174) загальна площа землекористування підприємства складає 402,4 га, у т.ч. під водою 306,6 га.
13. Приватизація ВАТ"Сквирасільрибгосп" завершена у 2000 році (наказ РВ ФДМУ по Київській області від 20.11.2000 №5-25-11/3).
14. Рішенням Господарського суду Київської області від 24.03.2010 у справі №22/045-10, зокрема, визнано за ВАТ "Сквирасільрибгосп" право користування на земельну ділянку загальною площею 222,59 га згідно з Державним актом.
15. На виконання вказаного судового рішення ВАТ "Сквирасільрибгосп" був виданий Державний акт від 04.06.2010 серії ЯЯ №394787 на право постійного користування земельною ділянкою площею 12,1540 га (кадастровий номер 3224081201:014:0002), яка входить до складу земельної ділянки Сквирського СРГ площею 222,59 га.
16. Однак у подальшому рішення Господарського суду Київської області від 24.03.2010 у справі №22/045-10 було скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010, яка набрала законної сили.
17. ВАТ "Сквирасільрибгосп" реорганізовано шляхом перетворення в ТОВ "Сквираплемрибгосп", яке зареєстроване 14.02.2012 та відповідно до статуту є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ "Сквирасільрибгосп".
18. ВАТ "Сквирасільрибгосп", а в подальшому ТОВ "Сквираплемрибгосп" використовує земельну ділянку водного фонду площею 12,1540 га з кадастровим номером 3224081201:014:0002 (далі - спірна земельна ділянка), яка входить до складу земель, наданих Сквирському СРГ на підставі Державного акта. Усі три зазначені юридичні особи мають єдиний код ЄДРПОУ - 25295152.
19. 07.06.2016 відповідач зареєстрував право постійного користування земельною ділянкою 3224081201:01:014:0002 на підставі державного акта серії ЯЯ № 394787 від 04.06.2010.
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав первісного та зустрічного позовів
20. Рада звернулася до суду з позовом до ТОВ "Сквираплемрибгосп" про: (1) визнання недійсним державного акта серії ЯЯ № 394787 від 04.06.2010, (2) скасування державної реєстрації права постійного користування відповідача спірною земельною ділянкою, (3) зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку.
21. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний акт серії ЯЯ № 394787 від 04.06.2010 оформлений відповідачу з порушенням закону, на підставі судового рішення у справі № 22/045-10, яке не набрало законної сили та було скасовано судом апеляційної інстанції. У зв`язку з чим відповідач зареєстрував речове право та користується спірною земельною ділянкою без наявності правових підстав.
22. ТОВ "Сквираплемрибгосп" звернулося до Ради із зустрічним позовом про визнання права постійного користування спірною земельною ділянкою.
23. Зустрічний позов мотивований тим, що право постійного користування спірною земельною ділянкою набуто відповідачем від Сквирського СРГ в порядку правонаступництва та ґрунтується на Державному акті.
Узагальнений зміст та обґрунтування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
24. Справа розглядалась судами неодноразово.
25. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.05.2022 первісний позов задоволено частково. Визнано недійсним державний акт серії ЯЯ № 394787, скасовано державну реєстрацію права постійного користування відповідача спірною земельною ділянкою. В іншій частині вимог первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволений. Визнано за ТОВ "Сквираплемрибгосп" право постійного користування спірною земельною ділянкою.
25.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 рішення суду першої інстанції скасоване в частині задоволення зустрічного позову. В цій частині прийнято нове рішення, яким у зустрічному позові відмовлено повністю. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
26. Постановою Верховного Суду від 14.02.2023 скасована постанова суду апеляційної інстанції в частині розгляду зустрічного позову, справа в цій частині передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
27. За результатами нового розгляду справи в частині зустрічного позову постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 рішення Господарського суду Київської області від 17.05.2022 залишено без змін.
28. Суди попередніх інстанцій констатували, що зміна організаційно-правової форми державного підприємства у процедурі приватизації не мала наслідком припинення його діяльності, а мала таким наслідком його реорганізацію (з перереєстрацією) з набуттям правонаступником - ВАТ "Сквирасільрибгосп" (а у подальшому відповідачем) прав та обов`язків приватизованого Сквирського СРГ, у тому числі права постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акта.
29. При цьому суди відхилили посилання позивача на преюдиційність для даної справи обставин, встановлених в судових рішеннях у справі №22/045-10 та у справі №911/2646/17, оцінивши вказані позивачем обставини виключно як правову оцінку судами встановлених обставин у наведених судових справах.
Касаційна скарга
30. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісний позов про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку та відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Узагальнені доводи касаційної скарги
31. Суди попередніх інстанцій не врахували, що судовими рішеннями у справах №22/045-10, №911/2646/17, стороною спору в яких був відповідач, встановлено відсутність права постійного землекористування на спірну земельну ділянку у ВАТ "Сквирасільрибгосп". Відповідно, судами помилково, без врахування висновків Верховного Суду про застосування приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України в постановах від 19.12.2019 у справі № 916/1041/17, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, не застосовано цю процесуальну норму до встановлених у інших судових рішеннях обставин, які є преюдиційними для даної справи.
Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу
32. Суди дійшли правильного висновку про перехід до відповідача права постійного користування земельною ділянкою в порядку правонаступництва. У зв`язку з чим оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Натомість доводи касаційної скарги зводяться до вимог про переоцінку доказів та встановлення інших фактичних обставин справи, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Заява з процесуальних питань
33. Позивачем подано до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 ГПК України для формування єдиної правозастосовчої практики, у зв`язку з відсутністю усталеної судової практики Верховного Суду щодо застосування положень статей 92, 141 Земельного кодексу України, статті 104 Цивільного кодексу України при вирішенні подібних спорів, які стосуються переходу права постійного користування земельною ділянкою в порядку правонаступництва.
34. Відповідно до положень наведеної норми процесуального права суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
35. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики.
36. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №757/21639/15-ц, від 28.10.2020 у справі №906/677/19).
37. Однак заявлене позивачем клопотання не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм, а обставини, наведені у клопотанні, не дають підстав для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду.
38. При цьому Верховний Суд зазначає, що правове питання щодо переходу права постійного користування в порядку правонаступництва вже принципово вирішено Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 15.11.2021 у справі №906/620/19 у подібних правовідносинах.