ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 826/7798/18
адміністративне провадження № К/9901/15051/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2019 (ухвалене судом у складі судді Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 (прийняту судом у складі: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів: Ганечко О.М., Сорочка Є.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (далі - Міноборони), третя особа - Об`єднана житлова комісія військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих їй військових частин (далі - Об`єднана житлова комісія) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Міноборони щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов`язати Міноборони на підставі пункту 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і статей 1, 9 Житлового кодексу УРСР та з урахування положень постанови Кабінету Міністрів України № 728 від 02.09.2015 здійснити виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач порушив норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України № 728 від 02.09.2015 "Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян", чим також порушив права та законні інтереси позивача.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14.01.2019 у задоволенні позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.04.2019 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що з урахуванням наведених норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" суд вважає доведеним право позивача та членів його сім`ї на отримання жилого приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
Право позивача на забезпечення житлом або за його бажанням грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення відповідачем не заперечується, як вбачається з матеріалів справи позивач станом на 27.09.2018 перебуває на квартирному обліку в загальній черзі за номером 148 та за номером 2010 у списках осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання житла.
Аналіз правових норм, якими регулюються спірні правовідносини, свідчить про те, що військовослужбовці та особи, на яких розповсюджується дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання або грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов; передумовою для виникнення обов`язку щодо реалізації права військовослужбовців та членів їх сімей на забезпечення житловим приміщенням є наявність житлової площі за місцем проходження служби та наближення черги за списком осіб на отримання такого житла.
Отже, тільки виключно в порядку передбаченому чинним законодавством України, а саме у порядку черговості, тобто після отримання житла або грошової компенсації (при її надходженні) особами, які знаходяться у черзі перед позивачем, позивач має право на отримання житла або грошової компенсації.
Отримання житла або грошової компенсації позивачем раніше вищевказаних осіб буде порушенням їх прав та чинного законодавства України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняте нове рішення - про задоволення позову.
У скарзі посилається на те, що судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.
Зазначає, що суди не взяли до уваги те, що позивач просив визнати дії Міноборони неправомірними щодо неперерахування коштів за належне йому для отримання житлове приміщення.
Київське КЕУ і житлова комісія гарнізону м. Києва не заперечували по суті звернення ОСОБА_1 та не вказали на жодний недолік у поданому комплекті документів для отримання грошової компенсації за неотримане жиле приміщення. Було лише зазначено, що при надходженні достатньої суми коштів, заяву буде враховано.
Також зазначає, що судами не звернуто увагу на процедуру надходження коштів з державного бюджету на виплату грошової компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання жиле приміщення.
Посилається на те, що загальна сума коштів на придбання житла та грошову компенсацію військовослужбовцям не змінилася.
В той же час сума призначених коштів на грошову компенсацію військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання жиле приміщення зменшилася з 219,5 млн грн до 30 млн грн, тобто на 189,5 млн грн, що є протиправним, так як зменшує кількість військовослужбовців, в тому числі його, з право на отримання компенсації.
Зменшення суми є порушенням конституційних прав усіх, перебуваючих у квартирній черзі, насамперед прав позивача, через те, що грошова компенсація, на сьогоднішній день, є єдиним ефективним механізмом вирішення житлової проблеми.
Крім того, суди не врахували того, що ОСОБА_1 підпадає під дію вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відносно інвалідів війни, яким передбачено забезпечення жилою площею протягом двох років з дня взяття на облік.
Твердження судів про те, що у разі задоволення позову ОСОБА_1, будуть порушені права та законні інтереси інших військовослужбовців, які перебувають в черзі раніше ОСОБА_1, не підкріплено ніякими доказами.
Суд не звернув увагу на те, що озвучена відповідачем процедура згідно з якою при надходженні коштів відповідачем пропонується особам, черга яких підійшла на отримання житла, виявити бажання і отримати компенсацію замість житлового приміщення, а у разі відмови військовослужбовця від отримання компенсації, він продовжує перебувати в черзі, а отримати компенсацію пропонують наступному, нічим не передбачена.
Відповідачем не подано жодного доказу, який би доводив, що Міноборони приймає всіх необхідних дій для пришвидшення виконання наданих державою гарантій по забезпеченню військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, чи виплату компенсацій за належне для отримання житлові приміщення.
У відзиві на касаційну скаргу Міноборони просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2019 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_2, судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І.
Верховний Суд ухвалою від 03.06.2019 касаційну скаргу залишив без руху, а ухвалою від 10.07.2019 - відкрив касаційне провадження.
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 902/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., суддів: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
03.03.1995 позивач разом із членами сім`ї був зарахований на квартирний облік на загальних підставах, а з 21.02.1997 - як учасник бойових дій, на першочергових.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 13 липня 2007 року № 679 позивач призначений для проходження служби у гарнізоні міста Києва на посаду старшого офіцера інформаційно-аналітичного відділу управління розвідки Об`єднаного оперативного командування Збройних Сил України, ВОС- 0903002.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 19 грудня 2008 року №0117Р/ДСК позивача призначено до військової частини НОМЕР_1, звідки звільнено у запас за пунктом "б" (за станом здоров`я) відповідно до наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року №0137Р.
10.02.2017 позивачем подано заяву до Об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 і підпорядкованих військових частин, з проханням задокументувати згоду позивача на отримання грошової компенсації та розглянути питання щодо надання позивачеві грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення складом сім`ї 5 осіб, а також при прийнятті рішення врахувати вимоги Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відносно інвалідів війни, а саме, статті 13 (пільги інвалідам війни, абзац перший пункту 18) і статті 15 (пільги особам, на яких поширюється чинність цього Закону, абзац перший пункту 15), якими передбачено забезпечення жилою площею протягом двох років з дня взяття на облік.
Проте, як зазначає позивач, відповіді у встановлений законом термін він не отримав.