ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 212/2688/21
провадження № 51- 5685 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року про повернення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та продовжений ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2022 року, постановлено вважати продовженим відповідно до ч. 6 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці, тобто до 12 березня 2023 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року повернуто апелянту у зв`язку з тим, що вона викладена іноземною мовою.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що оскільки ОСОБА_7 вільно володіє вірменською мовою, то згідно з ч. 3 ст. 29 КПК правомірно подав апеляційну скаргу, виклавши її саме цією мовою. При цьому зазначає, що апеляційний суд, грубо порушуючи вимоги статей 42, 68 КПК, безпідставно повернув апеляційну скаргу ОСОБА_7, яку той написав мовою, якою вільно володіє, не залучивши перекладача. Натомість, повернувши апеляційну скаргу ОСОБА_7, складену недержавною мовою, суд порушив принцип доступу останнього до правосуддя. На думку захисника, ухвала апеляційного суду постановлена незаконним складом суду, оскільки автоматичний розподіл апеляційної скарги ОСОБА_7 між усіма суддями Дніпровського апеляційного суду, всупереч ст. 35 КПК, не здійснювався.
Позиції інших учасників судового провадження
ЗахисникОСОБА_6 вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_5, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи захисника ОСОБА_6 про постановлення ухвали апеляційного суду незаконним складом суду, оскільки автоматичний розподіл апеляційної скарги ОСОБА_7 між суддями всупереч ст. 35 КПК не здійснювався, є необґрунтованими.
Так, у п. 2.3.46 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, погодженого Державною судовою адміністрацією України 26 листопада 2010 року, зазначено, що у разі надходження апеляційних скарг, які подані в рамках однієї справи, такі скарги передаються раніше визначеному головуючому судді (судді - доповідачу), якщо провадження не закінчено.
Як убачається з матеріалів провадження, захисником ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_7 були подані апеляційні скарги на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2023 року було визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю ОСОБА_9 та суддів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 .
Крім того, як убачається з матеріалів провадження, ухвалу про повернення апеляційної скарги обвинуваченому ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року головуючий суддя ОСОБА_9 постановляв одноособово.
Також є необґрунтованими й доводи захисника ОСОБА_6 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги ОСОБА_7 .
Як убачається з матеріалів провадження, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року.
Апеляційний суд, отримавши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7, постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що апеляційна скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову, що дає можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, положень ст. 396 КПК і визначитися щодо прийняття скарги до провадження.
З таким рішенням погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.
Згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.