ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 161/20006/21
провадження № 51-3587км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030580000196, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Луцька Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що він відповідно до контракту від 02 лютого 2017 року, укладеного з головою Волинської обласної ради, будучи призначеним керівником підприємства, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а саме на посаду директора КП "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради (40422121) на термін з 02 лютого 2017 року по 01 лютого 2021 року, та у подальшому будучи звільненим із займаної посади з підстав, передбаченим підпунктом "є" пункту 23 вказаного контракту, п.8 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю України у зв`язку зі збільшенням обсягів простроченої кредиторської заборгованості, на підставі розпорядження голови Волинської обласної ради від 11 вересня 2020 року № 233 "Про звільнення директора комунального підприємства "Волиньприродресурс", перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений досудовим розслідування час, у листопаді 2020 року, не передавши після свого звільнення 11 вересня 2020 року із займаної посади ввірене йому майно, документи та печатки, видав від імені директора Волинської обласної ради "Волиньприродресурс" (код 40422121) додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року, укладеного між ПФ "Реформатор" в особі директора ОСОБА_7 та КП "Волиньприродресурс" в особі ОСОБА_6, що посвідчує певні факти та надає права з метою його подальшого використання, в який було внесено відомості про терміни здачі та графік оплати за виконані роботи, і який він підписав та скріпив печаткою вказаного підприємства.
У подальшому ОСОБА_6, ввівши в оману директора ПФ "Реформатор" ОСОБА_7, зокрема запевнивши останнього в тому, що він поновлений на посаді директора КП "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради, 18 листопада 2020 року, перебуваючи у приміщенні офісу за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, буд. 36, спонукав ОСОБА_7 підписати додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року, укладеного між ПФ "Реформатор" в особі директора ОСОБА_7 та КП "Волиньприродресурс" в особі ОСОБА_6, тим самим надавши йому статусу офіційного документу, що посвідчує певні факти та надає права з метою його подальшого використання.
Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_6, завідомо знаючи про те, що документ додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року є підроблений, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передав вказаний документ своєму представнику ОСОБА_8, який у подальшому підроблений документ "додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору №1/05 від 20 лютого 2020 року" використав 25 січня 2021 року під час судового розгляду цивільної справи № 161/14680/20 у Волинському апеляційному суді.
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2022 рокуОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Виправдуючи ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні, посилаючись як на підставу виправдання на положення п.1 ч.1. ст. 373 КПК України, суд зазначив, що обвинувачення, яке зазначено в обвинувальному акті, є недоведеним, оскільки воно не обґрунтовано достатніми доказами, які б підтверджували винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих правопорушень.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 28 березня 2023 року вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Посилається на те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів відповідно до вимог ст. 404 КПК України, а саме допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7 та дослідження письмових доказів.
Зазначає, що апеляційний суд не перевірив належним чином довід про те, що додаток № 3 від 15.04.2020 до договору № 1/05 від 20.02.2020 був виготовлений не у квітні 2020 року, як стверджує ОСОБА_6, а пізніше, й це підтверджується актами прийому-передачі документів від 23.02.2021 та від 15.04.2021.
Вказує, що апеляційний суд, не досліджуючи докази, безпосередньо надав іншу оцінку протоколу слідчого експерименту від 20 серпня 2021 року за участю свідка ОСОБА_7 .
Стверджує, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора щодо наданої неправильної оцінки судом першої інстанції протоколу огляду мобільного телефона ОСОБА_7, в якому зафіксована переписка останнього зі ОСОБА_6 стосовно необхідності підписання додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року.
Вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової техніко-криміналістичної експертизи документів з метою усунення суперечностей щодо часу підписання додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року й для встановлення фактичної дати підписання сторонами договору вказаного додатку та проставлення на ньому відтиску печатки підприємства.
Також апеляційним судом належним чином не спростовані доводи прокурора щодо неякісної фіксації судового розгляду в суді першої інстанції, під час яких оголошувалися та досліджувалися письмові докази, здійснювався допит свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .
Вважає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності в діянні ОСОБА_6 складу інкримінованих кримінальних правопорушень, не проаналізував та не спростував доводи прокурора й безпідставно залишив виправдувальний вирок без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримала подану скаргу. Зокрема вказала, що не підтримує касаційну скаргу прокурора в частині доводів про неякісну аудіофіксацію окремих судових засідань в провадженні.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За частиною першою цієї статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом положень ст. 418, ч. 2 ст. 419 КПК України судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.