Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 295/5486/22
провадження № 61-181св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 31 жовтня 2022 року у складі судді Кузнєцова Д. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист конституційних прав та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у червні 2022 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила захистити її конституційне право та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 42 500 грн.
На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідач при розгляді її клопотання від 27 листопада 2015 року здійснив порушення законодавства, чим порушив її конституційні права, які полягали, зокрема у незаконному розгляді клопотання у строк понад 40 днів.
Також ОСОБА_1 послалась на незаконну відмову розглядати долучені до клопотання документи при складанні висновку, незаконне складання проекту рішення сесії з порушенням законодавства, а також на незаконне подання на розгляд 49 сесії 7 скликання 20 червня 2019 року № 1501 проекту рішення з додатком "Списки громадян, яким відмовлено", які оформлені з істотним порушенням законодавства.
До пункту 64 додатка до проекту рішення "Списки громадян, яким відмовлено" незаконно був внесений висновок (витяг: "План зонування території м. Житомира, затверджений рішенням міськради від 04 квітня 2017 року № 579"), оскільки розглядалось клопотання від 27 листопада 2015 року, до якого долучався лист від 18 вересня 2015 року з висновком (витяг "Детальний план території: АДРЕСА_1 не розроблявся та не затверджувався). У цілому, пославшись на вчинення Департаментом під час розгляду клопотання від 27 листопада 2015 року 10 порушень законодавства, ОСОБА_1 зазначала, що такі порушення завдали їй моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, погіршенні стану здоров`я та відносин з оточуючими людьми, погіршенні її життєвих зв`язків та вимагали додаткових зусиль для організації свого життя.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Богунський районний суд міста Житомира ухвалою від 31 жовтня 2022 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 04 липня 2022 року про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Закривпровадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі є адміністративно-правовими.
Житомирський апеляційний суд постановою від 14 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 31 жовтня 2022 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі є правильним, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами є адміністративно-правовими. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а зводяться до переоцінки доказів. Разом з тим, будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційним судом не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 у січні 2023 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 31 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та змінити рішення не передаючи справи на новий розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суддя суду першої інстанції повинен був заявити самовідвід, оскільки його дружина працює у відповідача в юридичному департаменті Житомирської міської ради на посаді заступника директора.
Судами незаконно відмовлено у розгляді основної вимоги позовної заяви про захист порушених конституційних прав з викладом 10 порушень конституційних прав, якими завдано моральної шкоди та із зазначенням суті порушень та доказів Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради.
Судом першої інстанції не розглянуто жодних порушень її конституційних прав відповідно до норм ЦПК України; висновок суду не відповідає чинному законодавству; висновок суду про те, що "15.07.2022 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. У поданому відзиві Департамент не погодився із викладеними у позовній заяві доводами, вважає позовну заяву необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню….", оскільки відзив складено представником, у якого відсутні повноваження є помилковим; незаконна відмова у доступі до правосуддя полягає у тому, що їй відмовлено у розгляді вимоги відповіді на відзив від 20 липня 2022 року; суди не застосували закон, який підлягав застосуванню, незаконно виклали висновок, який не відповідає чинному законодавству та обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції незаконно відмовив дослідити 18 аркушів документів - доказів доданих до позовної заяви про захист порушених конституційних прав та надати їм правову оцінку.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради у лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що рішенням Житомирської міської ради від 20 червня 2019 року № 1501 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з підстав невідповідності містобудівної документації. Не погоджуючись із строками розгляду звернення ОСОБА_1 через 7 років звернулася до суду з позовом до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист конституційних прав та відшкодування моральної шкоди.
Оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм процесуального та матеріального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 19 січня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Богунського районного суду міста Житомира.
Касаційне провадження відкрито у малозначній справі, проте, доводи касаційної скарги стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Справа № 295/5486/22 надійшла до Верховного Суду 08 лютого 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 06 червня 2023 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 27 листопада 2015 року звернулась до голови Житомирської міської ради Сухомлина С. І. із клопотанням, в якому просила на підставі статті 118 ЗК України надати дозвіл на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель міської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку в межах норм безоплатної передачі у розмірі 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 .
До даного клопотання ОСОБА_1 було додано викопіювання зі схеми міста Житомира, викопіювання з Генерального плану, акт обстеження від 30 квітня 2013 року, фотокартки забудови, лист міської ради, висновок № 72/2013.
Виконавчий комітет Житомирської міської ради листом від 28 березня 2019 року повідомив ОСОБА_1 про те, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 296/10606/16-а її заяву від 27 листопада 2015 року про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд буде винесено на розгляд постійних комісій та сесії Житомирської міської ради у встановленому чинним законодавством порядку. Про розгляд питання сесією міської ради заявника буде проінформовано додатково.
Рішенням Житомирської міської ради від 20 червня 2019 року № 1501 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
В обґрунтування рішення покладено положення статті 39 ЗК України, статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; план зонування території міста Житомира, затверджений рішенням міської ради від 04 квітня 2017 року № 579. Також міська рада звернула увагу на невідповідність містобудівній документації (відповідно до плану зонування території міста Житомира земельна ділянка розташована в зоні мішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови (Ж-4), частина земельної ділянки розташована в зоні вулиць в червоних лініях (ТР-2)), відповідно до планувальних обмежень схеми зонування території міста Житомира земельна ділянка знаходиться в санітарно-захисній зоні об`єктів транспорту.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.