Постанова
Іменем України
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 753/11291/21
провадження № 61-4143св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
боржник - ОСОБА_1,
стягувач - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"
заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько Микола Миколайович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Васюк Микола Миколайович, на ухвали Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у складі колегії суддів Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив: зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М. М. розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року, яка подана в інтересах боржника адвокатом Васюком М. М., та надати їй відповідь; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М. М. зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1, який накладено на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, відкритий в Акціонерному товаристві Комерційному банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), на підставі постанови про арешт коштів боржника від 26 травня 2021 року, яка винесена в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Скарга мотивована тим, що 15 квітня 2020 року заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 760/30615/19 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задоволено в повному обсязі. 18 листопада 2020 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва у справі № 760/30615/19 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15 квітня 2020 року залишено без задоволення. 26 травня 2021 року скаржник дізнався з додатку "Монобанк" про те, що відносно нього відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа № 760/30615/19, виданий Дарницьким районним судом м. Києва 01 березня 2021 року. 26 травня 2021 року адвокат Васюк М. М., який діяв в інтересах скаржника, звернувся до приватного виконавця Солонька М. М. з заявою та просив зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1, який накладений на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк", на який перераховується його заробітна плата. 26 травня 2021 року приватний виконавець Солонько М. М. підтвердив отримання копії заяви від 26 травня 2021 року. У зв`язку з неотриманням відповіді на заяву, ОСОБА_1 змушений звертатись до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця Солонька М. М.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 03 грудня 2021 року скаргу задовольнив частково.
Зобов`язав приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М. М. зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1, який накладено на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, відкритий у АТ КБ "ПриватБанк", на підставі постанови про арешт коштів боржника від 26 травня 2021 року, яка винесена в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2.
В іншій частині ухвали суду відмовив.
Стягнув з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонько М. М. на користь держави судові витрати в розмірі 908 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 04 червня 2021 року за вихідним № 621 на адресу заявника направлена вмотивована відповідь приватного виконавця щодо відсутності підстав для зняття арештів з рахунків.
Отже, враховуючи дану обставину, суд вважав, що підстави для зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М. М. розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року, яка подана в інтересах боржника адвокатом Васюком М. М., та надання на неї відповіді відсутні, оскільки відповідь надана у встановленому законом строком.
Разом з тим, з матеріалів виконавчого провадження вбачається і даних обставин не спростовував приватний виконавець, перевірка приведених у зверненні представника скаржника обставин ним не проводилася і відповідність постанови вимогам статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не перевірялася.
Виходячи з цього, суд вважав, що дії приватного виконавця Солонька М. М. в даних обставинах не відповідали вимогам статті 2 Закону України "Про виконавче провадження".
Посилання представника скаржника на судові витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 20 000 грн не заслуговують на увагу, оскільки докази в матеріалах справи відсутні.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М. М. на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.
Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 18 січня 2022 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року вирішено питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, а відтак відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення з цього приводу.
Не погоджуючись з ухвалами суду першої інстанції від 03 грудня 2021 року та від 18 січня 2022 року, ОСОБА_1 02 лютого 2022 року подав апеляційні скарги.
Київський апеляційний суд ухвалою від 22 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Васюк М. М., на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року залишив без руху та надав строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник звернувся з апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважну причину пропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції, оплатити судовий збір.
Київський апеляційний суд ухвалою від 22 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Васюк М. М., на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2022 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишив без руху та надав строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник звернувся з апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважну причину пропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції, оплатити судовий збір.
Київський апеляційний суд ухвалою від 24 січня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Васюк М. М., на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року.
Апеляційний суд виходив з того, що протягом строку, визначеного ухвалою Київського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року, заявник недоліки не усунув та з відповідною заявою до апеляційного суду не звернувся. Крім того, апелянт до суду не з`являвся та не цікавився рухом справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що в порядку пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, особі, яка подала апеляційну скаргу слід відмовити у відкритті апеляційного провадження, оскільки представником заявника у строк, визначений судом, не усунуто недоліки, вказані в ухвали суду від 22 серпня 2022 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 24 січня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Васюк М. М., на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2022 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційний суд виходив з того, що протягом строку, визначеного ухвалою Київського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року, заявник недоліки не усунув та з відповідною заявою до апеляційного суду не звернувся. Крім того, апелянт до суду не з`являвся та не цікавився рухом справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що в порядку пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, особі, яка подала апеляційну скаргу слід відмовити у відкритті апеляційного провадження, оскільки представником заявника у строк, визначений судом, не усунуто недоліки вказані в ухвали суду від 22 серпня 2022 року.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У квітні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Васюк М. М., подав до Верховного Суду касаційні скарги на ухвали Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
У касаційних скаргах як на підставу оскарження судових рішень заявник посилається на абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційні скарги мотивовані тим, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання копії ухвал Київського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року. Оприлюднення тексту ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.
Таким чином, строк на усунення недоліків розпочинає відлік не з моменту оприлюднення, а з моменту вручення судового рішення у встановлений законодавством спосіб.
Апеляційним судом не враховані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 199/1861/20, від 19 жовтня 2022 року у справі № 369/16324/20, від 20 липня 2022 року у справі № 569/7129/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 752/24301/19, від 19 січня 2022 року у справі № 2-380/11, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 14 липня 2022 року у справі № 285/2686/20-ц, від 03 листопада 2021 року у справі № 2-3552/10, від 19 січня 2022 року у справі № 752/19105/21, від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20, від 11 серпня 2020 року у справі № 404/4551/19.
Отже, апеляційний суд позбавив заявника права на апеляційне оскарження ухвал суду.
Відзив на касаційні скарги іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 11 травня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував цивільну справу із Дарницького районного суду м. Києва.
Цивільна справа № 753/11291/21 надійшла до Верховного Суду 25 травня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 03 липня 2023 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.