ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/30/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі
за позовом Фурсівської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп"
за участю Київської обласної прокуратури
про скасування запису про реєстрацію права власності на гідротехнічну споруду
(за участю представників: прокурор - Сельська О.З.; позивача - Бобрик О.В.; відповідача - Шеретько В.О., Войцеховський М.Ю.)
Вступ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп" (далі - ТОВ "Сквираплемрибгосп" або "Товариство", відповідач) з 2012 року орендує у Фурсівської сільської ради (далі - Рада, позивач) земельну ділянку під водним об`єктом.
2. У 2018 році ТОВ "Сквираплемрибгосп" зареєструвало за собою право власності на гідротехнічну споруду, яка розташована на орендованій земельній ділянці, що і стало підставою виникнення спору.
3. Рада заперечує право власності Товариства, обґрунтовуючи це тим, що Товариство не вказало будь-якої правової підстави набуття права власності, а подані реєстратору документи стосувались земельної ділянки. При цьому, Рада оскаржує право власності Товариства з підстав того, що сама є власником гідроспоруд.
4. Товариство наполягає на правомірності набуття права власності і обґрунтовує правову підставу правонаступництвом в процедурі приватизації.
5. Таким чином, єдиним та ключовим питанням даного спору є наступне: кому належить право власності на гідроспоруду - позивачу чи відповідачу. Суди надали протилежні відповіді на вказане запитання, хоч і не формулювали його таким чином.
6. Суд першої інстанції у позові відмовив, оскільки Рада не довела, що є власником гідротехнічної споруди, а отже, Відповідач не порушив її прав, зареєструвавши право власності за собою. Суд апеляційної інстанції позов задовольнив, обґрунтувавши свою позицію тим, що гідроспоруда є приналежністю до водного об`єкта (ставка), право власності на який належить Раді.
Обставини справи, які стосуються обставин виникнення права власності на гідроспоруду
7. Відповідно до відомостей первинного обліку основних засобів - інвентарної картки Білоцерківським рибокомбінатом в особі підрозділу - Сквирського рибгоспу з 1976 року обліковувався водний об`єкт - вирощувальний ставок "Михайлівський" в с. Мала Михайлівка, у складі якого перебували гребля та водоскидна споруда 1975 року побудови (далі - спірна гідротехнічна споруда).
8. У подальшому Білоцерківський рибокомбінат перетворений у Білоцерківське державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство, яке в свою чергу реструктуризовано шляхом поділу, зокрема у Сквирське сільськогосподарсько-рибоводне господарство (далі - Сквирське СРГ), яке зареєстровано 30.09.1997.
9. Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 5-25-7/15 від 12.08.1999 в ході приватизації Сквирське СРГ перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Сквирасільрибгосп" (далі - ВАТ "Сквирасільрибгосп"), яке є його правонаступником.
9.1 Планом приватизації Сквирського СРГ (затверджений наказом РВ ФДМУ по Київській області від 11.08.1999 №5-25-6/174) визначено перелік основних засобів цього господарства, які не підлягали приватизації, зокрема водні об`єкти, серед яких відсутній ставок "Михайлівський". Спірна гідротехнічна споруда також не увійшла до переліку нерухомого майна, переданого у ході приватизації у власність ВАТ "Сквирасільрибгосп".
10. Згідно зі спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 №126/752 передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства. Згідно з додатком до вказаного наказу до переліку відповідних господарських товариств увійшло, зокрема ВАТ "Сквирасільрибгосп", майно якого повинно бути передано до ДП "Укрриба", а також до Державної служби автомобільних доріг України.
11. У 2012 році ВАТ "Сквирасільрибгосп" реорганізовано шляхом перетворення в ТОВ "Сквираплемрибгосп", яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ "Сквирасільрибгосп".
12. 14.03.2012 між Великополовецькою сільською радою (правопопередник Фурсівської сільської ради) (орендодавець) та ТОВ "Сквираплемрибгосп" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 23,6705 га (у тому числі під водою 17,6533 га, під гідротехнічними спорудами - 0,7197 га), розташованої в межах с. Мала Михайлівка (кадастровий номер 3224081201:01:046:0001).
13. 30.10.2015 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на вищевказану земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 3224081201:01:046:0001.
14. 22.08.2018 здійснено державну реєстрацію права приватної власності за відповідачем на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду (гребля № І, водоскидна споруда № II), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3224081201:01:046:0001. Підставою державної реєстрації вказано: державний акт на право користування землею Б№ 027525, довідка ТОВ "Сквираплемрибгосп" №51 від 21.08.2018, паспорт рибогосподарської технологічної водойми, виданий Державним комітетом рибного господарства України та технічний паспорт від 15.03.2018.
15. Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях № 51-08-956 від 16.05.2022 до статутного капіталу ВАТ "Сквирасільрибгосп" увійшло все майно, за винятком об`єктів державної власності, які не підлягали приватизації. Крім цього, до складу статутного капіталу не увійшли та залишились на балансі ВАТ "Сквирасільрибгосп" об`єкти державної власності - ставки, серед яких відсутній ставок "Михайлівський" в с. Мала Михайлівка.
16. За повідомленням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (лист від 14.07.2022 № 51-08.02.1473) за матеріалами приватизаційної справи Білоцерківського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства ставок "Михайлівський" було безоплатно передано до Великополовецької сільської ради згідно з наказом по підприємству № 44 від 03.08.1998, про що також свідчать відомості про рух основних фондів підприємства за 1998 рік.
17. За повідомленням Служби автомобільних доріг у Київської області (лист від 11.07.2022 № 06с/945) та ДП "Укрриба" (лист від 23.02.2022 р. № 07-04/36) спірна гідротехнічна споруда на балансі вказаних осіб не обліковується та знаходиться поруч з автомобільною дорогою загального користування державного значення Т-10-13 в с. Мала Михайлівка.
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову
18. Рада звернулася до суду з позовом до ТОВ "Сквираплемрибгосп" про скасування запису №27636757 про державну реєстрацію права приватної власності відповідача на спірну гідротехнічну споруду з одночасним припиненням права приватної власності останнього на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду.
19. Позовні вимоги обґрунтовані зокрема тим, що спірна гідротехнічна споруда є конструктивним елементом водного об`єкта, який розташований на належній позивачу земельній ділянці комунальної власності. Натомість відповідач зареєстрував право власності на спірну гідротехнічну споруду безпідставно, без наявності жодних первинних документів, які підтверджують виникнення у нього такого речового права.
Узагальнений зміст та обґрунтування рішення суду першої інстанції
20. Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2022 у позові відмовлено.
21. Місцевий суд констатував відсутність порушеного права власності позивача, за захистом якого він звернувся до суду, оскільки останній не довів набуття ним права комунальної власності на спірну гідротехнічну споруду. У той же час спірна гідроспоруда, як об`єкт нерухомості, може перебувати в приватній власності окремо від водного об`єкта, до якого вона відноситься.
Узагальнений зміст та обґрунтування постанови суду апеляційної інстанції
22. Постановою Північного апеляційного господарського суду (колегія суддів: Агрикова О.В. - головуючий, Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову. Скасовано запис №27636757 про державну реєстрацію права приватної власності відповідача на спірну гідротехнічну споруду з одночасним припиненням права приватної власності відповідача на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду.
23. Апеляційний суд за наслідками дослідження наявних у матеріалах справи доказів встановив належність спірної гідротехнічної споруди позивачу, спираючись насамперед на обставину передачі ще в 1998 році в комунальну власність ставка "Михайлівський", конструктивним елементом якого є спірна гідроспоруда. Натомість документи, вказані в якості підстави для державної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно, не є правовстановлюючими документами, які підтверджують набуття останнім речових прав на спірну гідроспоруду.
Касаційна скарга
24. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи касаційної скарги
25. Апеляційний суд неправильно застосував статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на момент подання позову, статтю 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частину 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частину 3 статті 13 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 22.02.2023 у справі №450/4001/19, від 02.06.2021 у справі №904/48/20, від 13.09.2022 у справі №910/9727/21, від 27.07.2022 у справі №910/15124/19, від 23.02.2023 у справі №454/2964/15-ц, від 20.05.2020 у справі №359/3157/16-ц. Так, апеляційний суд презюмував наявність у позивача права власності на спірну гідроспоруду виходячи виключно з бездоказових тверджень про це позивача, тим самим поставивши відповідача перед необхідністю спростування такої обставини всупереч принципу змагальності. При цьому позивач обрав неналежний спосіб захисту у вигляді скасування запису про державну реєстрацію прав, який не передбачений чинним законодавством, що є самостійною підставою для відмови в позові. Апеляційний суд також не оцінив дотримання принципів правомірного втручання у право мирного володіння відповідачем спірним майном.
26. Відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості застосування частини 2 статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 391 ЦК України та відповідно належного способу захисту прав позивача для правовідносин, у яких спірним об`єктом є гідротехнічна споруда як об`єкт нерухомого майна, щодо якої за відповідачем зареєстровано право приватної власності, а не земельна ділянка під гідротехнічною спорудою, правовий титул на яку не оспорюється.
Позиція інших учасників справи у відзивах на касаційну скаргу
27. Позивач зазначає про те, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про належність спірної гідроспоруди позивачу з підстав отримання у власність водного об`єкта в цілому та безпідставність державної реєстрації права приватної власності відповідача на це майно. У зв`язку з чим оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а касаційна скарга задоволенню не підлягає.
28. Прокурор вважає обґрунтованим висновок апеляційного суду про належність позивачу спірної гідроспоруди, як конструктивного елементу водного об`єкта, тоді як відповідач не надав жодних документів у підтвердження права власності на спірну гідроспоруду. Щодо посилань скаржника на неправильно обраний позивачем спосіб захисту у формі скасування запису про державну реєстрацію прав, то за умови правильного вирішення апеляційним судом спору скасування судового рішення з формальних підстав суперечить приписам процесуального законодавства та порушує принцип правової визначеності.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
29. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 300 ГПК України).
30. Суд апеляційної інстанції встановив, що ставок "Михайлівський" (разом зі спірною гідроспорудою) з 1976 року обліковувався за Білоцерківським рибокомбінатом.
31. У 1998 році, тобто до початку процедури приватизації Сквирського СРГ, ставок "Михайлівський" був безоплатно переданий Білоцерківським державним виробничого сільськогосподарсько-рибоводним підприємством (правонаступник Білоцерківського рибокомбінату) до Великополовецької сільської ради (правонаступником якої є позивач).
32. Встановивши обставину передачі позивачу водного об`єкта - ставка "Михайлівський", а також належність останньому земельної ділянки з кадастровим номером 3224081201:01:046:0001, апеляційний суд дійшов висновку про належність позивачу на праві комунальної власності і спірної гідроспоруди, яка з 1976 року обліковувалась у складі водного об`єкта, є його конструктивним технічним елементом та не може існувати окремо від такого водного об`єкта.
33. Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду щодо належності спірного майна позивачу та, відповідно, безпідставність державної реєстрації права власності на це майно за відповідачем, з огляду на таке.
34. Статтями 316, 321, 328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
35. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 наведено висновок про те, що за змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.
36. Отже, при дослідженні судом обставин наявності в особи права власності, необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави законом не передбачено. Вказаний висновок є усталеним у судовій практиці Верховного Суду.
37. Суд апеляційної інстанції шляхом дослідження зібраних у справі доказів достеменно встановив набуття позивачем права комунальної власності на спірну гідроспоруду на підставі вчиненого Білоцерківським державним виробничого сільськогосподарсько-рибоводним підприємством правочину з передачі на користь позивача водного об`єкта в цілому з усіма його конструктивними елементами.
38. Відповідач, заперечуючи факт набуття позивачем права власності на спірну гідроспоруду, посилався на те, що це майно набуто ВАТ "Сквирасільрибгосп" в процедурі приватизації Сквирського СРГ та перейшло до відповідача в порядку правонаступництва.
39. Так, державна реєстрація права приватної власності відповідача на спірну гідроспоруду проведена на підставі: державного акта на право користування землею, довідки ТОВ "Сквираплемрибгосп" №51 від 21.08.2018, паспорта рибогосподарської технологічної водойми та технічного паспорта від 15.03.2018.
40. Однак, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, вказані документи не підтверджують набуття відповідачем права власності на спірну гідроспоруду. Наявності жодних інших доказів, які б підтверджували набуття відповідачем права власності на спірне майно в порядку правонаступництва від Сквирського СРГ, апеляційним судом не встановлено.
41. Більше того, наявні у справі докази підтверджують зворотне, а саме те, що водний об`єкт, складовою якого є спірна гідроспоруда, був безоплатно переданий позивачу в комунальну власність ще до початку приватизації Сквирського СРГ.