ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 920/1306/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс"
про стягнення витрат на правничу допомогу понесених у суді касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі
за позовом Сумської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс"
про скасування державної реєстрації права власності на майно та припинення права власності.
У судове засідання представники сторін не з`явилися.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року Сумська міська рада звернулася до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просила: скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" (далі - ТОВ "Сенс" та/або відповідач) на адмінбудівлю, гараж та криту автостоянку, розташовані за адресою: просп. Лушпи Михайла, 7а, м. Суми, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2334697259000, запис про право власності від 12.04.2021 № 41449642, внесений на підставі рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ковальчук Софії Віталіївни (далі - державний реєстратор) від 22.06.2020 № 57592068; припинити право власності ТОВ "Сенс" на адмінбудівлю, гараж та криту автостоянку, розташовані за адресою: просп. Лушпи Михайла, 7а, м. Суми, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2334697259000, запис про право власності від 12.04.2021 № 41449642.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.09.2022 у справі № 920/1306/21(суддя Джепа Ю. А.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 (Коробенко Г. П. - головуючий, судді Чорногуз М. Г., Разіна Т. І.), у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Сумської області від 06.09.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 920/1306/21, Сумська міська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Скаржник акцентував увагу на тому, що підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 920/1306/21 (Волковицька Н. О. - головуючий, судді Могил С. К., Случ О. В.) касаційне провадження за касаційною скаргою Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 920/1306/21 закрито на підставі положень пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
Водночас колегією суддів встановлено, що 16.06.2023 ТОВ "Сенс" надало до Суду відзив на касаційну скаргу в якому просило стягнути з Сумської міської ради на користь відповідача витрати на правничу допомогу з представництва інтересів в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду в сумі 81 303,00 грн. У наведеному відзиві відповідач наголосив на тому, що у зв`язку з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції ТОВ "Сенс" понесе витрати у сумі 81 303,00 грн на оплату правничої допомоги у цьому спорі на підставі пункту 2.3 додаткової угоди від 10.12.2021 № 1 до договору про надання правничої допомоги б/н від 23.04.2015 (далі - додаткова угода № 1), укладеної між відповідачем та адвокатом Турченко С. П. Строк оплати вказаної суми відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 1 складає 10 днів з дня завершення розгляду справи у відповідній судовій інстанції. При цьому відповідач акцентував увагу на тому, що сума гонорару виражена у фіксованому розмірі, а тому детальний опис робіт не подається.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2023 у справі № 920/1306/21 призначено розгляд питання про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі № 920/1306/21 у судовому засіданні 29.08.2023.
21.08.2023 на адресу Суду надійшло клопотання Сумської міської ради про зменшення витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн.
Розглянувши заяву відповідача про розподіл судових витрат, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У частині 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначалося вище, до ухвалення Верховним Судом ухвали від 18.07.2023 у цій справі, відповідач у поданому відзиві на касаційну скаргу заявив про те, що ТОВ "Сенс" очікується понесення витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції у сумі 81 303,00 грн, тобто заявником дотримано вимоги пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (аналогічний правовий висновок викладено в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Верховний Суд установив, що представник відповідача, Турченко С. П. є адвокатом, вказані відомості розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України, що також підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю 3432/10 від 20.09.2007 № 157.
На підтвердження понесених відповідачем судових витрат до матеріалів справи долучено: ордер серія АІ № 1185837 від 17.12.2021, копії договору про надання правничої (правової) допомоги від 23.04.2015 (далі - договір) та додаткової угоди № 1.
Відповідно до умов договору, адвокат надає клієнту правову допомогу з питання врегулювання щодо користування клієнтом земельною ділянкою кадастровий номер 5910136300:01:008:0107, що розташована за адресою: просп. Лушпи Михайла, 7а, м. Суми.
У додатковій угоді № 1 сторони визначили, що оплата за представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції у справі № 920/1306/21, яка включає в себе: підготовку процесуальних документів (касаційної скарги/відзиву на касаційну скаргу та інших, за потреби); участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції становить 81 303, 00 грн, що є гонораром визначеним за взаємною згодою клієнтом та адвокатом (пункт 2.3. додаткової угоди № 1).