ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 761/16617/20
провадження № 51-2827км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, яку постановлено в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Цибулів, Монастирищенський район Черкаської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу (ухвалою Святошинського районного суду м. Києва замінено покарання у вигляді штрафу на покарання у вигляді 50 годин громадських робіт);
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року ОСОБА_7 засуджено: за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 4 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано покарання, призначене ОСОБА_7 за попереднім вироком, і остаточно визначено останньому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць.
Не погоджуючись із указаним рішенням місцевого суду, захисник в межах строку на апеляційне оскарження подав апеляційну скаргу, яку направив безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Київський апеляційний суд листом від 13 січня 2023 року повернув апеляційну скаргу захиснику, оскільки її було подано з порушенням вимог ч. 1 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а не через суд, який ухвалив рішення.
Надалі захисник, поза межами строку на апеляційне оскарження, повторно подав апеляційну скаргу з клопотанням, в якому порушив питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду.
Київський апеляційний суд ухвалою від 29 березня 2023 року відмовив адвокату в поновленні строку на апеляційне оскарження і на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК повернув його апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Суть доводів у касаційній скарзі захисника зводиться до його вказівок на те, що апеляційний суд дійшов невмотивованого висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, залишивши поза увагою те, що первинна апеляційна скарга була подана в межах визначеного законом строку на апеляційне оскарження, однак через технічну помилку вона була направлена безпосередньо до апеляційного суду, а не через суд, який ухвалив рішення. З огляду на викладене захисник вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, позбавивши права на доступ до правосуддя.
Заперечень на касаційну скаргу захисника до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
Прокурор, навівши відповідні пояснення, заперечила проти задоволення касаційної скарги, просила ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
Захисник надіслав на електронну адресу Верховного Суду лист, в якому просив касаційний розгляд здійснювати за його відсутності.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.