Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 766/11537/19
провадження № 61-19043св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України і Державного підприємства "Адміністрація морських портів України",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на постанову Херсонського апеляційного суду від
20 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Семиженка Г. В., Кузнєцової О. А., Радченка С. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року перший заступник прокурора Миколаївської області, який діє в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України
і Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "Адміністрація морських портів України"), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 як начальник адміністрації Миколаївського морського порту незаконно звільнив 5 працівників порту: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 - на підставі відповідних наказів. Рішеннями судів цих працівників було поновлено на роботі із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу в загальному розмірі 429 099,56 грн. ОСОБА_1 перебував на посаді начальника Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" з 08 березня до 02 червня 2017 року. На думку прокурора, Міністерство інфраструктури України як вищий орган має право звернутися до суду про стягнення матеріальної шкоди, завданої
ДП "Адміністрація морських портів України", проте у листах Міністерства інфраструктури України від 25 вересня 2018 року № 10622/27/10-18 на адресу профспілкового комітету Профспілки працівників морського транспорту Миколаївського торговельного порту та від 12 листопада 2018 року
№ 12791/27/10-18, від 23 травня 2018 року № 6066/27/10-19 на адресу прокуратури Миколаївської області зазначено, що вказане Міністерство не бачить підстав для вжиття заходів з відшкодування завданої шкоди
ДП "Адміністрація морських портів України" внаслідок незаконного звільнення, що не відповідає вимогам законодавства та свідчить про невиконання ним своїх повноважень із захисту інтересів держави та
є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді.
Посилаючись на норми КЗпП України, позивач просив стягнути
з ОСОБА_1 на користь ДП "Адміністрація морських портів України" матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 429 099,56 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 09 липня
2021 року позовні вимоги задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії матеріальну шкоду в порядку регресу
в сумі 429 099,56 грн.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 6 436,49 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було здійснено з порушенням трудового законодавства, що підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили. ДП "Адміністрація морських портів України" на виконання зазначених судових рішень здійснило виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу вказаним працівникам
у заявленому до стягнення розмірі, чого не заперечує відповідач, строк звернення до суду із вказаним позовом пропущений не був. Суд не взяв до уваги доводи відповідача про відсутність у прокурора права на звернення до суду із вказаними вимогами в інтересах держави як такі, що спростовані встановленими у судовому засіданні обставинами, та відхилив доводи представника відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру відшкодування шкоди через їх необґрунтованість.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 задоволено частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09 липня
2021 року скасовано, позовні вимоги залишено без розгляду.
Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрації Миколаївського морського порту), яка не є самостійною юридичною особою та не має ознак підприємства, визначених статтею 62 ГК України. Відповідно, ОСОБА_1 не був керівником підприємства або його заступником
у спірних правовідносинах у розумінні частини четвертої статті 136 КЗпП України, до того ж згідно з пунктом 5.2 Положення про Миколаївську філію
ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрацію Миколаївського морського порту), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 18 квітня 2014 року № 184, начальник філії підпорядковується голові підприємства, а не Міністерству інфраструктури України.
Позов у цій справі прокурор заявив в інтересах держави в особі у тому числі ДП "Адміністрація морських портів України", вимоги позову зводяться до стягнення з відповідача коштів в порядку регресу на відшкодування матеріальної шкоди на користь вказаного підприємства, що прямо суперечить статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині заборони представляти в суді інтереси держави в особі державних компаній. Отже, прокурор не мав передбаченого законом права на представництво у суді за такими вимогами.
У цій справі не встановлено передбаченого статтею 131-1 Конституції України виключного випадку, який надає право прокурору відповідно до закону звертатися з позовом до суду в інтересах держави.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
18 листопада 2021 року перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України і ДП "Адміністрація морських портів України", подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував те, що прокурор звернувся до суду з позовом утому числі в інтересах Міністерства інфраструктури України, яке є суб?єктом владних повноважень,
а отже, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у прокурора є передбачене законом право на представництво у суді із цими вимогами.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом
в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року
у справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 06 липня 2019 року у справі
№ 911/2169/20, постановах Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі
№ 911/2169/20, від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
01 липня 2022 року Міністерство інфраструктури України подало до Верховного Суду заяву, у якій просить касаційну скаргу задовольнити.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Херсонського міського суду Херсонської області.
Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року направлено до Білозерського районного суду Херсонської області копії матеріалів касаційного провадження № 61-19043ск21 у цивільній справі № 766/11537/19 за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України і ДП "Адміністрація морських портів України" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди для вирішення процесуального питання про відновлення втраченого судового провадження.
07 серпня 2023 року матеріали цивільної справи із Херсонського міського суду Херсонської області надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У цивільних правовідносинах держава набуває і здійснює цивільні права
й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, зокрема, цивільних.
У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі
№ 761/3884/18).
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", в редакції, чинній на час подання позову до суду, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави
в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 257 ЦПК України.
Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставою для звернення прокурора до суду.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).