Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 161/15539/22
провадження № 61-9147св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Волинський національний університет імені Лесі Українки,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського національного університету імені Лесі Українки про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним і скасувати наказ ректора Волинського національного університету імені Лесі Українки (далі - Університет) від 23 вересня 2022 року № 278/к про її звільнення; поновити на посаді методиста сектору абонементу відділу обслуговування бібліотеки Університету з дати звільнення; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що 07 жовтня 2005 року її призначено на посаду соціолога науково-методичного відділу бібліотеки Університету. 01 червня 2020 року позивача переведено на посаду методиста сектору абонементу відділу обслуговування бібліотеки. Наказом відповідача від 23 вересня 2022 року № 278/к ОСОБА_1 звільнено з посади методиста сектору абонементу відділу обслуговування бібліотеки з 03 жовтня 2022 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Своє звільнення позивач вважає незаконним, оскільки відповідач не виконав вимоги статті 42 КЗпП України та не врахував, що вона працює в бібліотеці університету з 2005 року, на її утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей. Крім того, з 01 вересня 2021 року вона навчається без відриву від виробництва у відокремленому структурному підрозділі закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" за спеціальністю інформаційна, бібліотечна та архівна справа.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Луцький міськрайонний суд Волинської області рішенням від 14 березня 2023 року позов задовольнив. Скасував наказ ректора Університету від 23 вересня 2022 року № 278/к про звільнення ОСОБА_1 з роботи за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників. Поновив ОСОБА_1 на посаді методиста сектору абонементу відділу обслуговування бібліотеки Університету з 03 жовтня 2022 року. Стягнув з Волинського національного університету імені Лесі Українки на користь ОСОБА_1 21 760,44 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Рішення суду в частині поновлення на роботі допустив до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наказ про звільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників є таким, що виданий з порушенням вимог закону, прав і законних інтересів позивача, адже відповідач не запропонував позивачу усіх наявних посад, зокрема методиста першої категорії відділу обслуговування бібліотеки. Оскільки наявні правові підстави для поновлення позивача на роботі задоволенню підлягають і вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Волинський апеляційний суд постановою від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу Волинського національного університету імені Лесі Українки задовольнив. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована дотриманням відповідачем норм трудового законодавства України при звільненні позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 19 червня 2023 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 17 травня 2023 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 569/4763/16, від 27 липня 2022 року у справі № 234/4623/20, від 16 січня 2018 року у справі № 369/6843/15; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, адже відповідач не дотримав вимог частини другої статті 40, статті 42, частини третьої статті 49-2 КЗпП України при її звільненні та порушив її конституційне право на працю, що є правовою підставою для поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
До звільнення відповідач пропонував вакантні посади сторожа гуртожитку, сторожа навчального корпусу, сторожа навчально-лабораторного корпусу, соціолога (0,5 ставки) навчально-методичного відділу забезпечення якості вищої освіти, старшого лаборанта кафедри економіки, підприємництва та маркетингу старшого лаборанта кафедри фізичної терапії та ерготерапії; старшого лаборанта кафедри анатомії людини; лаборанта кафедри менеджменту та адміністрування; прибиральниці та сторожа. Проте вона від запропонованих вакансій відмовилась, адже бажає працювати у бібліотеці Університету, в якій згідно з новим штатним розписом від 01 липня 2022 року були вакантні нововведені бібліотечні посади, у тому числі 0,5 ставки методиста, які вона могла виконувати враховуючи кваліфікацію і професійний досвід, проте жодна з них їй не була запропонована, та на ці посади були призначені особи з нижчою ніж у неї кваліфікацією та досвідом роботи у бібліотечній справі, у тому числі і ОСОБА_2 .
Крім цього, вона мала переважне право на залишення на роботі після скорочення чисельності штату працівників бібліотеки перед окремими працівниками бібліотеки, що залишилось поза увагою відповідача і суду.
19 липня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив Університету на касаційну скаргу, який мотивований законністю і обґрунтованістю рішення апеляційного суду. Посада, яку займала ОСОБА_1 була повністю скорочена, жодних інших посад методиста у структурному підрозділі бібліотеки не було, тобто скорочено повну і єдину ставку методиста категорії бібліотеки, тому її доводи про переважне право не заслуговують на увагу.На виконання статті 49-2 КЗпП України Університет неодноразово пропонував їй вакантні посади, які відповідали її кваліфікації, спеціальності та досвіду роботи в Університеті, однак від них вона відмовилася.
Посада методиста відділу обслуговування бібліотеки не відповідала її кваліфікації та спеціалізації, адже у неї була відсутня спеціалізація - бібліотечна справа, оскільки диплом за спеціальністю "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа" вона отримала тільки 01 березня 2023 року, тобто після звільнення, тому ця посада не могла бути запропонованою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 липня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 07 липня 2005 року до 14 квітня 2018 року працювала на посаді соціолога науково-методичного відділу бібліотеки Університету.
15 квітня 2018 року її переведено на посаду методиста (0,5 ставки) відділу обслуговування (абонементу) бібліотеки.
01 червня 2020 року ОСОБА_1 переведено на посаду методиста (0,5 ставки) сектору абонементу відділу обслуговування бібліотеки Університету.
Наказом ректора Університету від 30 червня 2022 року № 131/к "Про внесення змін до штатного розпису" з метою оптимізації роботи бібліотеки, раціоналізації робочих місць працівників бібліотеки вирішено скоротити ряд посад, серед яких і посада методиста І категорії сектору абонементу відділу обслуговування бібліотеки.
Наказом ректора Університету від 07 липня 2022 року № 156/к "Про попередження працівників про заплановане звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності та штату" визначено список осіб, яким необхідно підготовити письмові повідомлення про наступне вивільнення з пропозицією про переведення на вакантні посади (за наявності), серед яких була і позивач.
12 липня 2022 року ОСОБА_1 отримала повідомлення про заплановане вивільнення, в якому зазначено, що у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників бібліотеки Університету вона попереджається про наступне звільнення з посади методиста сектору абонементу відділу обслуговування бібліотеки на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, яке відбудеться 03 жовтня 2022 року. У цьому повідомленні ОСОБА_1 запропоновано вакантні посади: сторожа гуртожитку, сторожа навчального корпусу, сторожа навчально-лабораторного корпусу.
09 вересня 2022 року, коли з`явилася вакантна посада соціолога в Університеті, а саме посада соціолога (0,5 ставки) навчально-методичного відділу забезпечення якості вищої освіти, ОСОБА_1 було запропоновано її зайняти. Ця посада відповідала її кваліфікації, спеціальності та досвіду роботи в Університеті понад 12 років. Однак і від цієї пропозиції позивач відмовилась.
12 вересня 2022 року відповідач знову запропонував ОСОБА_1 вакантні посади: старшого лаборанта кафедри економіки, підприємництва та маркетингу старшого лаборанта кафедри фізичної терапії та ерготерапії; старшого лаборанта кафедри анатомії людини; лаборанта кафедри менеджменту та адміністрування; прибиральниці та сторожа. Від указаних вакансій ОСОБА_1 відмовилась.
28 вересня 2022 року роботодавець запропонував ОСОБА_1 посаду прибиральниці службових приміщень, від якої позивач також відмовилась.
Наказом ректора Університету від 23 вересня 2022 року № 278/к ОСОБА_1 звільнено з посади методиста (0,5 ставки) сектору абонементу відділу обслуговування бібліотеки з 03 жовтня 2022 року у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
11 липня 2022 року було затверджено штатний розпис Волинського національного університету імені Лесі Українки на 2022 рік, в якому передбачена посада методиста І категорії відділу обслуговування бібліотеки, і який діяв у період попередження ОСОБА_1 про звільнення та до дня її звільнення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.