Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 759/25340/21
провадження № 61-687св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди
за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України вона була вимушена у квітні 2014 року залишити окуповану частину території Донецької області та переселитися до м. Києва. Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та її вимушеного переселення з окупованої частини території Донецької області, де у неї була частка у квартирі АДРЕСА_1 та усталений побут, їй завдано матеріальної та моральної шкоди. Діями російської федерації щодо України, а саме збройною окупацією частини території Донецької області, вона позбавлена можливості користуватися та розпоряджатися належним їй майном та використовувати належну їй нерухомість. Крім того, їй завдано моральної шкоди, яка спричинена втратою права розпоряджатися та користуватися належним їй нерухомим майном, можливістю проживати в рідному місті. Обов`язок з відшкодування спричиненої шкоди позивач вважає необхідним покласти на державу Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Святошинський районний суд м. Києва рішенням від 14 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване необґрунтованістю і недоведеністю заявлених вимог.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд ухвалою від 29 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована невиконанням вимог ухвали суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, а саме ненадання доказів сплати судового збору, адже позивач у цій справі не звільнена від його сплати і клопотання про звільнення від сплати не подавала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційних скаргах, поданих до Верховного Суду 15 та 16 січня 2023 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права.
Винною особою, яка порушила охоронювані законом права та спричинила спірні збитки, є російська федерація, а відповідальною особою згідно із законом та практикою Верховного Суду є держава Україна, а тому позивач у цій справі звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 22 частини першої статті 5 та пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір".
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
23 березня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційних скарг, дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або
оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), на справедливий судовий розгляд, до якого також належить і право апеляційного оскарження.