Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 761/30070/20
провадження № 61-7924св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київська міська рада,
треті особи: ОСОБА_2, Шевченко Володимир Федорович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Київської міської прокуратури на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Ігнатченко Н. В., Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Київської міської ради про визнання договору дійсним.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 17 вересня 2008 року уклав із ОСОБА_4 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з умовою, що остання до кінця свого життя буде проживати в ній.
У травні 2018 року йому стало відомо, що ОСОБА_4 померла, після чого 18 червня 2018 року він зареєстрував право власності на це майно.
В подальшому дізнався, що Шевченківське Управління поліції Головного Управління Національної поліції в м. Києві здійснює розслідування у кримінальному провадженні від 08 лютого 2019 року № 42019101100000031 за фактом незаконного заволодіння квартирою ОСОБА_4, а 30 березня 2020 року отримав підозру у вчиненні зазначеного злочину.
З матеріалів кримінального провадження він дізнався, що приватний нотаріус Шевченко В. Ф. заперечив факт посвідчення ним договору купівлі-продажу квартири від 17 вересня 2008 року, що, на його думку, свідчить про ухилення ОСОБА_4 від нотаріального посвідчення договору, хоча підписання нею правочину підтверджується висновком експерта.
У зв`язку з наведеним, посилаючись на частину другу статті 220 ЦК України, просив визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 17 вересня 2008 року між ним і ОСОБА_4 і зареєстрований за № 2245.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року, повний текст якого виготовлено 15 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем обставин, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 09 листопада 2022 року Шевченківська окружна прокуратура міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року закрито.
Виходячи з того, що апеляційне провадження у справі відкрито помилково, з огляду на неправильне визначення статусу скаржника, як особи, яка не приймала участь у справі, та з огляду на відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про його закриття.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 травня 2023 року Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до апеляційного суду для продовження її розгляду.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі.
Зазначає, що, приймаючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд невірно застосував до спірних правовідносин статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та не врахував, що у даному випадку прокурор виконує функцію представництва інтересів держави в суді у зв`язку із встановленням факту порушення інтересів держави та факту бездіяльності уповноваженого органу, а отже є самостійним учасником процесу з власними процесуальними правами.
Суд апеляційної інстанції надав перевагу доводам позивача та безпідставно залишив поза увагою те, що лише за результатами ознайомлення 01 листопада 2022 року з матеріалами цієї справи прокурор установив, що рішення суду першої інстанції у цій справі впливає на майнові права на квартиру АДРЕСА_1, яка є відумерлою спадщиною, територіальної громади столиці, а Київрада не здійснює свої визначені законом повноваження щодо їх захисту, що стало підставою для вжиття представницьких заходів.
Установивши факт порушення інтересів держави та факт бездіяльності уповноваженого органу - Київської міської ради (відповідача у справі), з метою захисту інтересів територіальної громади м. Києва керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Києва 09 листопада 2022 року правомірно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року у цій справі.
Тобто прокурор, якого суд першої інстанції не допустив до участі у розгляді справи та який не був учасником судового процесу, подав апеляційну скаргу як орган, якому стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" надала право звертатися до суду в інтересах держави та ініціювати перегляд судових рішень у справах, порушених за позовами інших осіб.
Звертаючись з апеляційною скаргою, прокурор обґрунтував право на звернення до суду наявністю порушених інтересів держави в особі Київської міської ради на квартиру, яка в силу закону є відумерлою спадщиною, однак була відчужена ОСОБА_1 за відсутності на це належних правових підстав, а також бездіяльністю компетентного органу - Київської міської ради, яка полягає у неподанні нею апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яким порушено майнові інтереси держави.
Доводи інших учасників справи
Представник ОСОБА_1 - адвокат Оприско М. В. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що апеляційний суд зробив правильний та обґрунтований висновок про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також правильно застосував як норми Конституції України та Закону України "Про прокуратуру", так і норми ЦПК України.
Шевченківська окружна прокуратура міста Києва знала, що справа перебувала у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва, оскільки в судовому засіданні 11 березня 2021 року прокуратура подавала заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, однак у задоволенні такої заяви суд відмовив. Тому викладене прокурором у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження твердження про те, що прокуратурі про справу відомо не було, свідчить про недобросовісне здійснення останньою своїх процесуальних прав, а також підтверджує відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Шевченківського районного суду міста Києва справу № 761/30070/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, Шевченко Володимир Федорович, про визнання договору дійсним.
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року справу № 761/30070/20 призначено до судового розгляду.
Обставини справи, встановлені судами
У справі, яка переглядається, рішенням від 02 листопада 2021 року (повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2021 року) Шевченківський районний суд міста Києва відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову до Київської міської ради про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним.
Із вказаним судовим рішенням не погодилась Шевченківська окружна прокуратура міста Києва та 09 листопада 2022 року оскаржила його в апеляційному порядку.
Поновлюючи строк на апеляційне оскарження судового рішення місцевого суду та відкриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана прокурором в інтересах держави як самостійною особою, яка не брала участі у розгляді справи, відповідно при ухваленні оскаржуваного рішення прокурор присутній не був і копія рішення йому не направлялася, а, відтак, дійшов висновку, що має місце виключний випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України, а саме: подання апеляційної скарги особою, яка не залучена до участі у справі.
Водночас, після відкриття апеляційного провадження суд установив, що при зверненні з апеляційною скаргою прокурор діяв в інтересах держави не як самостійна особа, а діяв в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування - Київської міської ради, тобто відповідача у справі, який у встановлений законом строк рішення суду першої інстанції не оскаржував.
Ухвалою від 20 квітня 2023 року Київський апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року як помилково відкрите.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).