Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 718/3117/21
провадження № 61-9548св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", третя особа - Мамаївська сільська рада об`єднаної територіальної громади,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", третя особа - Мамаївська сільська рада об`єднаної територіальної громади, про припинення іпотечного договору та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лягу Юрія Мірчовича на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2022 року у складі судді Скорейка В. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року у складі колегії суддів Литвинюк І. М., Владичана А. І., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, підстави якого уточнив в процесі розгляду справи та просив припинити іпотечний договір від 30 травня 2007 року за участю ОСОБА_1 та припинити обтяження речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 22 травня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ЗАТ "Промінвестбанк"), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, був укладений кредитний договір № 1283. 30 травня 2007 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ "Промінвестбанк", ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, був укладений іпотечний договір за умовами якого в іпотеку банку був переданий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті позичальника ОСОБА_2 відкрилася спадщина, однак через відсутність спадкоємців частина іпотечного майна, а саме 1/4 частина будинку на АДРЕСА_1 рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області 13 жовтня 2011 року у справі № 2-0-13/2011 визнана відумерлою спадщиною та передана територіальній громаді с. Мамаївка.
Змінивши підстави позову позивач посилався на статтю 523 ЦК України та на частину другу статті 215 ЦК України, із цих підстав позивач вважав за можливе припинити договір іпотеки на підставі частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" через визнання іпотечного договору недійсним.
Враховуючи наведене позивач просив припинити іпотечний договір, оскільки укладаючи його він погоджувався забезпечувати виконання зобов`язання саме померлим ОСОБА_2, а не кимось іншим (правонаступником), та припинити обтяження речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Кіцманський районний суд Чернівецької області рішенням від 26 квітня 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відносини, які виникли між сторонами, регулюються спеціальним Законом України "Про іпотеку" та загальними положеннями про забезпечення виконання зобов`язань. Водночас позивач не довів обставин, які давали підстави для припинення договору іпотеки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Чернівецький апеляційний суд постановою від 16 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1, залишив без задоволення. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2022 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував правильністю висновків місцевого суду про відмову в задоволенні позову, оскільки договір іпотеки не припинений, а майнова порука поширюється на спадкоємців в розмірі відповідно вартості належних їм часток, підстав для визнання іпотеки припиненою немає. Також суд погодився з висновком місцевого суду про те, що інститут поруки не застосовується до правовідносин кредитора з майновим поручителем за договором іпотеки. При цьому апеляційний суд виходив з того, що посилання позивача на статтю 523 ЦК України як на підставу припинення іпотеки, є безпідставними.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У вересні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лягу Ю. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову про припинення іпотечного договору та повністю скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким припинити іпотечний договір від 30 травня 2007 року за участю ОСОБА_1, не передаючи справи на новий розгляд.
Підставою касаційного оскарження вказував те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 310/5359/18, від 10 травня 2022 року у справі № 521/17134/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій у мотивувальних частинах оскаржуваних рішень встановили обставину, яка не відповідає дійсності та не підтверджується матеріалами справи, адже після смерті матері ОСОБА_1 не приймав спадщини та не отримував свідоцтва про право на спадщину. Тобто доказів про спадкування чи правонаступництва після позичальника ОСОБА_2 чи після майнового поручителя ОСОБА_3 у матеріалах справи немає.
Подаючи письмові пояснення на відзив від 26 квітня 2022 року, позивач відмовився від підстав позову з посилання на статтю 559 ЦК України, а наполягав на застосуванні частини першої статті 523 ЦК України, однак суди на це уваги не звернули. Зокрема, апеляційний суд визнав безпідставним посилання на статтю 523 ЦК України через те, що смерть боржника не може бути підставою для припинення іпотеки. У зв`язку з цим позивач просив надати правову оцінку можливості припинення кредитного договору від 22 травня 2007 року № 1283 на підставі частини першої статті 523 ЦК України через відсутність згоди позивача забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.
У листопаді 2022 року ТОВ "Кредитні ініціативи"подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Також просило зупинити касаційне провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 570/3891/14 (14-44цс22).
У серпні 2023 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало додаткові пояснення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 570/3891/14 (провадження № 14-44цс22).
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року поновлено касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 22 травня 2007 року між ЗАТ "Промінвестбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1283, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 45 000,00 євро з кінцевим терміном повернення не пізніше 15 травня 2020 року.
30 травня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ "Промінвестбанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, був укладений іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку банку був переданий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належав на праві спільної часткової власності по 1/2 частини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Згідно з пунктом 1.1 договору іпотеки майнові поручителі позичальника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно зобов`язані в межах вартості предмета іпотеки в порядку, передбаченому кредитним договором та іпотечним договором, повернути іпотекодержателю кредитну заборгованість.
Після смерті ОСОБА_2, належну йому 1/4 частину будинку ніхто не успадкував.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2011 року у справі № 2-0-13/2011 спадщину у розмірі 1/4 частини будинку на АДРЕСА_1 визнано відумерлою та передано територіальній громаді с. Мамаївка Кіцманського району Чернівецької області.
Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері у розмірі 1/4 частини житлового будинку.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у справі № 718/315/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Кредитні ініціативи", третя особа - Мамаївська сільська рада об`єднаної територіальної громади про припинення кредитного договору від 22 травня 2007 року № 1283, припинення іпотечного договору від 30 травня 2007 року та зняття обтяження із житлового будинку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.