Постанова
Іменем України
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 404/4843/18
провадження № 61-7780 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду
м. Кіровограда у складі судді Кулінки Л. Д. від 29 червня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Голованя А. М., Дьомич Л. М. від 22 лютого 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 і з урахуванням уточненої позовної заяви від 26 листопада
2020 року просила судвстановити безоплатний земельний сервітут без визначення строку проходу проїзду.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 березня 2017 року у справі
№ 22-ц/781/216/17 між ними розділено в натурі житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Однак за результатом розподілу домоволодіння створена ситуація, що вона, як власник частини будинку і земельної ділянки, не має можливості користуватися наданими їй воротами для в`їзду автомобіля, доступу до своєї частини будівлі у глибині двору, користуватися виділеною їй земельною ділянкою для повноцінного задоволення житлових потреб.
Вказувала, що після розгляду справи № 22-ц/781/216/17 відповідач самочинно, без погодження з нею, спорудила паркан, яким він відгородився від належних їй хвіртки і воріт до стін його частини будинку, чим повністю перекрив доступ для проїзду на виділену територію.
Позивач зазначала, що у збудованому самочинному паркані відповідач влаштував хвіртку, до якої потрапляє через виділену судом їй хвіртку, а не ворота, якими фактично відрізано до свого особистого користування, тому вбачається не тільки блокування проїзду до помешкання, проходу через виділені судом ворота літ. N, але і його особисте користування виділеною їй ділянкою без її згоди, шляхом потрапляння до своєї хвіртки через належні їй ворота літ. N.
Таким чином, позивач вважала, що вона не може: використовувати як власність ворота літ. N, здійснювати заїзд і проїзд до належного їй помешкання; здійснювати проїзд обслуговуючого транспорту (швидкої допомоги, пожежного і іншого транспорту) у глибину двору на виділену їй ділянку, зображену на схематичному плані червоним кольором і обмежену замкненою лінією; доступу до існуючого дворового колодязю (колонки питну) для забезпечення ремонту і відповідальності за технічний стан дворового водопровідного вводу, колодязя, запірної арматури, пломб, як було визначено технічними умовами влаштування Комунального підприємства "Дніпро-Кіровоград"; облаштування та обслуговування зливної вигрібної ями її двору, як визначено пунктом 2.22 Державних санітарних норм та правилами утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністрерства охорони здоров`я від 17 березня 2011року № 45. При цьому, вказувала, що у неї відсутні у будинку туалет і ванна і вона не має технічної можливості їх облаштування у зв`язку з перекриттям проїзду до своєї частини будинку у глибину двору; не має можливості проїзду до свого помешкання, двору, власним автомобілем і зберігання його на належнії їй ділянці. У результаті блокування відповідачем проїзду вона змушена постійно переганяти власний транспорт і добиратися до інших місць стоянки, що створює істотні незручності, порушує і обмежує її право практичного і вигідного користування, комфортного проживання і забезпечення потреб.
З урахуванням місця розташування обох земельних ділянок, за результатом спорудження відповідачем паркану від хвіртки воріт літ. N. до стін розподіленого будинку, доступ до її земельної ділянки з дороги загального користування можливий виключно через земельну ділянку відповідача, що автоматично тягне постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду до виділеного їй двору на транспортному засобі
з АДРЕСА_1 .
Також позивач зазначала, що вона зверталася до відповідача з відповідним листом - пропозицією добровільного врегулювання питання, а саме встановлення сервітуту, пропонувала встановити земельний сервітут без визначення строку, однак відповіді не отримала, тому змушена звертатися до суду.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд її позов задовольнити, з урахуванням експертного висновку від 08 січня 2020 року № 1712/19 судової земельно-технічної експертизи про встановлення постійного безоплатного сервітуту.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 червня
2022 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено та не надано суду належних й допустимих доказів того, що нормальне господарське використання її земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом земельної ділянки відповідача, а також те, що потреби сервітуарія не можуть бути задоволенні будь-яким іншим способом.
При цьому, суд вказав, що наданий позивачем експертний висновок не може бути беззаперечним доказом, оскільки при його виготовленні експертом застосовувалася неактуальна технічна документація до моменту винесення рішення Апеляційним судом Кіровоградської області
від 30 березня 2017 року. Крім того, експертом не досліджувалось питання можливості користування земельною ділянкою без встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту, а також альтернативні шляхи вирішення спору. Земельна ділянка відповідача взагалі не досліджувалась і питання її використання без завдання шкоди відповідачу не вивчалося, в експертному висновку такі висновки не наводилося.
Досліджені в судовому засіданні відеодокази та інші докази також не можна вважати належними та допустимими доказами, оскільки зйомка земельних ділянок здійснена лише з однієї сторони і вказані відеодокази не містять повних та беззаперечних відомостей щодо неможливості
ОСОБА_1 користуватися належної їй земельною ділянкою без встановлення земельного сервітуту.
Суд першої інстанції врахував відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції вказав, що потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби у будь-який інший спосіб і дану обставину він має довести у суді відповідними доказами. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив,
що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 30 березня
2017 року у справі № 22-ц/781/216/17 було проведено розподіл в натурі будинку з господарськими спорудами і земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 . Розподіл здійснено згідно з висновку комплексної судової будівельно-технічної експертизи, яка призначалася судом при розподілі справи. При зазначеному варіанті поділу позивач не позбавлена технічної можливості облаштування окремих воріт, колонки водопостачання чи погребу на своїй земельній ділянці без застосування (встановлення сервітуту). Зазначені висновки суду мають обов?язковий, преюдиційний характер при вирішенні цього спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 червня 2022 року, постанову Кропивницького апеляційного суду
від 22 лютого 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2023 року клопотання
ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено
й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 404/4843/18 з Кіровського районного суду м. Кіровограда. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
23 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального й процесуального права, суди неповно з`ясували фактичні обставини справи, належним чином не дослідили подані докази, які доводять відсутність технічної можливості облаштування окремого заїзду, без застосування правил сервітуту.
Вказує, що суди дійшли помилкового висновку про наявність можливості іншого проїзду до її ділянки та житлового будинку у глибині двору, так як не дослідили докази, які вказують, що в умовах ущільненої забудови кварталу, межування її домоволодіння із заболоченим берегом річки (на якому згідно листа управління архітектури відсутні шляхи, проїзди) і її будинку, який є останнім в кварталі, вздовж якого існує природний рівчак стичного водостоку по АДРЕСА_1, тому об`єктивно відсутня можливість влаштування окремого заїзду.
Зазначає, що у створеному самочинному паркані відповідач влаштував власну хвіртку, до якої потрапляє через виділену судовим рішенням у справі
№ 22ц/781/216/17 їй хвіртку, а не новостворені ворота, якими фактично відрізав її від доступу, який був раніше, тому існують факти наявності блокування проїзду до її помешкання, відсутність проходу та неможливість користування виділеними їй судом (знищеними відповідачем) воротами.
Судами не взято до уваги висновок експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи від 08 січня 2020 року № 1712/19.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі
№ 539/1427/16-ц, провадження № 61-4381 св 18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 911/2701/17, провадження № 12-258 гс 18, у постанові Верховного Суду від 29 січня
2020 року у справі № 920/1204/17 та у постанові Верховного Суду
від 12 лютого 2020 року у справі № 628/2855/17, провадження
№ 61-18710 св 19 щодо питання встановлення земельного сервітуту.
Також вказує, що суди ухвалили судові рішення на припущеннях, без вивчення і дослідження матеріалів справи та поданих доказів, необґрунтовано відхилили заявлені клопотання про витребування, дослідження, огляд доказів за місцем їх знаходження щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та виклику експерта для допиту і дачі пояснень за результатами проведеного ним експертного дослідження неможливості влаштування окремого заїзду для неї, варіантів сервітутних пропозицій.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 30 березня
2017 року у справі № 22-ц/781/216/17 скасовано рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 червня 2016 року. Позов
ОСОБА_1 задоволено частково. Розділено в натурі житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 згідно варіанту № 5 таблиці № 8 та варіанту № 2 додатку № 6 висновку експерта
№ 37 комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, земельно-технічної експертизи від 30 грудня 2015 року. Виділено у власність ОСОБА_1 26/50 часток в житловому будинку літ. "А" з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: приміщення 2-2, 2-5, прибудову літ. "а" приміщення 2-4, прибудову літ.т А1 приміщення 2-3; ворота літ. N. Виділено у власність ОСОБА_2 24/50 частки в житловому будинку літ. "А" з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, що складається з приміщення 1-3, 1-4, прибудову літ. "а" приміщення 1-2; погріб літ.д, погріб літ.Е, колонку питну літ.+. Виділено ОСОБА_1 у власність 1/2частину земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:17:108:0045 за адресою АДРЕСА_1, площею 468,86 кв. м за варіантом № 2 додатку № 6 до висновку експерта № 37 від 30 грудня
2015 року, зображену на схематичному плані червоним кольором і обмежену замкненою лінією: 10ʼ-9ʼ-8ʼ-7ʼ-6ʼ-5ʼ-4ʼ-3ʼ-2ʼ-1ʼ-2ʼ-10ʼ. Виділено
ОСОБА_2 у власність 1/2частини земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:17:108:0045 за адресою АДРЕСА_1, площею 468,86 кв. м за варіантом № 2 додатку № 6 до висновку експерта № 37 від 30 грудня
2015 року, зображену на схематичному плані синім кольором і обмежену замкненою лінією: 3ʼ-4ʼ-5ʼ-1ʼ-10ʼ-9ʼ-8ʼ-7ʼ-6ʼ-5ʼ-4ʼ-3ʼ-2ʼ-1ʼ-3ʼ. Урешті позовних вимог відмовлено (т.1, а. с. 9-14).
Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3509472712019 від 10 липня 2019 року ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0469 кадастровий номер 3510100000:17:108:0093. Вказані обставини також підтверджуються Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 180364919 від 10 вересня 2019 року
(т. 1, а. с. 173, 176).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 195370588 від 28 грудня 2019 року
ОСОБА_2 належить на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею
32 кв. м та житловою площею 13,3 кв. м (т. 1, а. с.182).
Копією листа ОСОБА_1 підтверджено звернення позивача до відповідача в порядку досудового врегулювання спору з пропозицією встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту на право проходу та проїзду на транспортному засобі з АДРЕСА_1 через земельну ділянку ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 42).
На замовлення ОСОБА_1 була проведена експертиза та складено висновок № 1712/19 судової земельно-технічної експертизи. Ескпертом на розгляд суду пропонується один найбільш раціональний варіант встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці за кадастровим номером 3510100000:17:108:0093 по АДРЕСА_1 . Для можливості обслуговування (встановлення та ремонту запірної арматури -вентиля та лічильника) місця підключення в дворовому колодязі водопроводу до частини житлового будинку,належного ОСОБА_1 та для можливості проїзду автотранспортом, вивезення побутових відходів (вигрібної ями) із земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:17:108:0092 по АДРЕСА_1 , пропонується встановити земельний сервітут на земельній ділянці за кадастровим номером 3510100000:17:108:0093
по АДРЕСА_1 , площею 44,20 кв. м.В`їзд до земельного сервітуту на земельній ділянці за кадастровим номером 3510100000:17:108:0093 по АДРЕСА_1 пропонується здійснювати через існуючі ворота збоку АДРЕСА_1. Межа земельного сервітуту
на земельній ділянці за кадастровим номером 3510100000:17:108:0093
по АДРЕСА_1 ому обмежена поворотними точками "1-2-3-4-5-6-7-8-9-1", - межа проходить по ламаній лінії довжиною відрізків (м) 1,31+3,06+3,50+3,70+0,98+3,77+3,00+3,49
(у графічному додатку 3 заштрихованого червоним на тлі синього штрихування). Перелік будівельних робіт, які необхідно здійснити для можливості проїзду за варіантом встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці за кадастровим номером 3510100000:17:108:0093
по АДРЕСА_1 ому наступний: демонтаж металевого профілю з оцинкованої сталі; демонтаж бетонного фундаменту; засипка ґрунтом траншеї та пазух. Вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно здійснити для можливості проїзду за варіантом встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці за кадастровим номером 3510100000:17:108:0093 по АДРЕСА_1 , складає 337,00 грн. У свою чергу, вартість будівельних робіт по влаштуванню частини такої огорожі з металевого профілю з оцинкованої сталі на бетонному фундаменті, що необхідно демонтувати для можливості проїзду за варіантом встановлення земельного сервітуту на
земельній ділянці за кадастровим номером 3510100000:17:108:0093
по АДРЕСА_1 становить 2 302,00 грн (т. 1, а.с. 185-202).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) застосування судами норм права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
2) суди не дослідили зібрані у справі докази; 3) суди необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів
(пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).