ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 640/23272/21
адміністративне провадження № К/990/29571/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року (суддя - Маруліна Л. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року (колегія суддів у складі: Парінова А. Б., Беспалова О. О., Грибан І. О.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивачка, боржниця, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Подільського відділу Державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління юстиції у м. Києві (далі також - відповідач, відділ ДВС), в якому просила суд:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови № НОМЕР_1 від 29 листопада 2019 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 265 414,63 грн (далі також - оскаржена постанова відділу ДВС);
- скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Совенко Віти Миколаївни № НОМЕР_1 від 29 листопада 2019 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 265 414,63 грн;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.
2. Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржена постанова відділу ДВС про стягнення виконавчого збору винесена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема Закону України "Про виконавче провадження", оскільки така постанова повинна бути винесена не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувачу, чого у виконавчому провадженні щодо позивачки станом на момент винесення оскарженої постанови не відбулось. Крім того, державним виконавцем відділу ДВС помилково визначена сума спірного виконавчого збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено.
4. Визнано протиправними дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови № НОМЕР_1 від 29 листопада 2019 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 265 414,63 грн;
5. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Совенко Віти Миколаївни № НОМЕР_1 від 29 листопада 2019 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 265 414,63 грн;
6. Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 908 грн за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
7. У задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
8. Рішення суду першої інстанції щодо оскарженої постанови відділу ДВС мотивовано тим, що можливість винесення постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору закон пов`язував, зокрема, з поверненням виконавчого документа стягувачу, однак у цій справі станом на день винесення цієї постанови про стягнення виконавчого збору, а саме 29 листопада 2019 року, постанови про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем не виносилось.
9. Крім того, судом першої інстанції проаналізовано та викладено висновки щодо законності винесення іншої постанови відділу ДВС від 21 липня 2021 року, якою відкрито виконавче провадження щодо стягнення виконавчого збору, визначеного в оскарженій постанові відділу ДВС. Зазначено, що оскаржену постанову відділу ДВС пред`явлено до виконання з пропуском тримісячного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
10. Також, в межах питання визначення правомірності розрахованої державним виконавцем суми виконавчого збору, судом враховано обставину існування виконавчого провадження № 25291631 з примусового виконання виконавчого листа від 30 серпня 2010 року Подільським районним судом міста Києва у справі № 2-1500/10, яке також перебуває на виконанні у Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Центрального міжрегіонального управління юстиції у м. Києві, боржником в якому визначено ОСОБА_2, в межах якого винесено постанову про стягнення з останнього виконавчого збору в розмірі 262 640,63 грн. Указано, що це є додатковою підставою вважати неправомірною визначену суму виконавчого збору для позивачки, як солідарного боржника за виконавчим листом від 30 серпня 2010 року, виданого Подільським районним судом міста Києва у справі №2-1500/10.
11. В частині відмови у задоволенні вимог позивача щодо витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що, дослідивши матеріали справи та послуги, надані позивачці адвокатом відповідно до Акта здачі-прийняття наданих послуг, у суду відсутня можливість встановити розрахунок саме наданої позивачу послуги правничої допомоги (як-то підготовка та складання позовної заяви та заяви про забезпечення позову) без урахування послуги щодо її друку та послуг пошти, що унеможливлює оцінку та здійснення розрахунку наданої адвокатом професійної правничої допомоги з питань, які згідно з актом здачі-прийняття наданих послуг дійсно можна до неї віднести. Беручи до уваги встановлене, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 300 грн є непідтвердженими та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачці, відтак, суд відмовив у задоволенні заяви про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
12. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділу ДВС задоволені частково.
13. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року в частині задоволених позовних вимог змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
14. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасовано та прийнято в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення вимог, а саме стягнення з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десяти тисяч) грн.
15. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року залишено без змін.
16. Рішення суду апеляційної інстанції щодо оскарженої постанови відділу ДВС мотивовано тим, що в період з моменту відкриття спірного виконавчого провадження у 2011 року по листопад 2019 року державним виконавцем не виносилися постанови про повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження у цьому виконавчому провадженню, що не заперечується відповідачем, тому в останнього були відсутні правові підстави для прийняття спірної постанови про стягнення з позивачки виконавчого збору саме в дату її винесення. Тобто, суд апеляційної інстанції в цій частині погодився із висновками суду першої інстанції, що спірну постанову державним виконавцем прийнято передчасно, у зв`язку із чим відповідні вимоги позову підлягають задоволенню.
17. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом виключення з мотивувальної частини посилання на: неправомірність постанови відділу ДВС від 21 липня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 66153824; пропуск тримісячного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання; відсутність у матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_1 розрахунку нарахування виконавчого збору; неправомірність стягнення суми виконавчого провадження та неправомірність визначення суми виконавчого збору, визначеного для солідарного боржника ОСОБА_1 за виконавчим листом від 30 серпня 2010 року, виданого Подільським районним судом міста Києва у справі № 2-1500/10.
18. Такі висновки суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що позивачем в позовній заяві не заявлялися указані вимоги, що позбавляє суд підстав їх дослідження та ухвалення відповідних висновків.
19. Крім того, щодо питання стягнення витрати на професійну правничу допомогу апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції про відмову в стягненні цих витрат та вирішив частково задовольнити відповідні вимоги, зазначивши, що предмет спору у цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність процесуальних документів не є значними, а отже, колегія суддів вважала обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розмір витрат на правничу допомогу за подання позовної заяви складання та подання до суду першої інстанції клопотань, заяв та участь в судовому засіданні 10 000 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
20. 28 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .
21. Нормативними підставами для касаційного оскарження судових рішень в цій справі відповідач зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
22. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 420/1373/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/1558/19, від 26 червня 2020 року у справі № 360/3324/19, від 30 червня 2021 року у справі № 460/2478/19, від 11 серпня 2022 року у справі № 640/23271/21 щодо застосування статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції станом на момент винесення оскарженої постанови (далі також - Закон № 1404-VIII).
23. Скаржник вказує, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час надходження виконавчого документа державному виконавцю вперше. У разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
24. Умовою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, якщо виконавчий збір не стягнуто. Таким чином, повернення виконавчого листа стягувану на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII є підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору. Крім того, відповідач зазначає, що у випадках передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком, а не правом державного виконавця.
25. Касаційна скарга містить доводи виключно щодо розгляду справи по суті спору, тобто щодо законності винесення оскарженої постанови відділу ДВС від 29 листопада 2019 року, та не містить жодних доводів щодо правильності вирішення судами попередніх інстанцій питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Позиція інших учасників справи
26. Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
27. 28 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відділу ДВС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року.
28. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2022 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М. - для розгляду даної судової справи.
29. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року клопотання Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено Подільському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року у справі № 640/23272/21. Відкрито касаційне провадження за скаргою Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року у справі № 640/23272/21. Витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/23272/21.
30. Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Межі перегляду судом касаційної інстанції оскаржених судових рішень
31. Згідно з вимогами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Ураховуючи межі касаційного оскарження та доводи касаційної скарги (див. пункт 25 цієї постанови), суд касаційної інстанції в цій справі перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права щодо законності винесення оскарженої постанови відділу ДВС від 29 листопада 2019 року та не переглядає питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, доводів про що касаційна скарга відділу ДВС не містить.
Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
33. Судами попередніх інстанцій установлено, що 30 серпня 2010 року Подільським районним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі № 2-1500/10 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, Спільного Українсько-Австралійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ-ДЖІ, ЛТД" солідарно на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" кошти в сумі 2 654 146 грн 30 коп., що є еквівалентом 353 755 швейцарських франків 61 сантим (далі також - виконавчий лист).
34. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 15 липня 2011 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Згідно із змістом постанови, стягувачем визначено ПАТ "УкрСиббанк", боржником - ОСОБА_1, суму стягнення у розмірі 2 654 146,30 грн.
35. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14 вересня 2012 року у справі №2-1500/10 замінено стягувача у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1, боржником за яким є ОСОБА_1, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1500, виданого Подільським районним судом м. Києва 30 серпня 2010 року, який перебував на виконанні у ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, з ПАТ "УкрСиббанк" на правонаступника - ПАТ "Дельта Банк".
36. Постановою державного виконавця від 19 жовтня 2012 року замінено стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на ПАТ "Дельта Банк".
37. 25 червня 2019 року Подільським районним судом міста Києва видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-1500/10 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, Спільного Українсько-Австралійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ-ДЖІ, ЛТД" солідарно на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" кошти в сумі 2 654 146 грн 30 коп., що є еквівалентом 353 755 швейцарських франків 61 сантим.
38. 29 листопада 2019 року державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 10 % від суми боргу, а саме 265 414,63 грн. Строк пред`явлення до виконання цієї постанови визначено у три місяці.
39. Суди встановили, що матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 не містять доказів направлення його учасникам постанови від 29 листопада 2019 року про стягнення виконавчого збору.