ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа №280/8970/21
адміністративне провадження № К/990/2606/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Білак М.В.,
суддів - Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року (головуючий суддя - Чабаненко С.В., судді: Чумак С.Ю., Юрко І.В.)
у справі №280/8970/21
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки
про визнання протиправною та скасування постанови щодо застосування адміністративно-господарського штрафу.
I. ПРОЦЕДУРА
1. 24 вересня 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №308032 від 07 вересня 2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000 гривень.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №308032 від 07 вересня 2021 року.
3. Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури, який не є стороною у справі, 15 березня 2022 року подав апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з не наданням заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та заяви з належним обґрунтуванням, підтвердженим достатніми доказами, щодо наявності підстав для представництва заступником керівника Запорізької обласної прокуратури інтересів Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу повернуто Запорізькій обласній прокуратурі.
6. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
7. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави. Державна служба України з безпеки на транспорті та/або Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не позбавлені можливості самостійно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі 280/8970/21 з відповідними заявами про поновлення строків оскарження рішення суду першої інстанції, надавши при цьому докази сплати судового збору чи докази на підтвердження неможливості вчинення вказаної дії.
9. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що сама по собі обставина не звернення зазначеними суб`єктами владних повноважень протягом певного періоду з апеляційною скаргою до суду, з підстав неможливості сплати судового збору, не може свідчити про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави, щоб було підставою для звернення прокурором до суду у розумінні статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
10. Таким чином, у спірному випадку скаржником не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також належним чином не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням переконливих доказів, які б підтверджували наявність підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. В обґрунтування підстав касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята внаслідок неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 19, 131-1 Конституції України, статей 2, 53, 54, 60, 77, 79, 159, 162, 242, 251, 295 КАС України, статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", статей 5, 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункти 4, 15, 27 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, та підлягає скасуванню з поверненням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
12. Також скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду викладені у постановах від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц, від 18 березня 2020 року у справі №553/2759/18, від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, від 13 січня 2021 року у справі №918/388/19, від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20 щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах.
13. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначаючи в оскаржуваній ухвалі про необхідність обрахунку строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з дати отримання листа Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від імені Державної служби України з безпеки на транспорті від 02 лютого 2022 року №402/27/23-22, фактично погодився із бездіяльністю вказаного органу влади у спірних правовідносинах та можливістю у зв`язку з цим реалізувати прокурором субсидіарну функцію по захисту державних інтересів у спірних правовідносинах шляхом подання апеляційної скарги.
14. Також скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції послався на зміст вказаного вище листа, який не відповідає дійсності.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
16. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
17. Ключовим питанням на стадії касаційного перегляду є наявність або відсутність належних підстав у прокурора на звернення до суду з апеляційною скаргою.
18. Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
19. Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
20. Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
21. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).
22. Зазначені норми поширюються на всі стадії адміністративного судового процесу, стосуються позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг.
23. Отже, реалізація прокурором права на подання апеляційної скарги потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
24. Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру".
25. Відповідно до частини першої статті 23 Закону №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
26. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
27. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта вказаної статті).
28. Отже, виключними випадками, за наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
29. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 у справі №1-1/99, "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.