ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 160/3330/19
провадження № К/9901/13684/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на роботі, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року (у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.) у справі №160/3330/19,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 12 квітня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУНП в Дніпропетровській області), в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати п.1 наказу № 4258 від 27.09.2018 начальника Головного управління Національної поліції "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Нікопольського ВП ГУНП" щодо накладення на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 ЗУ "Про національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції від 05.10.2018 року №275о/с в частині щодо звільнення зі служби оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);
зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його звільнення є незаконним, оскільки відповідач протиправно кваліфікував факт обвинувачення поліцейського у вчиненні кримінального правопорушення як вчинення ним дисциплінарного проступку та підставу для дисциплінарної відповідальності; оскільки на час його звільнення був відсутній вирок суду у відношенні нього, що набрав законної сили, оскаржувані накази підлягають скасуванню, як протиправні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази щодо накладення на оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідають вимогам п.п. 1, 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Суд першої інстанції дійшов висновку, що саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача було застосовано стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а доводи позовної заяви стосовно того, що підставою для звільнення зі служби в поліції є вчинення позивачем злочину, що, в свою чергу, є протиправним, оскільки на час звільнення позивача був відсутній вирок суду, який набрав законної сили, суд не вважав обґрунтованими, оскільки, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивача було звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.
6. Суд першої інстанції зауважував, що під час проведення службового розслідування ГУНП в Дніпропетровській області було достовірно встановлено факт підтвердження відомостей, які стали підставою для його призначення; факт вчинення позивачем встановлених розслідуванням дій підриває авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань; при цьому, факт порушення позивачем службової дисципліни у вигляді вчинення дій, які мають ознаки злочину, встановлений висновком службового розслідування від 27.09.2018.
7. Суд першої інстанції зазначав, що саме факт отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 став підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, як крайнього заходу дисциплінарного впливу та встановлення цих обставин відповідає умовам, що викладені в пункті 8 частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та в пункті 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
8. Посилання позивача на той факт, що звільнення відбулось до набрання вироком законної сили, на переконання суду першої інстанції, жодним чином не може ототожнюватися з відсутністю в його діях порушення дисципліни, отже, звільнення позивача зі служби в поліції саме за порушення дисципліни було здійснено правомірно.
9. Щодо посилань сторони позивача на те, що подання прокурора про призначення та проведення службового розслідування датоване 06.09.2018, а наказ про організацію проведення службового розслідування - 05.09.2018, суд першої інстанції зазначав, що сама по собі ця розбіжність у датах не спростовує фактів, викладених у висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських Нікопольського ВП ГУНП від 27.09.2018, в тому числі і ОСОБА_1, тож не може слугувати підставою для скасування оскаржуваних наказів; крім того, посилання позивача на те, що наказ про організацію проведення службового розслідування сфальсифікований не підтверджено жодними доказами (як то висновком експерта, судовими рішеннями тощо).
10. Щодо посилань позивача відсторонення його від посади, суд першої інстанції зазначав, що у рамках розгляду адміністративної справи питання щодо законності або незаконності відсторонення від посади не може бути вирішене, оскільки порядок відсторонення від посади, а також можливість скасування такого відсторонення встановлені Кримінальним процесуальним кодексом України.
11. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року скасовано та прийнято нове рішення у справі про задоволення адміністративного позову.
12. Суд апеляційної інстанції зазначав, що притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, фактичною підставою для такого звільнення були висновки відповідача щодо вчинення ОСОБА_1, протиправних дій, які містять ознаки кримінального правопорушення та викладені в повідомленні про підозру від 04.09.2018.
13. На переконання суду апеляційної інстанції, зі спірних наказів вбачається, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невжиття заходів щодо повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018040010000060, відкритого 21.02.2018 року, однак висновки службового розслідування не містять посилання на обставини, в чому саме ці дії полягали, якими доказами це підтверджується та до яких негативних наслідків призвело. В даному випадку відповідач обмежився лише переліком узагальнюючих термінів.
14. Щодо посилань відповідача на звільнення позивача, з огляду на допущення останнім дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції та, як наслідок, обґрунтованості прийняття оскаржуваних наказів, суд апеляційної інстанції зазначав, що з матеріалів справи вбачається, що позивач заперечував обставини інкримінованого кримінального правопорушення, як і обставини будь-яких позаслужбових стосунків з фігурантами кримінального провадження, та зазначив, що діяв лише в межах повноважень слідчого, що передбачені нормами КПК України; при цьому, при проведенні службового розслідування на підтвердження або спростування вказаних обставин, особи, які фігурують в даному кримінальному провадженні, членами комісії взагалі не опитувались, а у висновках останніх лише відтворено обставини, що зазначаються в пред`явленому позивачу повідомленні про підозру.
15. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем при проведенні службового розслідування не було дотримано приписів ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, тому як не було з`ясовано всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку.
16. Суд апеляційної інстанції окремо зауважував, що позивач може вважатися винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України та вчиненні відповідних протиправних дій, лише після набрання законної сили вироком суду, а як вбачається з матеріалів справи, відносно вчинення позивачем кримінального правопорушення, вирок у кримінальному проваджені №42018040010000060, судом не приймався.
17. Також, колегія суддів апеляційного суду зазначала, що вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду - є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена п.10 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, а тому наказ про звільнення позивача за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону "Про національну поліцію" є передчасним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї, позиція сторін
18. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2019.
19. Підставою касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328, а саме застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2019 року у справі №804/1172/17-а, від 16 лютого 2018 року у справі №804/1172/17-а, від 31 травня 2018 року у справі №804/207/16, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17.
20. Відповідач зазначає, що посилання суду апеляційної інстанції на той факт, що звільнення позивача відбулось до набрання вироком законної сили, жодним чином не може ототожнюватися з відсутністю в його діях порушення дисципліни, отже, звільнення останнього за порушення дисципліни є самостійною підставою звільнення.
21. Скаржник зауважує, що судом апеляційної інстанції не враховано що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стало проведення службового розслідування відповідно до наказу ГУНП від 05.09.2018 № 391; з метою повної і всебічної перевірки обставин на підставі статті 14 та статті 17 Дисциплінарного статуту, р. ІІ, VII Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (далі - Інструкція № 230), було призначено та проведено службове розслідування, у ході встановлено, що 04.09.2018 до ГУНП з Дніпропетровського управління ДВБ НП України надійшло повідомлення про документування працівниками УСБУ в Дніпропетровській області спільно з працівниками військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України та Дніпропетровським управлінням ДВІ НП України у кримінальному провадженні № 42018040010000060, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307, ч.5 ст.27 та ч.3 ст.368 КК України, факту вимагання та отримання окремими поліцейськими Нікопольського ВП ГУНП неправомірної грошової винагороди від гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
22. Відповідач звертає увагу, що за результатом вказаного службового розслідування було з`ясовано, що починаючи з березня по серпень 2018 року старший лейтенант ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_4 щомісячно через посередника гр. ОСОБА_5 за не притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3, отримували неправомірну вигоду від останніх у вигляді грошових коштів на загальну суму 42 000 грн, а також отримали неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів від ОСОБА_2 у сумі 20 000 грн. за не притягнення родички останнього до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів.
23. А тому, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови помилково послався на ту обставину, що ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невжиття заходів щодо повне то, всебічного та неупередженого дослідження обставин під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №420180010000060 та останній діяв лише в межах повноважень слідчого, що передбачені КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_1 проходив службу не на посаді слідчого, а на посаді оперуповноваженого, а кримінальне провадження №420180010000060 знаходилося не у нього у провадженні, а розпочато військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону 21.02.2018 за фактом вимагання та отримання неправомірної грошової винагороди.
24. Відповідач наголошує, що у ході службового розслідування Комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, що пред`являються до поліцейських та наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а судом апеляційної інстанцій не було взято до уваги те, що спеціальні юридичні і моральні норми пред`являють підвищені вимоги до почуття відповідальності поліцейського.
25. На думку відповідача, суд апеляційної інстанції не врахував, що посилання ОСОБА_1 в позовній заяві на відсутність результатів досудового розслідування, як на доказ відсутності в його діях дисциплінарного проступку, є безпідставними; наявність або відсутність в ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, тобто відсутність або наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від дисциплінарної відповідальності та ніяким чином не може ототожнюватись з наявністю фактів порушення службової дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої було притягнуто останнього.
26. Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції також не врахував, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача ґрунтується на самостійних правових підставах, а набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення є окремою підставою для звільнення поліцейського зі служби.
27. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу ГУНП в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
28. Позивач, зокрема, зазначає, що притягуючи його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, фактичною підставою для такого звільнення були висновки відповідача щодо вчинення ОСОБА_1, протиправних дій, які містять ознаки кримінального правопорушення та викладені в повідомленні про підозру від 04.09.2018, та відповідачем при проведенні службового розслідування не було дотримано приписів статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, оскільки не було з`ясовано всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
29. Касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до Верховного Суду надійшла 27 травня 2020 року.
30. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
31. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі №160/3330/19.
32. Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був призначений наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 07.11.2015 № 1 о/с на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Нікопольського відділу поліції.
34. Наказом від 27.09.2018 № 4258 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського.
35.1. Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стало проведення службового розслідування відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 05.09.2018 № 3914, у ході якого встановлено, що 04.09.2018 працівниками військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НПУ у рамках кримінального провадження № 42018040010000060, відкритого 21.02.2018 за ч. 2 ст. 307 та ч.3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2018 у м. Нікополь за місцем мешкання підполковника поліції Бережного, капітана поліції ОСОБА_4, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 проводилися слідчі дії (санкціоновані обшуки).
35.2. 04.09.2018 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
35.3. 10.09.2018 ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб з правом внесення застави 500 000 грн.
35.4. Як було з`ясовано, починаючи з березня по серпень 2018 року старший лейтенант ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_4 щомісячно, через посередника гр. ОСОБА_5, за непритягнення до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримували неправомірну вигоду від останніх у вигляді грошових коштів на різні суми.
36. Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 27.09.2018, члени комісії вважають за доцільне за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виглядів звільнення зі служби в поліції.
37. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 05.10.2018 № 275 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України "Про Національну поліцію".
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
38. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
40. Згідно з частиною 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
41. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
42. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
43. Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі також - Дисциплінарний статут) та іншими нормативно-правовими актами.
44. Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
45. Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
46. Частиною 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
47. Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
48. Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.