ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 340/1144/22
адміністративне провадження № К/990/8789/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Жук А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року (головуючий суддя - Дегтярьова С.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2023 року (головуючий суддя - Головко О.В., судді: Суховаров А.В., Ясенова Т.І.)
у справі № 340/1144/22
за позовом ОСОБА_1
до Кіровоградської обласної прокуратури
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати йому вихідної допомоги при звільненні на підставі наказу керівника Кіровоградської обласної прокуратури № 97к від 29 квітня 2020 року;
- зобов`язати Кіровоградську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити йому вихідну допомогу при звільненні в розмірі двох середньомісячних заробітних плат;
- стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30 квітня 2020 року по день фактичного розрахунку.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом № 97к від 29 квітня 2020 року його звільнено з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідування, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2022 року. Однак, при цьому відповідачем протиправно не нарахована та не виплачена позивачу вихідна допомога при звільненні в розмірі двох середньомісячних заробітних плат, передбачена статтею 44 Кодексу законів про працю України.
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні на підставі наказу керівника Кіровоградської обласної прокуратури № 97к від 29 квітня 2020 року. В задоволені іншої позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2023 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року в адміністративній справі № 340/1144/22 залишено без змін.
5. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
6. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом прокуратури Кіровоградської області № 97к від 29 квітня 2020 року позивача звільнено з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2022 року на підставі рішення кадрової комісії № 347 від 02 квітня 2020 року.
8. Вказаним рішенням комісії є рішенням Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 347 від 02 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки".
9. Наказ прокуратури Кіровоградської області № 97к від 29 квітня 2020 року містить вказівку про здійснення остаточного розрахунку з ОСОБА_1 та виплату йому усіх належних до сплати сум при звільненні.
10. Однак, позивач вказує, що відповідачем не було виплачено позивачу вихідну допомогу при звільненні, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.
11. Окрім того, судами встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Другої кадрової комісії № 347 від 02 квітня 2020 року та наказ прокуратури Кіровоградської області № 97к від 29 квітня 2020 року, поновлено ОСОБА_1 з 01 травня 2020 року на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань в Кіровоградській області, стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 травня 2020 року по 06 січня 2021 року в сумі 185 095, 53 грн, з яких 22 731, 03 грн звернуто до негайного виконання.
12. Наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 30 травня 2022 року № 104к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури області.
13. Наказом № 105к від 01 червня 2022 року Кіровоградської обласної прокуратури тимчасово визначено ОСОБА_1 робоче місце у відділі процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, визначено особу для забезпечення ведення табелів обліку робочого часу, контроль за дотриманням вимог Правил внутрішнього службового розпорядку, надання ОСОБА_1 завдань, тощо.
14. 07 жовтня 2021 року сплачено ОСОБА_1 середній заробіток в повному обсязі в сумі 149 001, 90 грн. (сума до виплати за мінусом 19,5% податків податку на доходи фізичних осіб 18% та військового збору 1,5%).
ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що на день ухвалення рішення суду першої інстанції, позивач не є звільненим, а навпаки є поновленим на посаді та в повному обсязі отримав компенсацію середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підстави для виплати вихідної допомоги при звільнені відсутні, натомість факт допущення бездіяльності з боку роботодавця, що полягає у невиплаті вихідної допомоги при звільненні, яка повинна була бути здійснена не пізніше наступного після звільнення дня, суд оцінив як протиправну бездіяльність допущену роботодавцем при звільненні ОСОБА_1
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. ОСОБА_1 в касаційній скарзі вказує підставу касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначаючи, що при винесенні рішення судом апеляційної інстанції не врахований висновок Верховного Суду викладений у справі №560/3971/19, №260/1890/19, №380/1662/20, №240/4840/20. Зазначає, що у згаданих постановах Верховний Суд сформував практику, відповідно до якої вихідна допомога є державною гарантією і спеціальним законодавством не врегульовано питання щодо її виплати при звільненні прокурора, отже на ці правовідносини поширюються вимоги Кодексу законів про працю України.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити таке.
18. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів визначаються Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII), який набрав чинності 15 липня 2015 року.
19. Статтею 51 Закону № 1697-VII передбачено загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді. Відповідно до пункту 9 частини першої цієї статті прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
20. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ статтю 51 Закону № 1697-VII доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
21. Законом № 113-ІХ було внесено зміни також і до КЗпП України, а саме: статтю 32 доповнено частиною п`ятою такого змісту: "Переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус"; статтю 40 доповнено частиною п`ятою такого змісту: "Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус"; частину дев`яту статті 252 після слів "дисциплінарної відповідальності та звільнення" доповнено словами і цифрами "а також положення частин другої і третьої статті 49-4 цього Кодексу".
22. Водночас, Законом № 1697-VII не врегульовано питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурорів у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
23. Конституційний Суд України у Рішенні від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України зазначив, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
24. Відтак, з огляду на неврегулювання приписами Закону № 1697-VII питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурорів у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури засновуванню підлягають приписи КЗпП України.
25. Відповідно до статті 1 КЗпП України він регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
26. Статтею 40 КЗпП України визначено порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
27. Так, за змістом пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, серед іншого, у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.