ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 400/4063/22
адміністративне провадження № К/990/13730/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Єзерова А.А., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Федусика А.Г., суддів Бойка А.В., Єщенка О.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУПФУ) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року, у відповідності до вимог статті 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), із обов`язковим зазначенням посадового окладу за 48 тарифним розрядом, для здійснення обчислення та перерахунку з 1 січня 2018 року основного розміру пенсії позивача;
зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача щодо підготовки та надання до ГУПФУ нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 березня 2018 року, відповідно до вимог статті 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням посадового окладу за 48 тарифним розрядом, тарифний коефіцієнт 4,8, для здійснення обчислення та перерахунку з 1 січня 2018 року основного розміру пенсії;
зобов`язати відповідача підготувати та надати до ГУПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 березня 2018 року відповідно до вимог статті 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням посадового окладу за 48 тарифним розрядом, тарифний коефіцієнт 4,8, для здійснення обчислення та перерахунку з 1 січня 2018 року основного розміру пенсії позивача.
2. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначав, що згідно з перерахунком пенсії з 1 січня 2007 року він отримував пенсію, виходячи з розміру посадового окладу 1680 грн, із урахуванням якого йому неодноразово здійснювався перерахунок пенсії.
3. 1 березня 2018 року набула чинності Постанова №704, якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців та затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу та начальницького складу. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 (далі - Постанова №103) виготовлено та направлено до відповідача довідку №ЮН46956 від 15 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення позивача, згідно якої його посадовий оклад становить 3950 грн, що відповідає тарифному розряду 16, водночас, позивач стверджує, що тарифний розряд за його посадою має складати 48, тарифний коефіцієнт 4,8, а оклад - 8460 гривень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у справі №484/1989/15-а, роз`яснюючи резолютивну частину постанови від 15 листопада 2017 року, зазначив, що в резолютивній частині даної постанови посадовий оклад капітана ОСОБА_1, як юрисконсульта військової частини НОМЕР_1 (юрисконсульта 201 зенітного ракетного полку, штатно-посадова категорія "капітан юстиції"), у розмірі 1680 грн відповідає 48 тарифному розряду відповідно до Постанови №704. Також вказано, що у судовому рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №400/5584/20 встановлено, що в період до 1 березня 2018 року позивач отримував пенсію, розраховану виходячи із розміру посадового окладу 1680 грн, що відповідає 48 тарифному розряду. Суд також зазначив, що зважаючи на те, що обставина стосовно відповідності посадового окладу ОСОБА_1 48 тарифному розряду відповідно до Постанови №704 вже була предметом дослідження у справі №484/1989/15-а, а саме в ухвалі Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області від 19 червня 2018 року та в рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №400/5584/20, то вказана обставина, в силу положень статті 78 КАС України, не потребує доказування. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що посадовий оклад позивача для перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року згідно Постанови №103 повинен розраховуватись, виходячи із співвідношення його посадового окладу, встановленого до 1 березня 2018 року, тобто 1680 грн, що відповідає тарифному розряду "48", та розміру посадового окладу 8460 гривень.
6. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
7. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року скасовано, ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
8. Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток 1 до Постанови №704) встановлено, що тарифний розряд 16 відповідає тарифному коефіцієнту 2.24, а в абсолютному числовому виразі 3946,88 грн та 3950 грн з урахуванням заокруглення. Отже, враховуючи таке, та з огляду на положення додатку 11 до наказу Міністерства оборони України 1 березня 2018 року №90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України" (далі - Наказ №90), яким передбачено, що посада юрисконсульта відповідає 16 тарифному розряду, який, в свою чергу, відповідає тарифному коефіцієнту 2.24 (Постанова №704), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача підготувати та надати до ГУПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням посадового окладу за 48 тарифним розрядом, тарифний коефіцієнт 4.8, а посадового окладу у розмірі 8460 грн замість 3950 грн. Також суд апеляційної інстанції визнав безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що обставина щодо відповідності посадового окладу ОСОБА_1 48 тарифному розряду відповідно до Постанови №704 вже була предметом дослідження у справі №484/1989/15-а та у справі №400/5584/20 в рішенні від 11 листопада 2021 року, оскільки спори у вказаних справах стосувалися інших правовідносин.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
10. В обґрунтування касаційної скарги зазначається про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень Закону №2262-ХІІ та Постанови № 704, що призвело до ухвалення ним протиправного рішення про відсутність підстав для зобов`язання відповідача підготувати та надати до ГУПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням посадового окладу за 48 тарифним розрядом, тарифний коефіцієнт 4.8, посадового окладу у розмірі 8460 гривень.
11. Також вказується на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 9 грудня 2020 року у справі № 0640/3861/18, про те, що відповідач при виготовленні довідки про грошове забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії протиправно та без наявності правових підстав не врахував попередньо встановлений (за результатами розгляду іншої справи) посадовий оклад у розмірі 2014 грн, що в подальшому призвело до невірного визначення тарифного розряду за посадою та застосуванню меншого тарифного коефіцієнта, що мало наслідком зменшення загального розміру грошового забезпечення, яке враховується при перерахунку пенсії та порушення конституційних прав позивача.
12. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції також дійшов хибних висновків, що позиція Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, викладена у справі №484/1989/15-а, про те, що посадовий оклад капітана ОСОБА_1, як юрисконсульта військової частини (юрисконсульта 201 зенітного ракетного полку) (штатно-посадова категорія капітан юстиції), у розмірі 1680 грн відповідає 48 тарифному розряду, не може вважатись преюдиційною обставиною у межах справи, яка розглядається.
13. На цій підставі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки щодо застосування частини четвертої статті 78 КАС України, викладені у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 400/1233/19, від 27 листопада 2020 року у справі №440/525/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 810/1625/16 та від 18 грудня 2020 року у справі №822/5450/15, про те, що преюдиція це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
14. 08 серпня 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло доповнення до касаційної скарги, де позивач повідомляє про набрання 11 квітня 2023 року законної сили рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 400/4428/22 та про набрання 29 березня 2023 року законної сили рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 400/4430/22, обставини у яких, на його думку, мають преюдиційне значення для справи, яка розглядається.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
15. Касаційна скарга відповідача надійшла до Суду 18 квітня 2023 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 8 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №400/4063/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано відповідачу надати відзив на касаційну скаргу.
17. Суддя-доповідач ухвалою від 30 серпня 2023 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 31 серпня 2023 року.
18. З касаційною скаргою позивачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року.
Позиція інших учасників справи
19. 18 травня 2023 року до Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
20. Відповідач, зокрема зазначає, що з аналізу постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 листопада 2017 року у справі №484/4989/15-а вбачається, що у вказаній справі встановлення розміру тарифного розряду, який належить до застосування, взагалі не було предметом позову, і суд у тій справі, відповідно, вказане питання не вирішував, натомість ним було досліджено питання лише числового розміру посадового окладу (у сумі 1680 гривень), застосованого для перерахунку пенсії. Більш того, у вказаній справі її предметом було визначення розміру пенсії позивача за інший період часу та за іншого законодавчого регулювання (на відміну від справи, яка розглядається і в якій предметом є перерахунок пенсії позивача на підставі Постанови №704, яка вступила у дію з 1 січня 2018 року, тобто вже після прийняття рішення у справі №484/1989/15-а), а тому роз`яснення ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 вересня 2018 року рішення у справі №484/1989/15-а (у вказаному контексті) не може бути застосовано в межах даної справи.
21. Таким чином, з урахуванням того, що під час розгляду справи №484/1989/15-а та прийняття у цій справі постанови від 15 листопада 2017 року, судом досліджувались питання визначення/перерахунку розміру грошового забезпечення позивача, яке враховувалось для призначення йому пенсії в 2006 році, та питання щодо проведення перерахунку пенсії в 2013 - 2016 роках, водночас у даній справі спірні правовідносини виникли значно пізніше та під час іншого законодавчого регулювання, зокрема, згідно Постанов №704 та №103, відповідач вважає, що обставини, встановлені судом у справі №484/1989/15-а в 2017 році, не можуть вважатись преюдиційними в межах даної справи.
22. З огляду на наведене, висновки суду першої інстанції щодо необхідності зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 1 січня 2018 року з врахування положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу позивача саме за 48 тарифним розрядом (тарифний коефіцієнт 4,8), є безпідставними.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
23. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУПФУ та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ.
24. Згідно з перерахунком пенсії, з 1 січня 2007 року позивач отримував пенсію, виходячи з розміру посадового окладу 1680 гривень.
25. 1 березня 2018 року набула чинності Постанова №704, якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців та затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу та начальницького складу.
26. На виконання Постанови №103 відповідачем виготовлено та направлено до ГУПФУ довідку №ЮН46956 від 15 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення позивача, згідно якої його посадовий оклад становить 3950 грн, що відповідає тарифному розряду 16.
27. Позивач 26 липня 2022 року звернувся до відповідача із заявою щодо підготовки та направлення до ГУПФУ нової довідки із зазначенням відомостей про розмір його посадового окладу за 48 тарифним розрядом, тарифний коефіцієнт 4.8, для здійснення обчислення та перерахунку з 1 січня 2018 року основного розміру пенсії, тобто за посадою, яку він обіймав на час звільнення. Проте, відповіді на вказану заяву так і не отримав, що і стало підставою для звернення з до суду позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
29. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
30. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
31. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
32. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на таке.
33. У статті 1 та частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.
34. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
35. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
36. Також, відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частини перша, друга, п`ята статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65).
37. Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
38. Обов`язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей установлено частиною п`ятою статті 17 розділу I "Загальні засади" Конституції України, який визначає основи конституційного ладу в Україні, зокрема, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України, захист яких покладено на Збройні Сили України та інші військові формування, створені відповідно до законів України.
39. Конституційний Суд України неодноразово розв`язував питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, абзац п`ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).
40. У Рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 констатовано, що відповідні конституційні принципи є осердям конституційного ладу України, від захисту яких залежить його втілення загалом, зокрема й гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина (друге речення пункту 5 мотивувальної частини), а також наголошено на головній ролі Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні України, які своєю мужньою боротьбою забезпечують ефективний захист Української держави та Українського народу від агресії Російської Федерації проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року, яка набула повномасштабного характеру з 24 лютого 2022 року (абзац перший підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини).
41. За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].
42. Конституційний Суд України також висловлював ще низку юридичних позицій, які є значущими для розгляду справи №300/5520/21, а саме: "З урахуванням встановленого Конституцією України функціонального призначення Збройних Сил України, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України законодавче регулювання порядку реалізації права на соціальний захист, гарантованого частиною першою статті 46 Конституції України, має здійснюватися у системному взаємозв`язку з вимогами щодо посиленого соціального захисту військовослужбовців у розумінні частини п`ятої статті 17 Основного Закону України"; припис частини п`ятої статті 17 Конституції України чітко покладає на державу конституційний обов`язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей; "виконання державою конституційного обов`язку щодо забезпечення посиленого соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних або резервістів покликане не тільки забезпечити соціальний захист кожного з них індивідуально, а й сприяти виконанню громадянами України обов`язку щодо захисту Вітчизни - України, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності"; заходи в сфері оборони держави мають бути своєчасними, послідовними та комплексними, оскільки від їх ефективного запровадження залежить стан обороноздатності України [абзаци четвертий - сьомий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022].
43. Конституційний Суд України в Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 наголосив на тому, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов`язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а з особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзаци шостий, сьомий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
44. Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України (Другий сенат) у Рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 вказав, що зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня. Встановлений частиною п`ятою статті 17 Основного Закону України обов`язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, поширюється як на громадян України, які безпосередньо перебувають на такій службі, так і на тих, яких звільнено з неї.
45. Конституційний Суд України в аспекті частини п`ятої статті 17 Конституції України також наголошував, що держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності; невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підриває довіру до держави (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).
46. Окрім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 звернув увагу на те, як витлумачено поняття юридичної визначеності в міжнародних актах та документах, згідно з якими, зокрема, "юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також, щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин; юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна додержувати взятих на себе зобов`язань щодо людей або виконувати їм обіцяне [поняття "виправданого (леґітимного) очікування"]" [Доповідь про правовладдя, ухвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеційська Комісія) на її 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), перше речення § 46, § 48]; принцип правомірних (легітимних) очікувань, за тлумаченням Венеційської Комісії, виражає ідею, що "органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених [у особи] очікувань" [спеціальне Дослідження Венеційської Комісії "Мірило правовладдя", CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61]. Отже, юридичну визначеність в аспекті поняття правомірних (легітимних) очікувань слід розуміти не лише як право особи розраховувати на розумну та передбачну стабільність приписів актів права, чітке розуміння юридичних наслідків застосування таких приписів, а також як право особи на розумні очікування щодо послідовності та цілісності законотворчої діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
47. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
48. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
49. З доводів касаційної скарги вбачається, що позивач не погоджується з відмовою відповідача у видачі оновленої довідки для здійснення перерахунку і виплати пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та тарифних коефіцієнтів згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови № 704.
50. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
51. Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
53. Позиція Верховного Суду щодо застосування статті 63 Закону № 2262-ХІ, викладена, зокрема у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 711/9229/17, від 27 лютого 2018 року у справі № 592/8793/17, від 06 березня 2018 року у справі № 127/19672/17, від 27 березня 2018 року у справі № 127/19672/17, від 07 вересня 2018 року у справі № 817/2149/16, від 07 вересня 2018 року у справі № 371/771/16-а, від 07 вересня 2018 року у справі № 806/215/17, від 07 вересня 2018 року у справі № 806/1472/16 та від 01 червня 2022 року у справі № 814/659/18.
54. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
55. Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
56. Постановою № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
57. Згідно з вимогами пунктів 1-3 Порядку № 45 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
58. Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.