ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 723/1067/21
Провадження № 51 - 2232 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020265150000137 від 08 вересня 2020 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сторожинець Чернівецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимого,
за ст. 185 ч. 3 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Чернівецького апеляційного суду від 04 січня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 вересня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати на проведення експертиз в сумі 2 778 грн. 65 коп.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_6 07 вересня 2020 року близько 16 години, перебуваючи по вулиці Якобашвілі в місті Сторожинець Чернівецької області, помітив, що у припаркованого по вказаній вулиці автомобіля марки Ford Sierra номерний знак НОМЕР_1 привідкрите вікно передніх дверцят з боку водійського крісла. Через неповністю закрите вікно ОСОБА_6 проник до вказаного автомобіля, який належить ОСОБА_8, звідки викрав барсетку, яка знаходилася між передніми кріслами та в якій був мобільний телефон марки "Blackview BV6000s" вартістю 2 497 грн, грошові кошти в сумі 200 грн. та особисті документи потерпілого, після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд..
Вироком Чернівецького апеляційного суду від 04 січня 2023 року частково задоволено апеляційну скаргу прокурора Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_9, скасовано вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 вересня 2022 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 призначено за ст. 185 ч. 3 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
Взято ОСОБА_6 під варту в залі суду негайно, а строк відбування покарання вказано обраховувати з моменту його затримання, тобто з 04 січня 2023 року.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції не мотивував належним чином у вироку висновок про те, що виправлення ОСОБА_6 неможливе без реального відбування покарання, не врахував положень ст. ст. 50, 65, 75 КК України та практику касаційного суду щодо визначення понять щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення і призначив йому покарання, яке є невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі ОСОБА_6 та є явно несправедливим через свою тяжкість.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ст. 185 ч. 3 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання "може", "вправі"; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема "особа винного", "щире каяття" тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні "інших обставин справи", можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа "Довженко проти України"), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.