ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 31/131
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2023 (суддя Артимович В. М.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 (головуючий суддя Галушко Н. А., судді Желік М. Б., Орищин А. В.)
за скаргою Бартікова Ігоря Михайловича
на дії (бездіяльність) державного виконавця
у справі № 31/131
за позовом фізичної особи-підприємця Бартківа Ігоря Михайловича
до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області
про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки,
за участі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.08.2009 позов фізичної особи-підприємця Бартківа І. М. задоволено повністю, зобов`язано Золочівську міську раду в місячний строк укласти з фізичною особою-підприємцем Бартківим І. М. договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,30 га у м. Золочеві, пл. Вічева, 1, для обслуговування будівлі кінотеатру за ціною продажу 67 900,00 грн.
2. На виконання вказаного рішення, Господарський суд Львівської області 31.08.2009 видав відповідний наказ № 31/131, який був пред`явлений до виконання.
3. Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 09.02.2012 відкрито виконавче провадження № 31148703 про примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області від 31.08.2009 № 31/131.
4. 01.03.2012 державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області виніс постанову про накладення штрафу на Золочівську міську раду у розмірі 340,00 грн за невиконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2009 у справі № 31/131.
5. 27.03.2012 державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області виніс постанову про накладення штрафу на Золочівську міську раду у розмірі 680,00 грн за невиконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2009 у справі № 31/131.
6. 29.03.2012 державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 31148703 про примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області від 31.08.2009 № 31/131.
7. В подальшому, 12.04.2012 постановою в.о. начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 31148703, винесену 29.03.2012 в ході виконання наказу №31/131, виданого 31.08.2009 Господарським судом Львівської області.
8. 12.04.2012 державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області виніс постанову про відновлення виконавчого провадження № 31148703 про примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області від 31.08.2009 № 31/131.
9. 16.04.2013 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 31148703 про примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області № 31/131 від 31.08.2009.
10. Бартків Ігор Михайлович звернувся до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у справі № 31/131, відповідно до якої скаржник просив суд:
- визнати неправомірною постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяка Т. Г. від 16.04.2013 про закінчення виконавчого провадження № 31148703 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 31.08.2009 № 31/131;
- зобов`язати державних виконавців відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відновити виконавче провадження № 31148703 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 31.08.2009 № 31/131.
11. Як стверджував скаржник, рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2009 у справі № 31/131 про зобов`язання Золочівську міську раду в місячний строк укласти із фізичною особою-підприємцем Бартківим І. М. договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,30 га у м. Золочеві, пл. Вічева, 1, для обслуговування будівлі кінотеатру за ціною продажу 67 900,00 грн станом на час звернення зі скаргою не виконано.
12. Скаржник вважав, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 31148703 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 31.08.2009 № 31/131 не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
13. Скаржник, зокрема, зазначав, що стягувач - Бартків І. М. не був повідомлений про закінчення виконавчого провадження № 31148703 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області 31.08.2009 № 31/131. Також зазначав, що копія постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяка Т. Г. від 16.04.2013 Бартківу І. М. не надсилалася. Також Бартківу І. М. невідомо про перебування в провадженні будь-яких органів досудового розслідування, зокрема в слідчому відділі Золочівського РВ ГУМВС України у Львівській області/Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області кримінальних проваджень за фактом невиконання посадовими особами Золочівської міської ради рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2019 у справі № 31/131. Стверджував, що з даного приводу Бартків І. М. не викликався, показів чи пояснень не надавав, хоча в даних правовідносинах повинен був бути визнаний потерпілим із врученням пам`ятки про права та обов`язки, і, відповідно, повинен був бути допитаний.
14. Також, скаржник зазначав, що в постанові про закінчення виконавчого провадження, хоча і вказується про направлення подання до Золочівського РВ ГУМВС України, однак, не наведено жодних реєстраційних даних такого повідомлення (вихідний номер, дата тощо). Крім того, скаржник вказував, що в оскаржуваній постанові державного виконавця не зазначається про те, чи за наслідками такого звернення (подання) уповноваженим органом внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування чи ні.
15. Відтак, на переконання скаржника, звернення посадової особи державної виконавчої служби зі зверненням до правоохоронних органів з приводу умисного невиконання судового рішення без з`ясування обставин чи отримано фактично таке звернення правоохоронним органом та чи порушено за таким зверненням відповідне провадження, не може вважатись належним та повним виконанням державним виконавцем своїх обов`язків з приводу примусового виконання такого судового рішення.
16. Окремо скаржник звертав увагу, що постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяка Т. Г. від 29.03.2012 виконавче провадження щодо примусового виконання наказу від 31.08.2009 № 31/131 вже закінчувалося, а виконавчий документ повертався до органу, що його видав - Господарського суду Львівської області. Разом з тим, постановою в. о. начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 12.04.2012 постанову про закінчення виконавчого провадження державного виконавця Денисяка Т. Г. скасовано, як незаконну та зобов`язано державного виконавця здійснити заходи примусового виконання спрямовані на повне, фактичне виконання наказу № 31/131, виданого 31.08.2009 Господарським судом Львівської області.
17. Однак, як стверджував скаржник, оспорювана постанова від 16.04.2013 за своїм змістом є аналогічною до постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяка Т. Г. від 29.03.2012. Зокрема, постанова не містить жодної інформації про виконання вказівок начальника відділу та вжиті державним виконавцем заходи, спрямовані на повне та фактичне виконання судового наказу від 31.08.2009 №31/131, що, на переконання скаржника, суперечить вимогам частини третьої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".
18. За наведених обставин скаржник вважав, що державним виконавцем не вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на забезпечення фактичного (реального) виконання судового рішення у цій справі.
Короткий зміст судових рішень
19. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.02.2023, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі №31/131, скаргу Бартківа І. М. на дії (бездіяльність) державного виконавця, та на постанову про закінчення виконавчого провадження у справі № 31/131, задоволено.
20. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що постанова, якою закінчено виконавче провадження № 31148703, перешкоджає скаржнику - фізичній особі-підприємцю Бартківу І. М. реалізувати свої права на примусове виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Суди також зазначили, що у матеріалах справи відсутні та органом державної виконавчої служби не надано доказів, а також не наведено належних обґрунтувань щодо вжиття державним виконавцем усіх необхідних заходів для виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2009 у справі № 31/131 та відповідного наказу № 31/131, виданого 31.08.2009 Господарським судом Львівської області
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21. Золочівська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2023 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 31/131 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги Бартківа І. М. відмовити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
22. Скаржник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, вказує, що оскаржувані рішення ухвалені судами з порушенням норм процесуального права (статей 74, 80, 236 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України) внаслідок недослідження поданих Золочівською міською радою доказів. З огляду на що, суди дійшли помилкових висновків щодо невжиття державним виконавцем усіх необхідних заходів для виконання рішення суду у справі № 31/131.
23. Так, скаржник зазначає, що орган державної виконавчої служби на обґрунтування правомірності винесення ним постанови про закінчення виконавчого провадження від 16.04.2013 не мав можливості з об`єктивних причин надати суду відповідні письмові докази, оскільки матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням строку зберігання. Отже, на думку скаржника, сам факт ненадання органом державної виконавчої служби таких письмових доказів не може бути підставою для визнання його рішення неправомірним та скасування.
24. Разом з тим, скаржник зазначає, що надаючи оцінку діям та рішенням органу державної виконавчої служби під час виконання наказу від 31.08.2009 № 31/131, суди не врахували як складність виконавчого провадження, так і поведінку самого стягувача та боржника. На думку скаржника, чинником, який перешкоджав виконанню судового наказу від 31.08.2009 № 31/131 були дії саме стягувача (Бартківа І. М.), який не вніс авансовий внесок за експертну грошову оцінку земельної ділянки. Натомість, Золочівська міська рада вживала усіх передбачених законом заходів на виконання постанов державного виконавця про примусове виконання судового наказу від 31.08.2009 № 31/131, проте виконання останнього було неможливим у зв`язку з відсутністю чинної та неможливістю виготовлення нової експертної грошової оцінки земельної ділянки на пл. Вічева, 1 в м. Золочеві Львівської області.
25. Також Золочівська міська рада відзначає, що позивачем у справі № 31/131 про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,30 га у м. Золочеві, пл. Вічева, 1 для обслуговування будівлі кінотеатру і стягувачем, відповідно до наказу про примусове виконання рішення № 31/131, виданого 31.08.2009 Господарським судом Львівської області, є фізична особа-підприємець Бартків Ігор Михайлович. Натомість, стороною (скаржником) у справі № 31/131 за скаргою на постанову державного виконавця про закриття виконавчого провадження є громадянин Бартків Ігор Михайлович, що суперечить положенням статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Позиція інших учасників справи
26. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
27. Предметом розгляду судів першої і апеляційної інстанції у справі, яка переглядається, є скарга на постанову державного виконавця Денисяка Т. Г. про закінчення виконавчого провадження № 31148703 з примусового виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 31.08.2009 у справі № 31/131.
28. Так, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Аналогічне положення міститься у пункті 7 частини третьої статті 2 ГПК України.
29. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
30. Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
31. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
32. У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
33. Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
34. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
35. Отже, сформовані та вже усталені позиції Європейського суду з прав людини стосовно виконання судових рішень полягають у наступному: право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд також виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу ("Бурдов проти Росії", заява № 589498/00, пункт 34).
36. Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.
37. У справі "Глоба проти України" (заява № 15729/07, § § 26, 27) Європейський суд з прав людини зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. також рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, § 84).