iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/2427/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

прокурора - Кравчук О. А.,

третьої особи, на стороні позивача - ОСОБА_1,

третьої особи, на стороні відповідача - Гусак О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства Сільськогосподарського підприємства "Чорноморська перлина"

на постанову Південно - Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 (судді: Ярощ А. І. - головуючий, Діброва Г. І., Принцевська Н.М.) у справі

за позовом Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації та в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації

до відповідача Приватного акціонерного товариства Сільськогосподарського підприємства "Чорноморська перлина"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Національного природного парку "Тузловські лимани"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_3

про розірвання договору оренди, скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання повернути земельну ділянку,

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У вересні 2022 року керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави (далі - прокурор) в особі Одеської обласної державної адміністрації (далі - Одеська облдержадміністрація) та в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (далі - Білгород-Дністровська райдержадміністрація) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Сільськогосподарського підприємства (далі - ПрАТ СП "Чорноморська перлина") про:

- розірвання договору оренди, укладеного 08.06.2010 між Татарбунарською районною державною адміністрацією та ПрАТ СП "Чорноморська перлина" щодо земельної ділянки, загальною площею 1,3 га, яка знаходиться на території 1 км піщаної коси Чорного моря Татарбунарського району (далі - спірна земельна ділянка), який зареєстрований 29.07.2010 Татарбунарським відділом Центру Державного земельного кадастру за № 04103500466, а також зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Оперчук І. М. від 20.10.2015 № 2543081 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 756475551250, номер запису про інше речове право 11712165) (далі - спірний договір оренди/договір від 08.06.2010);

- скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Оперчук І. М. від 20.10.2015 № 2543081 щодо державної реєстрації за ПрАТ СП "Чорноморська перлина" права оренди на земельну ділянку, площею 1,2975 га, яка знаходиться на території Татарбунарського району Одеської області, кадастровий номер 5125000000:01:003:0009, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 756475551250, номер запису про інше речове право 11712165);

- зобов`язання ПрАТ СП "Чорноморська перлина" повернути державі в особі Одеської облдержадміністрації земельну ділянку площею 1,2975 га, яка знаходиться на території Білгород-Дністровського району, кадастровий номер 5125000000:01:003:0009.

1.2. Позовні вимоги з посиланням, зокрема на частину 1 статті 141, частини 2, 3 статті 152, пункт "г" частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, частину 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовані тим, що ПрАТ СП "Чорноморська перлина" використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, без дотримання режиму використання земель прибережних захисних смуг та встановлених щодо об`єкта оренди обмежень (обтяжень) в обсязі, передбаченому законом.

Прокурор зазначає про те, що у користуванні ПрАТ СП "Чорноморська перлина" відповідно до договору оренди, укладеного 08.06.2010 з Татарбунарською районною державною адміністрацією, знаходиться земельна ділянка площею 1,3 га, кадастровий номер 5125000000:01:003:0009 для розміщення об`єкту стаціонарної рекреації, яка знаходиться на території 1 км піщаної коси Чорного моря Білгород-Дністровського (раніше - Татарбунарського) району Одеської області.

26.08.2014 між ПрАТ СП "Чорноморська перлина" та ОСОБА_3 було укладено договір суборенди щодо частини земельної ділянки площею 0,3886 га, на якій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 здійснено самочинне будівництво споруди - бази відпочинку стоянки маломірних (малих) суден загальною площею 1149,6 м2 у складі: будинку відпочинку літ. "А", будинку відпочинку літ. "А-1", навіс літ. "Б", багатофункціональна берегозахисна споруда літ. "В" замощення.

Прокурор зазначав, що орендована ПрАТ СП "Чорноморська перлина" повністю розташована в межах прибережних захисних смуг Чорного моря та Тузловських лиманів за обліковими номерами 012:000503:00000006, 012:000502:00000021, а також входить до складу території Національного природного парку "Тузловські лимани" (далі - НПП "Тузловські лимани").

Отже, прокурор у позовній заяві вказував на те, що здійснення на спірній земельній ділянці, на яку поширюється режим прибережних захисних смуг, самочинного будівництва (бази відпочинку-стоянки маломірних (малих) суден загальною площею 1149,6 м2) свідчить про використання ПрАТ СП "Чорноморська перлина" земельної ділянки не за цільовим призначенням та використанням земельної ділянки в порушення екологічних вимог, що є підставою для розірвання договору та повернення земельної ділянки.

1.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.09.2022 відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача НПП "Тузловські лимани".

1.4. НПП "Тузловські лимани" підтримало позовні вимоги прокурора, стверджуючи, зокрема, що до складу території парку входить вся піщана коса від с. Лебедівка до с. Приморське (у тому числі прибережна захисна смуга Чорного моря та лиману (озера) Бурнас), разом із розташованою на косі орендованою земельною ділянкою, площею 1,2975 га, кадастровий номер 5125000000:01:003:0009, що було визначено у Проекті створення НПП "Тузловські лимани", а саме, у Пояснювальній записці та додатково підтверджено Проектом організації території НПП "Тузловські лимани". Територія піщаної коси входить до складу парку і як частина прибережно-морського екологічного коридору та нероздільна міграційна дорога в межах сформованої екологічної мережі і будь-яка стаціонарна забудова порушує екологічний та природоохоронний режим даної території.

НПП "Тузловські лимани" також зазначало, що станом на час укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки жодних об`єктів, у тому числі нерухомого майна чи незавершеного будівництва, на земельній ділянці не знаходилось та не існувало. За змістом договору на земельній ділянці можливе лише розміщення об`єктів стаціонарної рекреації, як тимчасових споруд, влаштування яких не потребує виконання фундаментів, тобто будівництво на земельній ділянці здійснено незаконно.

Отже, третя особа зазначала, що орендарем земельної ділянки допущено порушення вимог законодавства, а відтак істотне порушення умов договору оренди землі в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням та порушення встановлених договором та законодавством обмежень у використанні земельної ділянки, що має наслідком розірвання договору оренди, зважаючи на що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

1.5. ПрАТ СП "Чорноморська перлина" у відзиві на позовну заяву вважав позовні вимоги прокурора необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, вказуючи на те, що у цьому випадку у прокурора відсутні законні підстави для звернення до суду з метою захисту інтересів держави в особі Білгород-Дністровської райдержадміністрації, оскільки в супереч приписам Закону України "Про прокуратуру" прокурор порушив вимоги статті 23 цього Закону. Так, відповідач зазначав, що зважаючи на те, що з моменту отримання відповіді Білгород-Дністровської райдержадміністрації до моменту звернення прокуратури до суду минув лише місяць, і, на переконання відповідача, такий термін не є достатнім для кваліфікації бездіяльності Білгород-Дністровської райдержадміністрації, а отже не дає підстав прокурору звертатися до суду. Крім того ПрАТ СП "Чорноморська перлина" вважало неправильним звернення прокурора в особі Одеської облдержадміністрації.

Відповідач також зазначав, що 26.08.2014 між ним та громадянкою ОСОБА_3 був укладений договір суборенди частини земельної ділянки, площею 0,3886 га, у тому числі 0,3886 га пісків (включаючи пляжі). У 2021 відповідачеві стало відомо, що на цій земельній ділянці невідомими особами здійснюються будівельні роботи, у зв`язку з чим ПрАТ СП "Чорноморська перлина" на адресу суборендаря був скерований лист-попередження щодо недопущення таких дій та ОСОБА_3 була попереджена про розірвання договору суборенди.

ПрАТ СП "Чорноморська перлина" стверджувало, що жодним чином не порушувало умови договору оренди землі, його вина у незаконній будівельній діяльності та у порушенні умов договору оренди землі відсутня, а прокурор у позові не навів належних та допустимих доказів наявності порушень договору з боку відповідача.

Крім того відповідач не погодився з твердженнями прокурора про те, що спірна земельна ділянка увійшла в межі НПП "Тузловські лимани".

1.6. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2022 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

1.7. ОСОБА_2, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував на безпідставність доводів прокурора про розташування спірної земельної ділянки у межах НПП "Тузловські лимани", посилаючись на те, що межа парку проходить ламаною лінією по піщаній косі і не вся піщана коса включена до території НПП "Тузловські лимани", зокрема, не включена територія 1-го та 2-го км п

іщаної коси, де знаходиться спірна земельна ділянка, яка перебуває в оренді у ПрАТ СП "Чорноморська перлина". Крім того згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 28.12.2021 № 21-6808, проведеної в межах розгляду справи № 495/2738/16-ц, земельна ділянка кадастровий номер 5125000000:01:003:0009 знаходиться поза межами території НПП "Тузловські лимани", а частина піщаної коси з піщаним пляжем, яка межує зі сторони Чорного моря зі спірною земельною ділянкою, не входить до території НПП "Тузловські лимани".

Третя особа вказує на те, що при реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5125000000:01:003:0009 та речових прав на неї жодні обмеження відповідно до глави 7 Земельного кодексу "Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення" або Закону України "Про природно-заповідний фонд України" не встановлені.

При укладенні договору оренди між Татарбунарською райдержадміністрацією та ПрАТ СП "Чорноморська перлина" жодних обмежень, пов`язаних із природно-заповідним фондом, також зазначено не було. Отже, керівництво НПП "Тузловські лимани" безпідставно стверджує про свої права на спірну земельну ділянку.

Стосовно наявності речових прав та обмежень на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 зазначає, що вона була передана в оренду ПрАТ СП "Чорноморська перлина" відповідно до договору оренди від 08.06.2010, укладеного з Татарбунарською райдержадміністрацією для будівництва та обслуговування об`єктів стаціонарної рекреації, так само як і частина спірної земельної ділянки площею 0,3886 га, яка на підставі договору суборенди, укладеного 26.08.2014 між ПрАТ СП "Чорноморська перлина" та ОСОБА_3, була передана останній в суборенду для розміщення об`єкту стаціонарної рекреації - бази стоянки маломірних суден та будинку відпочинку.

На суборендованій земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна, який належить на праві власності ОСОБА_2 . Отже згідно з нормами чинного законодавства України власник нерухомості вправі володіти та користуватися таким майном на земельній ділянці, на якій воно розташоване, відповідно до статті 120 Земельного кодексу України.

При цьому стосовно законності будівництва на спірній земельній ділянці, заперечуючи проти доводів прокурора, ОСОБА_2 зауважував, що його право власності на об`єкт нерухомості, реєстрація права власності та перехід права власності на об`єкт нерухомого майна не є предметом спору у цій справі.

ОСОБА_2 зазначав, що прокурором не доведено порушення ПрАТ СП "Чорноморська перлина" умов договору оренди земельної ділянки, а саме порушення відповідачем режиму використання земель прибережних захисних смуг та територій природно-заповідного фонду України, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та невиконання встановлених щодо об`єкта оренди обмежень.

На думку третьої особи прокурор, звертаючись до суду, не навів в чому полягає порушення позивачів, визначених прокурором, та не доведено належними доказами порушення їх прав.

Також ОСОБА_2 акцентував увагу на тому, що прокурор пропустив строки позовної давності, оскільки Білгород-Дністровська місцева прокуратура ще 29.06.2016 в інтересах держави в особі Татарбунарської райдержадміністрації звернулася до Апеляційного суду Одеської області із апеляційною скаргою на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.05.2016 у справі № 495/2738/16-ц про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якій заявляв про самочинність і незаконність будівництва об`єкта нерухомості на спірній земельній ділянці. Тобто, третя особа вважає, що ще в 2016 році прокурору та Татарбунарській райдержадміністрації було відомо про ті обставини, на які прокурор посилається в своїй позовній заяві як на підставу для розірвання договору оренди.

1.8. Третя особа ОСОБА_3, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилалася на необґрунтованість доводів прокурора з підстав аналогічних тим, що викладені у поясненнях ОСОБА_2 на позовну заяву.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції зазначив, що погоджується з доводами прокурора щодо наявності ознак порушенням відповідачем умов оспорюваного договору оренди, а саме будівництвом третіми особами на спірній земельній ділянці у межах прибережної захисної смуги Чорного моря об`єкта нерухомості та підстав для скасування (у зв`язку із цим) рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди відповідача на спірну земельну ділянку.

Проте суд звернув увагу на те, що прокурор як обґрунтування підстав для розірвання оспорюваного договору оренди, а саме, нецільового використання земельної ділянки та порушення природо-охоронного законодавства, вказував на факти розташування на спірній земельній ділянці об`єктів самочинного будівництва, на які, як зазначає прокурор, в силу законодавства та сталої судової практики, не виникає право власності.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що Білгород-Дністровська райдержадміністрація реалізуючи своє право розпорядження спірною земельною ділянкою наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом своїх порушених прав як власник земельної ділянки, тобто за захистом майнових прав у межах приватноправових відносин, шляхом подання позову про знесення самочинно збудованого на її земельній ділянці об`єкту.

Ураховуючи те, що у позовній заяві прокурором не заявлені вимоги щодо звільнення спірної земельної ділянки від об`єкта самочинного будівництва шляхом його зносу та з огляду на те, що Татарбунарським районним судом у справі № 515/947/22 спір щодо визнання недійними документів, на підставі яких третя особа набула право власності на розташований на спірній земельній ділянці об`єкт нерухомості, скасування рішень державних реєстраторів, знесення самочинного будівництва не вирішений, то питання порушення відповідачем умов оспорюваного договору оренди, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зокрема, шляхом здійснення незаконного, за ствердженням прокурора, будівництва, перебуває у прямій залежності від результатів вирішення Татарбунарським районним судом у справі № 515/947/22.

Суд дійшов висновку, що питання законності будівництва об`єкту нерухомого майна на спірній земельній ділянці, дослідження документів на підставі яких з`явилось та було зареєстровано право власності на ці об`єкти, відноситься до компетенції Татарбунарського районного суду в провадженні якого знаходиться справа № 515/947/22. Проте, доказів наявності рішення Татарбунарського районного суду у зазначеній справі, яке б набрало законної сили, прокурором суду не надано.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 скасовано частково, резолютивну частину викладено у редакції постанови суду апеляційної інстанції, позовні вимоги задоволені частково, а саме: розірвано договір оренди, укладений 08.06.2010 між Татарбунарською райдержадміністрацією та ПрАТ СП "Чорноморська перлина" щодо земельної ділянки, загальною площею 1,3 га, яка знаходиться на території 1 км піщаної коси Чорного моря Татарбунарського району, який зареєстрований 29.07.2010 Татарбунарським відділом Центру ДЗК за № 04103500466; зобов`язано ПрАТ СП "Чорноморська перлина" повернути державі в особі Одеської облдержадміністрації земельну ділянку площею 1,2975 га, яка знаходиться на території Білгород-Дністровського району, кадастровий номер: 5125000000:01:003:0009. У задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 20.10.2015 № 2543081 щодо державної реєстрації за ПрАТ СП "Чорноморська перлина" права оренди на земельну ділянку відмовлено.

2.4. Суд апеляційної інстанції, дослідивши умови спірного договору оренди та норми діючого законодавства, дійшов висновку, що оспорюваний договір оренди землі не містить умов щодо дозволу будь-якого будівництва на спірній земельній ділянці, яка є територією природно-заповідного фонду та знаходиться в межах прибережної смуги, тому внаслідок забудови об`єктами нерухомого майна на частині земельної ділянки, ПрАТ СП "Чорноморська перлина" допущено порушення умов договору оренди та приписів земельного, водного, природоохоронного законодавства, що має наслідком розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку державі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, ОСОБА_2 у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 залишити в силі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення посиланням на пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вважаючи, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, вказуючи на встановлення судом обставин, що мають суттєве значення на підставі неналежних та недопустимих доказів, а також зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо за

ілянки жодним чином не вирішує питання будівництва на цій земельній ділянці. Суд не може визнати це будівництво самочинним та вирішити питання про його знесення, оскільки це виходить за межі позовних вимог у справі.

Висновки щодо застосування статті 651 Цивільного кодексу України наведені у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 925/1074/17 та від 18.06.2019 у справі № 910/8424/18, проте суд апеляційної інстанції не зазначив в чому полягає істотне порушення договору відповідачем.

Скаржник зазначає, що посилання прокурора на порушення відповідачем режиму використання земель прибережних захисних смуг та територій природно-заповідного фонду України, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та невиконання встановлених щодо об`єкта оренди обмежень не підтверджені доказами.

3.1.1. Так, скаржник зазначає, що Одеська облдержадміністрація не є стороною у договорі оренди, який був укладений між Татарбунарською райдержадміністрацією та ПрАТ СП "Чорноморська перлина".

У справі № 30/247-09-6302 суд встановив, що передавати у власність або користування земельну ділянку має саме Татарбунарська райдержадміністрація, оскільки така компетенція визначена у частині 3 статті 122 Земельного кодексу України. Отже, рішенням суду у справі № 30/247-09-6302 встановлено преюдицію щодо державного органу, до компетенції якого відноситься право на передачу у користування земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, що досліджується у цій справі.

Суд першої інстанції належним чином врахував правові позиції Верховного Суду та належним чином обґрунтував, що Одеська облдержадміністрація у спірних правовідносинах не уповноважена представляти інтереси держави. Однак, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 по справі № 910/6356/19 та від 19.12.2019 по справі № 916/1041/17.

При цьому апеляційний суд формально зазначив правову позицію Верховного Суду у справі № 922/3166/20, однак у своїй постанові фактично прийняв протилежне рішення, яке суперечить позиції Верховного Суду стосовно порушення права сторони при розірванні договору оренди.

3.1.2. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що будь-яке будівництво нерухомого майна на спірній земельній ділянці в межах прибережних захисних смуг є порушенням цільового використання земельної ділянки та приписів Земельного та Водного кодексів України.

Проте зазначене не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки будівництво рекреаційного об`єкту передбачено умовами договору і будівництво такого об`єкту не буде порушенням умов договору. При цьому відповідача не повідомляли про наявність будь-яких обмежень і в Державному земельному кадастрі також відсутні відомості про наявність обмежень у користуванні земельною ділянкою.

Прокурор підтверджує той факт, що його твердження про самочинність будівництва є спірним, так як у судовому порядку не було скасовано ні право власності на вказаний об`єкт, ні реєстрація права власності, ні перехід права власності на цей об`єкт, ні реконструкція об`єкту.

У постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/1986/18 зазначено, що отримання права власності виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення.

ПрАТ СП "Чорноморська перлина" вважає, що здійсненне будівництво є законним, оскільки у власників об`єкта нерухомого майна - споруди, бази стоянки маломірних суден були наявні всі правовстановлюючі документи на об`єкт будівництва. Підприємство не вправі на свій розсуд тлумачити рішення спеціально уповноважених державою органів стосовно реєстрації права власності, надання декларацій про початок чи завершення будівництва.

Таким чином відповідач не порушував умов договору оренди земельної ділянки стосовно дотримання на ній умов будівництва, оскільки у власників наявні правовстановлюючі документи, які не скасовані на даний час.

Крім того заявник касаційної скарги вважає, що розірвання договору оренди земельної ділянки жодним чином не вирішує питання будівництва на цій земельній ділянці. Суд не може визнати це будівництво самочинним та вирішити питання про його знесення, оскільки це виходить за межі позовних вимог у справі.

3.1.3. Скаржник посилається також на те, що прокурор та НПП "Тузловські лимани" зазначали, що на сьогодні межі НПП "Тузловські лимани" не встановлені в натурі. Однак, права парку порушені, оскільки спірна земельна ділянка, на якій був розміщений об`єкт нерухомості ОСОБА_3, входить до території НПП "Тузловські лимани".

Водночас ОСОБА_2 надав до суду апеляційної інстанції докази, які свідчать про те, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами території національного природного парку "Тузловські лимани", а саме: графічні матеріали Плану території національного парку, які перелічені у Змісті до проекту створення парку, тобто є обов`язковою частиною проекту; картосхему з підписами і печатками уповноважених органів; інформацію з Державного земельного кадастру про право власності, витяг з Державного земельного кадастру та Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку, з яких не вбачається наявності обмежень у використанні земельної ділянки; договір оренди земельної ділянки, де відсутні обмеження у користуванні земельною ділянкою, пов`язані із природно-заповідним фондом; висновок експертів комісійної судової земельно-технічної експертизи №21- 6808 від 28.12.2021; копію листа відділу Держземагентства у Татарбунарському районі Одеської області від 30.04.2015 № 19-1526-0.11-899/2-15, в якому зазначено, що спірна земельна ділянка не знаходиться в межах НПП "Тузловські лимани"; відповідь Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 16.02.2023, в якій зазначено, що земельна ділянка не знаходиться в межах обмеження НПП "Тузловські лимани".

Заявник касаційної скарги зазначає, що певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Проте апеляційний суд всупереч правовій позиції Верховного Суду не обґрунтував свій висновок про надання пріоритету у доказуванні доводам прокурора у тому, що земельна ділянка кадастровий номер 51250000000:01:003:0009 знаходиться в межах НПП "Тузловські лимани", та не навів доводів стосовно того, що подані ним докази є більш вірогідними за докази подані іншими учасниками у справі.

3.1.4. Суд апеляційної інстанції відмовив у долучені до матеріалів справи листів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 16.02.2023 та від 07.03.2023, наданих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтверджували раніше наведені учасниками доводи про те, що спірна земельна ділянка не знаходиться в межах обмеження НПП "Тузловські лимани", зазначивши, що відсутність таких доказів станом на момент прийняття рішення судом першої інстанції виключає прийняття їх апеляційним судом. Проте суд апеляційної інстанції долучив письмові пояснення прокурора, в яких останній просив врахувати при розгляді справи № 916/2427/22 висновки, викладені у постанові Одеського апеляційного суду від 06.04.2023 у справі № 495/2738/16-ц, оскільки письмові пояснення є правом сторони та це не є новим доказом у розумінні вимог процесуального законодавства.

3.1.5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок експертизи про те, що земельна ділянка, на якій збудовано самочинний об`єкт, знаходиться поза межами території НПП "Тузловські лимани" та частина Піщаної коси з пляжем, що межує зі сторони моря не входить до його території, суперечить Проекту створення НПП "Тузловські лимани" та висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 815/5658/17 про те, що відповідно до Проекту створення НПП "Тузловські лимани" до території природно-заповідного фонду відноситься вся Піщана коса від с. Лебедівка до с. Приморське без виключення.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив висновок експерта, який володіє спеціальними знаннями у необхідній сфері, та вирішив питання про межі НПП "Тузловські лимани" перевівши його із технічної площину у правову.

Суд апеляційної інстанції посилався на Проект організації території НПП "Тузловські лимани", затверджений наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 21.01.2022, відповідно до якого включено земельну ділянку кадастровий номер 5125000000:01:003:0009 до меж парку.

Як наголошує скаржник, цей Проект організації парку не замінює собою наявний Проект створення НПП "Тузловські лимани", так як і відповідності до статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно саме до проектів створення територій та об`єктів природно- заповідного фонду.

Щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

На переконання заявника касаційної скарги апеляційний суд допустив помилку, ототожнюючи Проект створення парку та Проект організації парку. Так, Проектом організації парку не визначаються межі парку, а розробляється стратегія розвитку та визначаються та обґрунтовуються заходи природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів (частина 3 статті 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"). Тобто такий Проект організації парку носить організаційний характер і не є документом, який визначає межі парку.

Крім того Проект організації території НПП "Тузловські лимани" затверджено Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України від 21.01.2022, тобто, на дату укладення договору оренди такого документа не існувало.

Ураховуючи викладене, скаржник вважає, що Проект організації території НПП "Тузловські лимани" є неналежним та недопустимим доказом.

3.2. Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, ПрАТ СП "Чорноморська перлина" також подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 залишити в силі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із неврахуванням судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, з підстав аналогічних тим, що викладені у касаційній скарзі ОСОБА_2 .

3.3. У поясненнях НПП "Тузловські лимани" просить касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 залишити без змін, вказуючи на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційних скарг з підстав, викладених у поясненнях.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та запереченнях на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ПрАТ СП "Чорноморська перлина", відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягає закриттю, а з інших підстав касаційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення з огляду на таке.

4.2. Суди під час розгляду справи установили, що відповідно до Статуту ПрАТ СП "Чорноморська перлина" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Сільськогосподарського підприємства "Чорноморська перлина" (далі - ВАТ СП "Чорноморська перлина").

Згідно з розпорядженням Татарбунарської райдержадміністрації від 08.05.2007 № 172/А-2007 затверджені матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки загальною площею 2,5 га для розміщення об`єкту стаціонарної рекреації ВАТ СП "Чорноморська перлина" на території 1-го км піщаної коси Чорного моря Татарбунарського району Одеської області та надана згода ВАТ СП "Чорноморська перлина" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вище вказаної земельної ділянки для передачі в довгострокову оренду строком на 25 років.

26.01.2009 розпорядженням Татарбунарської райдержадміністрації № 25/А-2009 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,5 га, передано ВАТ СП "Чорноморська перлина" в довгострокову оренду земельну ділянку строком на 25 років для розміщення об`єкту стаціонарної рекреації на території 1-го км піщаної коси Чорного моря Татарбунарського району Одеської області.

06.07.2009 розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 480/А-2009 "Про скасування деяких розпоряджень голови та тимчасово виконуючого обов`язки голови Татарбунарської райдержадміністрації", зокрема скасовано розпорядження Татарбунарської райдержадміністрації від 26.01.2009 № 25/А-2009 про затвердження проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,5 га та передачі в довгострокову оренду строком на 25 років ВАТ СП "Чорноморська перлина" для розміщення об`єкту стаціонарної рекреації на території 1-го км піщаної коси Чорного моря Татарбунарського району Одеської області.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.12.2009 у справі № 30/247-09-6302 задоволено позов ВАТ СП "Чорноморська перлина", скасовано розпорядження Одеської облдержадміністрації від 06.07.2009 № 480/А-2009 в частині скасування розпорядження Татарбунарської райдержадміністрації від 26.01.2009 № 25/А-2009, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,5 га та передано в довгострокову оренду строком на 25 років ВАТ СП "Чорноморська перлина" для розміщення об`єкту стаціонарної рекреації на території 1-го км піщаної коси Чорного моря Татарбунарського району Одеської області".

4.3. Суди також установили, що 08.07.2010 між Татарбунарською райдержадміністрацією (орендодавець) та ВАТ СП "Чорноморська перлина" (орендар) укладено договір № 16 оренди земельної ділянки, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, основне цільове призначення - землі водного фонду, ціль передачі в оренду - для розміщення об`єкту стаціонарної рекреації, яка знаходиться на території 1 км піщаної коси Чорного моря Татарбунарського району Одеської області (далі - договір оренди).

У договорі сторони передбачили також такі умови:

- згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору від 08.07.2010 в оренду передається земельна ділянка площею 1,30 га, у тому числі 1,30 га пісків (включаючи пляжі). На земельній ділянці немає об`єктів нерухомого майна та немає інших об`єктів інфраструктури;

- договір укладено на 25 років (пункт 3.1 договору оренди);

- за приписами пункту 5.1 договору оренди умовами цільового використання земельної ділянки, зокрема, є: основне цільове призначення: землі водного фонду, ціль передачі в оренду: для розміщення об`єкту стаціонарної рекреації; код цільового використання згідно українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) - 4.3. землі рекреаційного призначення.

- у пункті 5.2 договору передбачені умови збереження стану об`єкта оренди та визначено, що орендар повинен дотримуватись екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил;

- відповідно до пункту 6.2 договору оренди іншими умовами передачі земельної ділянки в оренду визначено, зокрема: дотримання вимог статті 111 Земельного кодексу України (щодо заборони зміни цільового призначення земельної ділянки, дотримання природоохоронних вимог); дотримання статті 96 Земельного кодексу України; дотримання статті 48 Закону України "Про охорону земель" (щодо недопущення порушення гідрологічного режиму ділянки); дотримання вимог статей 59, 61, 62 Земельного кодексу України та статей 85, 89, 90 Водного кодексу України; дотримання вимог статті 47 Водного кодексу України (забезпечення вільного доступу громадян до водних об`єктів загального користування); дотримання вимог пункту 10.17 ДБН 360-92** (щодо заборони будівництва у 100 метровій зоні будинків, споруд, комунікацій; заборона планування та проведення заходів щодо штучного змінення ландшафту); відведення земельної ділянки не повинно впливати на її подальше використання за основним використанням як пляжі загального призначення;

- у пункті 7.2 договору оренди визначено, що у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, орендодавець має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

- відповідно до пункту 8.1 договору оренди на земельну ділянку встановлені такі обмеження: заборона на зміну цільового призначення, ландшафту без узгодження в установленому порядку, використання земельної ділянки відповідно статті 96 Земельного кодексу України, інші зобов`язання або умови, передбачені статтею 62 Земельного кодексу України, право вільного проходу до природньої водойми; влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод; влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1м3 на добу; влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання, знезаражування рідких відходів; капітальне будівництво та розміщення тимчасової забудови проводити згідно чинного законодавства.

- згідно з пунктом 8.2 договору оренди передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку;

- у пунктах 9.1 передбачені права орендодавця, зокрема: вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно умов договору; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

- права орендаря передбачені у пункті 9.3 договору оренди, зокрема: орендар має право розміщувати в установленому законом порядку тимчасові споруди, влаштування яких не потребує виконання фундаментів; відшкодування збитків, завданих громадянами та юридичними особами;

- за змістом пункт 9.4 договору оренди орендар також має право передавати земельну ділянку в суборенду за письмовою згодою орендодавця без зміни її цільового призначення. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди і не суперечити йому… у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди припиняється. Договір суборенди підлягає державній реєстрації;

- за умовами пункту 9.6 договору оренди орендар зобов`язаний, зокрема: виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватись режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, тощо;

- дія договору припиняється шляхом його розірвання за: згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 12.4 договору оренди);

- за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе що порушення сталося не з її вини (пункти 13.1, 13.2 договору оренди).

................

Перейти до повного тексту