ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 907/894/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодрог"
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.12.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп"
до 1) Виконавчого комітету Ужгородської міської ради,
2) ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бодрог",
про скасування рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 14.07.2021 № 325 "Про затвердження санітарно-захисної зони АЗС",
(у судове засідання з`явилися представники: позивача - Михалевич М. М., Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодрог" - Майстренко Н. М.),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. 02.11.2021 ТОВ "Вест Ойл Груп" звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради та ОСОБА_3 про скасування рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 14.07.2021 № 325 "Про затвердження санітарно-захисної зони АЗС "WOG".
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване рішення порушує господарський інтерес, а також перешкоджає законній господарській діяльності ТОВ "Вест Ойл Груп". Як вказує, позивач він є власником комплексу АЗС, що знаходиться по вул. 8-го Березня в м. Ужгороді. Порушення господарського інтересу, як вказує позивач, полягає у обмеженні проектних потужностей АЗС у зв`язку із скороченням санітарно-захисної зони з встановлених мінімально нормативних 50 м. до 20 м., що в свою чергу призведе до недоотримання прибутку від продажу того чи іншого виду пального. Також оскаржуване рішення суперечить та не узгоджується з наказом управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 29.10.2019 № 219-М, яким було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. 8-го Березня в м. Ужгород, тобто поряд з комплексом АЗС належного позивачу на праві власності.
Отже, позивач вважає, що прийняте, відповідачем оскаржуване рішення не тільки не відповідає вимогам чинного законодавства та будівельних норм, а й створює перешкоди в діяльності АЗС, зокрема, в силу вимог п.10.8.22 ДБН Б.2.2-12:2019 позбавляє позивача можливості на здійснення будь-яких дій, щодо реконструкції АЗС, шляхом зміни її проектних потужностей чи вчинення інших дій необхідних для забезпечення господарських потреб та цілей суб`єкта господарювання ТОВ "Вест Ойл Груп".
2. У суді першої інстанції відповідачем подано клопотання про закриття провадження у даній справі, з посиланням на положення ст. ст. 2, 4, 20 ГПК України, ст. ст. 2, 4, 19 КАС України та правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/1076/17, від 14.11.2018 у справі № 817/986/17. Вказував, що предметом позову у справі №907/894/21, яка розглядається судом є вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 14.07.2021 № 325 "Про затвердження санітарно-захисної зони АЗС WOG". Отже, з врахуванням наведеного, вважає, що правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб. При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах. Виникнення спірних правовідносин обумовлено діями виконавчого комітету міської ради при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до її виключної компетенції, як органу місцевого самоврядування суб`єкта владних повноважень, а тому законність таких дій підлягає перевірці адміністративним судом.
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.12.2022 у справі № 907/894/21, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023, провадження у справі закрито.
Рішення судів аргументовані тим, що позивач просить скасувати рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 14.07.2021 № 325 "Про затвердження санітарно-захисної зони АЗС WOG", покликаючись при цьому на положення статті 114 Земельного кодексу України, Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Таким чином, виникнення спірних правовідносин обумовлено діями виконавчого комітету міської ради при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до її виключної компетенції, як органу місцевого самоврядування суб`єкта владних повноважень, тому законність таких дій підлягає перевірці адміністративним судом.
Крім того, в межах адміністративного судочинства розглядається справа № 260/3951/21 за позовом ТОВ "Бодрог" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Ужгородського міського голови, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, ОСОБА_2, треті особи - ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 14.07.2021 за № 325 "Про затвердження санітарно-захисної зони АЗС "WOG". Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.07.2022, позов задоволено частково, ухвалено визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 14.07.2021 за № 325 "Про затвердження санітарно-захисної зони АЗС "WOG". Постановою Восьмого апеляційного Адміністративного суду від 25.10.2022 вищезгадане рішення було скасоване та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволення адміністративного позову. Отже, предметом позову у справах № 907/894/21 та № 260/3951/21 є визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 14.07.2021 № 325 "Про затвердження санітарно-захисної зони АЗС "WOG".
З врахуванням того, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 набрала законної сили, спір у справі № 907/894/21 є публічно-правовим та він підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не господарського судочинства.
4. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. ТОВ "Вест Ойл Груп" та ТОВ "Бодрог" звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційними скаргами, в яких просять рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заявники стверджують, що ТОВ "Вест Ойл Груп" неодноразово акцентувало увагу, що спірне рішення є незаконним та таким, що порушує господарський інтерес, а також перешкоджає законній господарській діяльності з огляду на той факт, що позивач є власником комплексу АЗС, що знаходиться по вул. 8-го Березня в м. Ужгороді. Порушення господарського інтересу полягає, зокрема, у обмеженні проектних потужностей АЗС у зв`язку із скороченням санітарно-захисної зони з встановлених мінімально нормативних 50 м до 20 м, що в свою чергу призведе до недоотримання прибутку від продажу того чи іншого виду пального.
У справі № 260/3951/21, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства та на яку посилаються суди, як підставу для закриття провадження у даній справі ТОВ "Вест Ойл Груп" не є стороною по справі відповідно до положень частини першої статті 41 ГПК України, а є лише третьою особою без самостійних вимог, яку було залучено судом, що не було враховано судами при прийнятті оскаржуваних рішень, а тому посилання судів на наявність аналогічної справи з тим самим предметом і з тими самими сторонами по справі є необґрунтованою.
Прийняте спірне рішення не зобов`язує виконувати вимоги та приписи даного рішення позивачем, ухвалюючи оскаржуване рішення відповідач не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, сторони у даному спорі є рівноправними, а між сторонами відсутні відносини влади та підпорядкування (одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку), що характерно для адміністративно- правових правовідносин.
Первинним суб`єктом, що порушив права позивача, все ж є ОСОБА_3, що звернувся всупереч приписам нормативних актів з неналежними матеріалами до відповідача про зміну розміру санітарно-захисної зони. Прийняття рішення виконкомом є похідним актом, що порушило права позивача.
Через те, що у виконкому Ужгородської міської ради відсутні владні повноваження щодо встановлення, зміни, скасування розмірів санітарно-захисної зони, спір не може бути адміністративним. В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції відсутні мотиви відхилення доводів учасників справи - позивача та третьої особи.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.