ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 620/2/21
адміністративне провадження № К/9901/31669/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - МО України) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 березня 2021 року у складі судді Баргаміної Н.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Грибан І.О. (головуючий), суддів: Беспалова О.О., Федотова І.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до МО України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати протокол засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15 січня 2020 року №4 в частині відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка позивача ОСОБА_2, що настала в період проходження ним військової служби;
- зобов`язати МО України прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка позивача ОСОБА_2, що настала в період проходження ним військової служби у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (підпункт "а" пункту 1 статті 16-2, підпункт 2 пункту 2 статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; далі - Закон №2011-XII).
2. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 9 березня 2021 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене пунктом 3 протоколу засідання комісії від 15 січня 2020 року №4, у частині відмови ОСОБА_3 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2, що настала в період проходження ним військової служби.
Зобов`язав МО України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2, що настала в період проходження ним військової служби.
У решті позову відмовив.
2.1 Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних і достовірних доказів, а відтак не довів правомірності своєї відмови у виплаті позивачем одноразової грошової допомоги.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 9 серпня 2021 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 березня 2021 року змінив в резолютивній частині з урахуванням висновків цієї постанови та виклав абзац 3 рішення суду першої інстанції в наступній редакції:
"Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка позивача ОСОБА_2, що настала в період проходження ним військової служби у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (підпункт "а" пункту 1 статті 16-2, підпункт 2 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
У іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 березня 2021 року - залишив без змін.
3.1 Ухвалюючи рішення суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки за наслідками судового розгляду встановлено, що відповідач протиправно відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на отримання останньої, належним способом захисту порушеного права, у спірному випадку, є саме зобов`язання МО України призначити та виплатити ОСОБА_4, одноразову грошову допомогу, пов`язаної зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 у відповідності до приписів статті 16-2 Закону № 2011-XII.
При цьому, зазначив, що якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а інших підстав для відмови відповідачем не зазначено, що свідчить про подання позивачем всіх відповідних документів, і іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували ефективний захист прав і свобод позивачів. Отже, у цьому випадку застосування зазначеного способу захисту права в контексті спірних відносин не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження МО України.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
4.1 ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2, має статус члена сім`ї, дружини військовослужбовця, який помер під час проходження військової служби, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим 9 серпня 2011 року, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 12 квітня 2018 року та посвідченням серії НОМЕР_3, виданим 31 липня 2019 року.
4.2 12 липня 2019 року позивач звернувся через Чернігівський об`єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки з заявою та відповідними документами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка, ОСОБА_2 .
4.3 Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 24 грудня 2019 року №3451 захворювання ОСОБА_2 "Метаболічна кардіоміопатія. Гостра серцево-судинна недостатність", яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - захворювання та причина смерті, пов`язані з проходженням військової служби.
4.4 Комісією МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, були розглянуті подані позивачем документи та 15 січня 2020 року прийнято рішення, оформлене протоколом засідання комісії №4 (пункт 3), про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на час смерті ОСОБА_2 рахувався таким, що самовільно залишив частину (з 1 лютого 2015 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що є адміністративним правопорушенням.
4.5 Позивач, уважаючи, що їй безпідставно відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка, чим порушено її права та законні інтереси, звернулася з цим позовом до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, МО України звернулося із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що позивач не надав документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.
6. Позивач відзив на касаційну скаргу не подала.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних відносин.
9. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
10. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Згідно статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
12. Закон №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
13. Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
14. Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
15. Згідно пункту 2 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;
16. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (частина перша статті 16-1 Закону).
17. Згідно другого абзацу пункту "а" частини першої статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;