ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 160/9765/22
адміністративне провадження № К/990/15776/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 (суддя - Горбалінський В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 (головуючий суддя - Білак С.В., судді: Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.) у справі №160/9765/22.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (далі - ТОВ "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України №337 від 22.06.2022 "Про проведення фактичної перевірки";
визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо викладення в акті №4/Ж6/99-00-09-02-01 від 23.06.2022 інформації про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню;
визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №150-рл від 30.06.2022 про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами за реєстраційним №990211202200010, з терміном дії з 15.06.2022 по 15.06.2027, за адресою: Україна, 52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40-33;
зобов`язати Державну податкову службу України утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" реєстраційним номер 990111202000007 від 30.06.2020 з підстав, викладених в акті №4/Ж6/99-00-09-02-01 від 23.06.2022 "Про проведення фактичної перевірки" про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню;
зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видалити з Ліцензійного реєстру діючих ліцензій на оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідин, що використовується в електронних сигаретах за реєстраційним номером №990211202200010 від 15.06.2022 року (дійсна з 15.06.2022 до 15.06.2027), виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН".
14.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якій позивач просило:
зупинити дію розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" за реєстраційним номером 990211202200010, з терміном дії з 15.06.2022 по 15.06.2027, за адресою: Україна, 52200, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40-33;
заборонити Державній податковій службі України приймати рішення про анулювання ліценції на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер 990111202000007 від 30.06.2020 з підстав, викладених в акті №4/Ж6/99-00-09-02-01 від 23.06.2022 про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.
Заява обґрунтована тим, що можливість здійснення позивачем господарської діяльності залежить від наявності та чинності відповідної ліцензії, а її анулювання призведе до зупинення господарської діяльності підприємства позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" про забезпечення позову задоволено.
Зупинено дію розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" за реєстраційним номером 990211202200010, з терміном дії з 15.06.2022 по 15.06.2027, за адресою: Україна, 52200, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40-33.
Заборонено Державній податковій службі України приймати рішення про анулювання ліценції на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер 990111202000007 від 30.06.2020 з підстав, викладених в акті №4/Ж6/99-00-09-02-01 від 23.06.2022 про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 в адміністративній справі №160/9765/22 скасовано в частині заборони Державній податковій службі України приймати рішення про анулювання ліценції на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер 990111202000007 від 30.06.2020 з підстав, викладених в акті №4/Ж6/99-00-09-02-01 від 23.06.2022 про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі та відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій частині.
В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 в адміністративній справі №160/9765/22 залишено без змін.
Задовольняючи вказану заяву в частині зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі суди виходили з того, що можливість здійснення позивачем господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності відповідних ліцензій, анулювання яких призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки, в тому числі, у вигляді збитків, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, та не сплати в подальшому податків до Державного бюджету від здійснення своєї господарської діяльності. Зазначено, що вказані наслідки відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову. Отже, невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду, а також неопосередковано вплинути на права інших суб`єктів господарювання та держави, в частині отримання відповідних податків та зборів.
При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що достатнім є зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області "про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" за реєстраційним номером 990211202200010, з терміном дії з 15.06.2022 по 15.06.2027, за адресою: Україна, 52200, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40-33 до набрання судовим рішенням у справі законної сили, що спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2022, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 в частині задоволення заяви та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.
У доводах касаційної скарги Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що в даному випадку позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, не містить належного обґрунтування та не ґрунтується на будь-яких доказах.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо : 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.