Постанова
Іменем України
23 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 2-914/11
провадження № 61-6147св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Приватне підприємство "Санні", ОСОБА_2, ОСОБА_3,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2023 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" (далі - ТОВ "Ресторан "Беркут") звернулося до суду з позовом до Франківського районного суду м. Львова, Приватного підприємства "Санні"
(далі - ПП "Санні"), ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна
з чужого незаконного володіння, визнання права власності, виселення, вселення та відшкодування моральної шкоди.
Позивач вважав, що з його власності, всупереч його волі, шляхом рейдерських дій, вибуло нерухоме майно і незаконно знаходиться
у відповідача, а відповідач чинить дії щодо невизнання за ним права власності на спірні приміщення, оскільки ПП "Санні", не будучи власником спірного нерухомого майна, уклало з ОСОБА_2 договір його продажу, який
є нікчемним в силу статті 228 ЦК України як такий, що порушує публічний порядок, у зв`язку з тим що спрямований на незаконне заволодіння майном юридичної особи.
ТОВ "Ресторан "Беркут" з урахуванням уточнень просило визнати за ним право власності на нерухоме майно, що знаходиться на АДРЕСА_1, а саме: зал ресторану площею 858,9 кв. м; приміщення їдальні площею 230,1 кв. м; складські приміщення площею
1 734 кв. м; витребувати у ОСОБА_1 та третіх осіб на свою користь зазначене нерухоме майно шляхом звільнення його з незаконного володіння
і користування ОСОБА_1 та третіми особами, в тому числі звільнити дах їдальні кафе, який використовується як торговельний павільйон, звільнити дах складських приміщень, який використовується як автостоянка; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь моральну шкоду в сумі 3 000 000,00 грн.
Справу суди розглядали неодноразово.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2015 року позов задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_1 та визнано за
ТОВ "Ресторан "Беркут" право власності на нерухоме майно, що знаходиться на АДРЕСА_1, а саме: зал ресторану площею
858,9 кв. м; приміщення їдальні площею 230,1 кв. м; складські приміщення площею 1 731,7 кв. м. Виселено ОСОБА_1 і третіх осіб із вказаних приміщень. Вселено ТОВ "Ресторан "Беркут" у зазначені приміщення. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 15 липня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2015 року залишено без змін.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27 липня 2015 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ПП "Санні" на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 20 травня 2015 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено. Касаційну скаргу ПП "Санні" задоволено частково. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня
2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 15 та від
27 липня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала суду касаційної скарги мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, одночасно вказуючи про те, що ПП "Санні" не має права, визначеного статтею 292 ЦПК України, на апеляційне оскарження рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2015 року і що ПП "Санні" не мало права відчужувати спірне нерухоме майно, а також зробивши висновки щодо реєстрації за ПП "Санні" права власності на це майно, підтвердив право
ТОВ "Ресторан "Беркут" на витребування майна від добросовісного набувача, в дійсності переглянув рішення суду першої інстанції, чим вирішив питання про права та обов`язки ПП "Санні", яке не брало участі у справі.
Також суд касаційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшовши висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належними йому нежитловими приміщеннями та виселення ОСОБА_1 і вселення
ТОВ "Ресторан "Беркут", не звернув уваги на те, що виселення і вселення допускається в разі порушення житлових прав.
Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано за ТОВ "Ресторан "Беркут" право власності на нерухоме майно, що знаходиться у АДРЕСА_1, а саме: зал ресторану площею 858,9 кв. м; приміщення їдальні площею 230,1 кв. м; складські приміщення площею 1 734 кв. м.
Витребувано у ОСОБА_1 і третіх осіб на користь ТОВ "Ресторан "Беркут" нерухоме майно, а саме: зал ресторану площею 858,9 кв. м; приміщення їдальні площею 230,1 кв. м; складські приміщення площею
1 734 кв. м, що знаходиться у на АДРЕСА_1, шляхом звільнення його з незаконного володіння та користування ОСОБА_1
і третіми особами, в тому числі звільнення даху їдальні кафе, який використовується як торговельний павільйон, звільнення даху складських приміщень, який використовується як автостоянка.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Ресторан "Беркут" 1 828,50 грн судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що ПП "Санні" не мало правових підстав відчужувати спірне майно ОСОБА_2 : на час укладення договору купівлі-продажу від
01 вересня 2009 року не було власником спірного майна, оскільки рішення суду, на підставі якого ОСОБА_2 набула право власності на спірне майно, скасовано, а тому спірні нежитлові приміщення вибули
з володіння власника ТОВ "Ресторан "Беркут" поза його волею.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив
з того, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні: позивач не надав, а суд не здобув жодних доказів.
Постановою Львівського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційні скарги ПП "Санні", ОСОБА_1, ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, застосував закон, який поширюється на зазначені правовідносини, доводи апеляційних скарг та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що суд при розгляді справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Постановою Верховного Суду від 05 червня 2020 року касаційні скарги
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ПП "Санні" залишено без задоволення.
Заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 червня
2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 жовтня
2019 року залишено без змін.
Поновлено дію заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від
10 жовтня 2019 року. Поновлено виконання заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ПП "Санні" не мало правових підстав відчужувати спірне майно
ОСОБА_2, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу від
01 вересня 2009 року не було власником спірного майна, рішення суду на підставі якого ОСОБА_2 набула право власності, скасовано, тому спірні нежитлові приміщення вибули з володіння власника ТОВ "Ресторан "Беркут" поза його волею.
Апеляційний перегляд справи
Не погоджуючись із заочним рішенням Франківського районного суду
м. Львова від 18 червня 2018 року, особа, яка не брала участі у справі, -
ОСОБА_4 оскаржила його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції проігнорував питання кола осіб, на права або обов`язки яких ухвалене у цій справі рішення неодмінно вплине. В оскаржуваному рішенні не встановлено, у яких саме "третіх осіб" належить витребувати майно на користь позивача - у третіх осіб, які беруть участь у справі; в інших третіх осіб; чи у будь-яких третіх осіб.
А вказане рішення безпосередньо впливає на права особи, яка подала апеляційну скаргу, адже ОСОБА_4 є власником торговельного приміщення (павільйону), що розташоване на даху нежитлових приміщень за адресою:
АДРЕСА_1, проте її до участі у справі суд не залучив. Наведене, на думку заявника, свідчить про наявність обов`язкових підстав для скасування рішення суду через незалучення у справі всіх відповідачів. Вказує, що площа витребуваних та реально існуючих приміщень відрізняється. У відповідача ніколи не було у власності предмета спору, а отже, провадження у справі підлягало закриттю.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року поновлено
ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2018 року. Зупинено дію заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2018 року до закінчення апеляційного провадження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та витребувано з Франківського районного суду м. Львова матеріали справи № 2-914/11.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 січня 2023 року підготовчі дії закінчено. Справу призначено до розгляду.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 березня 2023 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2018 року закрито.
Поновлено дію рішення Франківського районного суду м. Львова від
18 червня 2018 року.
Ухвала суду мотивована тим, що оскаржуваним рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, проте не брала участі у розгляді справи, не вирішувалося. ОСОБА_4 зазначає, що вона є власником торговельного приміщення (павільйону), що розташоване на даху нежитлових приміщень за адресою:
АДРЕСА_1, однак таке майно згідно з рішенням не витребовувалось від ОСОБА_1 . При цьому колегія суддів врахувала, що до апеляційної скарги не додано жодного правовстановлювального документа на це майно, як і не міститься посилання на такий документ
в тексті самої скарги. З мотивувальної та резолютивної частин цього рішення відомо, що суд витребував у ОСОБА_1 і третіх осіб на користь
ТОВ "Ресторан "Беркут" нерухоме майно, а саме: зал ресторану площею
858,9 кв. м; приміщення їдальні площею 230,1 кв. м; складські приміщення площею 1734 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
У справі, що переглядається, під час апеляційного розгляду встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення, відповідно до ЦК України не є власником майна, яке цим рішенням витребувано.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
24 квітня 2023 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2023 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 є власником торговельного павільйону, який розташований на даху приміщення їдальні за адресою:
АДРЕСА_1, а тому предмет спору прямо впливає на права
і обов?язки заявника як власника торговельного павільйону. В оскаржуваному судовому рішення не встановлено, у яких саме "третіх осіб" належить витребувати майно шляхом звільнення його з незаконного володіння та користування. Суди не дослідили питання щодо кола осіб, на права та обов?язки яких рішення суду першої інстанції впливає та участь яких
є обов?язковою. Крім того, заявник зазначає, що 23 березня 2023 року
у період часу з 09 год 08 хв до 11 год 05 хв у Львівській області було оголошено повітряну тривогу. Відповідно до протоколу судового засідання Львівський апеляційний суд 23 березня 2023 року провів судове засідання,
у якому прийнято оскаржувану ухвалу, у період з 11 год 11 хв до 11 год 39 хв, про що заявник не була повідомлена.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Франківського районного суду м. Львова.