ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 520/28691/21
адміністративне провадження № К/990/23054/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів - Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року (головуючий суддя -П`янова Я.В., судді: Присяжнюк О.В., Спаскін О.А.)
у справі №520/28691/21
за позовом ОСОБА_1
до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про визнання неправомірною постанови, спонукання до усунення порушення.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила:
- визнати неправомірною постанову заступника начальника Шевченківського ВДВС міста Харкова Східного МРУ Міністерства юстиції (місто Харків) від 04 жовтня 2017 року по ВП №39531555 про стягнення 66 318,41 грн виконавчого збору;
- зобов`язати начальника Шевченківського ВДВС міста Харкова Східного МРУ Міністерства юстиції (місто Харків) усунути порушення (поновити порушене право ОСОБА_1 ).
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з вказаним рішенням, 19 січня 2023 року представник позивача подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована 31 січня 2023 року.
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
5. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу, а також змінити першу частину рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі №520/28691/21, а саме речення "Позов - залишити без задоволення" на "Позов задовольнити".
6. Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції виходив того, що її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять оригіналу довіреності позивачки на ім`я ОСОБА_2, або її копії, засвідченої суддею, або копії, засвідченої у встановленому законом порядку, що не відповідає вимогам частини шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції посилаючись на те, що ОСОБА_2, як представник ОСОБА_1 представляв її інтереси в суді першої інстанції, а тому його повноваження на підставі довіреності №2-1694 від 28 жовтня 2020 року, копія якої була долучена до апеляційної скарги, були встановлені та перевірені судом першої інстанції.
10. Також, повноваження ОСОБА_2, як представника ОСОБА_1 перевірялись працівниками канцелярії суду першої інстанції при поданні до канцелярії суду документів, необхідних для вирішення справи.
11. Крім того, стаття 296 КАС України не містить вимоги щодо подання до апеляційної скарги, підписаного представником, учасника справи, документа, який підтверджує його повноваження.
12. На переконання скаржника, в даному випадку не може застосовуватись положення статті 298 КАС України, оскільки суд апеляційної інстанції мав право залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху і надати строк для надання довіреності або нотаріально завіреної копії довіреності на ім`я ОСОБА_2 .
13. Тому, твердження в оскаржуваній ухвалі про те, що ОСОБА_2 не мав повноважень на представлення інтересів ОСОБА_1 є безпідставним.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
15. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
16. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
17. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
18. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та статті 13 КАС України.
19. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
20. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
21. Згідно з частинами першою-другою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
22. Положенням статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
23. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
24. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (частина друга статті 59 КАС України).