Постанова
іменем України
24 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 464/3138/20
провадження № 51-675 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020140070001018 від 12 червня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця Азербайджану, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого, востаннє за вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13 травня 2010 року за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років (покарання відбув, судимість не погашена),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 12 липня 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2022 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сихівського районного суду міста Львова від 12 липня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
Згідно з вироком ОСОБА_7 було визнано винуватим у тому, що він 12 червня 2020 року приблизно о 13:00, перебуваючи на території кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться на АДРЕСА_2, з метою заволодіння майном, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 та наніс йому удар кулаком руки в область обличчя, з правої сторони, чим спричинив потерпілому фізичний біль, від чого останній впав на землю.
В подальшому, ОСОБА_7, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, під час того, як потерпілий ОСОБА_8 лежав на землі, із задньої правої кишені штанів, повторно, відкрито викрав майно потерпілого, а саме гаманець марки "Desisan" із защіпкою чорного кольору, всередині якого знаходились грошові кошти в сумі 10 000 грн, які належали потерпілому, та вибігаючи із території кафе, вийняв із гаманця вказані грошові кошти, а гаманець залишив на території кафе. Після цього, ОСОБА_7 разом із викраденими грошовими коштами з місця скоєння злочину втік, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 10 000 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2022 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить постановлені стосовно ОСОБА_7 рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. При цьому вказує, що матеріали кримінального провадження не містять доказів які б доводили винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на, що суди попередніх інстанцій, в порушення положень ст. 2, ч. 2 ст. 17, ст. 94, ч. 3 ст. 370 КПК України не звернули уваги та не надали належної оцінки.
На обґрунтування своїх доводів щодо відсутності доказової бази захисник вказує, що:
- приймаючи до уваги показання потерпілого ОСОБА_8, суди попередніх інстанцій не врахували того факту, що останній є зацікавленою особою, оскільки між ним та ОСОБА_7 дійсно виник конфлікт в ході якого обвинувачений, захищаючись, наніс потерпілому удар, а потерпілий, в свою чергу, з метою помсти заявив про викрадення у нього грошових коштів;
- свідок ОСОБА_9, надаючи показання щодо обставин вчинення злочину зазначала, що бачила, як обвинувачений стояв біля потерпілого та наносив останньому удар, проте не підтвердила факт того, що ОСОБА_8 лежав на землі, а ОСОБА_7 виймав у потерпілого гаманець;
- показання свідка ОСОБА_9 містять значні розбіжності з показаннями потерпілого ОСОБА_8, що було проігноровано судами попередніх інстанцій;
- показання потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 щодо обставин вчинення злочину повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які пояснювали, що між обвинуваченим та потерпілим дійсно був конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 наніс один удар ОСОБА_8, однак гаманця з коштами у останнього не виймав, а вибіг із території кафе, щоб не загострювати конфлікт;
- показання свідка ОСОБА_12 жодним чином не доводять те, що ОСОБА_7 викрав у потерпілого кошти;
- з переглянутого судом відеозапису з місця події не вбачається, що ОСОБА_7 виймає з начебто викраденого гаманця гроші та викидає його біля виходу;
- за час перебування на території кафе, а саме 1 хв 9 с, ОСОБА_7 не зміг би встигнути вчинити усі інкриміновані йому дії, спрямовані на вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;
- в матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що на гаманці потерпілого були наявні відбитки пальців обвинуваченого, що, на переконання сторони захисту, свідчить про невинуватість останнього;
- факт викрадення гаманця у потерпілого повною мірою спростовується показаннями обвинуваченого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та переглянутим судом відеозаписом з камери спостереження.
Крім того, захисник зазначає, що місцевим судом було взято до уваги показання свідка сторони обвинувачення ОСОБА_9, які було отримано в поряду ст. 225 КПК України, при цьому такий допит було проведено без участі сторони захисту, внаслідок чого захисником було подано клопотання про безпосередній допит свідка, яке суд задовольнив, однак ОСОБА_9 допитана так і не була, оскільки у судові засідання не з`являлась, незважаючи на застосування до неї приводу. Разом з тим захисник ОСОБА_6 зауважує, що аналогічне клопотання було заявлено і в суді апеляційної інстанції, проте суд всупереч процесуальним нормам, відмовив у його задоволенні, чим допустив істотне порушення вимог КПК України.
Разом з тим захисник зауважує, що всупереч положень п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 у зв`язку з недоведеністю його винуватості не було закрито, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, захисник вказує, що суд апеляційної інстанції належним чином не розглянув апеляційні скарги сторони захисту та, залишаючи вирок місцевого суду без зміни, належним чином своїх висновків не мотивував, не навів вичерпних доводів щодо необґрунтованості апеляційних скарг, обмежившись лише перерахуванням доказів, покладених в основу вироку та загальним формулюванням про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримала подану касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника, просила рішення судів попередніх інстанцій залишити без зміни, а подану касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій з підстав неповноти судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд під час розгляду кримінального провадження позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доказам, перевіряти правильність такої оцінки та виходить лише з тих фактичних обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
З огляду на вищенаведене, доводи касаційної скарги захисника про те, що судами попередніх інстанцій:
- належним чином не було враховано показання свідка ОСОБА_9, яка вказувала, що обвинувачений наніс потерпілому удар, при цьому не підтвердила факт того, що ОСОБА_8 від удару впав, а ОСОБА_7 взяв у нього гаманець з грошима;
- залишено поза увагою той факт, що показання свідка ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_8 спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
- проігноровано те, що потерпілий є зацікавленою особою, оскільки між ним і обвинуваченим дійсно виник конфлікт та останній, захищаючись наніс потерпілому удар, за що потерпілий з метою помсти заявив про викрадення у нього грошових коштів;
- не враховано, що за час перебування на території кафе (1 хвилина 09 секунд), ОСОБА_7 не зміг би встигнути вчинити усі інкриміновані йому дії;
- було надано неправильну оцінку відеозапису з місця події;
- не враховано, що на гаманці потерпілого відсутні відбитки пальців обвинуваченого, що свідчить про його невинуватість;
- залишено поза увагою те, що факт викрадення гаманця у потерпілого повною мірою спростовується показаннями обвинуваченого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та переглянутим судом відеозаписом з камери спостереження.
- надано неправильну оцінку показанням свідка ОСОБА_12 в частині того, що останній позичав потерпілому грошові кошти у сумі 9000 грн, оскільки вони не підтверджують вину ОСОБА_7 у викрадені цих коштів,
не можуть бути предметом касаційного розгляду, оскільки вони, на думку сторони захисту, свідчать про неповноту судового розгляду і зводяться виключно до надання захисником власної оцінки наявним в матеріалах кримінального провадження доказам та встановленим в ході судових розглядів фактичним обставинам вчинення злочину, а тому не підлягають перевірці у касаційному порядку.
У своїй касаційній скарзі захисник посилається на незаконність вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду, вважає, що такі рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПКУкраїни суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Відповідно до матеріалів провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, до таких висновків місцевий суд дійшов на підставі показань:
- потерпілого ОСОБА_8, який вказував, що давно знайомий з обвинуваченим ОСОБА_7 та підтримував з ним дружні стосунки. 12 червня 2020 року близько 12:30, він знаходився в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", яке орендував, при цьому у нього при собі були грошові кошти в сумі 10 000 грн., оскільки він мав намір придбати продукти для кафе, з яких 9 000 грн він позичив у свого товариша ОСОБА_13 . Грошові кошти він зберігав у своєму гаманці, чорного кольору, який зачиняється на защіпку. Близько 13:00 цього ж дня, він знаходився в одній із альтанок кафе куди зайшов обвинувачений з особою, яку він раніше не знав. Через деякий час за ними зайшов ще один чоловік, проте він залишився неподалік від входу. До альтанки, в якій сидів потерпілий підійшов ОСОБА_7, присів за стіл, а його товариш попросив ОСОБА_9 заварити чай і пішов у напрямку кухні. Коли ОСОБА_7 став сідати за стіл поруч з ним, він взяв свій гаманець із грошовими коштами та заховав в задню праву кишеню своїх штанів. Під час розмови у потерпілого із ОСОБА_7 виник спір з приводу того, чи буде потерпілий платити за те, що відкрив кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", на що потерпілий відповів обвинуваченому, щоб той покинув територію кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2", оскільки він йому нічого не буде платити. В цей час ОСОБА_7 встав та підійшов ближче до потерпілого, який свою чергу також привстав із лавки, оскільки не знав чого очікувати від нього. Тоді обвинувачений стоячи поруч із потерпілим, безпідставно вдарив його кулаком своєї руки в обличчя. Від удару потерпілий впав на землю на коліно, а обвинувачений в цей момент вирвав із його задньої кишені штанів гаманець із грішми та вибіг за територію кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2". Потерпілий піднявся із землі, побіг наздоганяти обвинуваченого, а по дорозі в приміщенні кухні взяв сокиру. Коли він вийшов на вулицю за територію кафе, на землі побачив свій гаманець у відкритому вигляді без грошей. Наздогнати обвинуваченого він не зміг, тому звернувся до правоохоронних органів;
- свідка ОСОБА_9, яка була допитана на досудовому слідстві слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК України, відповідно до яких вона зазначила, що спільно проживає із своїм цивільним чоловіком ОСОБА_8 . ЇЇ чоловік ОСОБА_8 взяв в оренду приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", що по АДРЕСА_2, а вона йому допомагала в кафе. 12 червня 2020 року, близько 12:30 вона разом з потерпілим прийшли в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", для того, щоб підготуватися до відкриття, у потерпілого при собі для придбання продуктів були грошові кошти, які він зберігав у своєму гаманці, чорного кольору, який зачиняється за защіпку. Їй відомо, що її чоловік позичав грошові кошти в свого товариша по імені ОСОБА_13 . Близько 13:00 цього ж дня, вона знаходилася в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" на кухні. Потерпілий знаходився в одній із альтанок, куди вона принесла чай. Через декілька хвилин на територію приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2" зайшло двоє осіб, серед яких був обвинувачений, інший їй не знайомий. Підійшовши до альтанки, невідома особа попросила, щоб вона ( ОСОБА_9 ) заварила їм чай. Після чого невідома особа направилася в туалет, який знаходився біля кухні, а ОСОБА_7 підійшов до столу, за яким сидів потерпілий. Коли вона ( ОСОБА_9 ) через деякий час вийшла з приміщення кухні на територію кафе, то побачила, як обвинувачений ОСОБА_7 стоїть поруч із її чоловіком, та наносить йому удар. Після чого, побачивши даний конфлікт, вона вигукнула, що зараз візьме сковорідку та підбіжить до них. В подальшому вона побачила як по території кафе від альтанок вибігає обвинувачений, слідом за ним біг потерпілий. Однак, наздогнати ОСОБА_7 він не зміг. Через нетривалий час потерпілий повернувся назад в кафе, в руках тримав гаманець без грошей, який знайшов на землі. Обурившись крадіжкою грошей, її чоловік сів за кермо свого автомобіля та проїхався по Сихівському масиві м. Львова з метою знайти обвинуваченого, однак, так і не знайшов його. Також додала, що коли потерпілий вибігав із території кафе в слід за ОСОБА_7, то особа, з яким прийшов обвинувачений виходила із туалету та не могла бачити обставин конфлікту та заволодіння гаманцем;