Постанова
Іменем України
28 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 206/3009/15
провадження № 61-5576св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року у складі судді Румянцева О. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК", банк) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2008 року № DNH3AE0000109021 у розмірі 33 842,84 дол. США, що еквівалентно 712 053,36 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк посилався на те, що 03 липня 2008 року між позивачем і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № DNH3AE0000109021 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 15 142,51 дол. США на термін до 02 липня 2013 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.
ОСОБА_1 порушив умови договору та не виконав свої зобов`язання за цим договором, у зв`язку з чим станом на 28 травня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 33 842,84 дол. США, у тому чмслі: 7 926,42 дол. США - заборгованість за кредитом; 4 596,78 дол. США - заборгованість за процентами; 369, 27 дол. США - заборгованість з комісії; 19 327,49 дол. США - пеня; 11,88 дол. США - штраф (фіксована частина); 1 611,00 дол. США - штраф (процентна складова).
Справу суди розглядали неодноразово.
Самарський районний суд м. Дніпропетровська заочним рішенням від 10 липня 2019 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 515,35 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 7 926,42 дол. США; заборгованості за процентами - 4 596,78 дол. США; заборгованості з комісії - 369,27 дол. США; штрафу (фіксована складова) - 11,88 дол. США; штрафу (процентна складова) - 1 611,00 дол. США. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Самарський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 19 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2019 року задовольнив. Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2019 року скасував, справу призначив до розгляду.
Самарський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 13 липня 2020 року позов банку задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 515,35 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 7 926,42 дол. США; заборгованості за процентами - 4 596,78 дол. США; заборгованості з комісії - 369,27 дол. США; штрафу (фіксована складова) - 11,88 дол. США; штрафу (процентна складова) - 1 611,00 дол. США. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість. Винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 409,57 дол. США, яка сплачується в момент видачі кредиту, винагорода за здійснення додаткового моніторингу, яка сплачується згідно з пунктом 16.9 договору та винагорода за резервування ресурсів у розмірі 4,08 % річних від суми зарезервованих ресурсів за характером є встановленою договором платою банку за здійснення фінансової послуги - надання кредитних коштів у користування. Штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому їх одночасне застосування за одне й те саме правопорушення - свідчить про подвійну відповідальності. Враховуючи, що відповідачу за несвоєчасне виконання зобов`язання за заявою від 03 липня 2008 року одночасно нараховано як пеню у розмірі 19 327,49 дол. США, так і штрафи, які складаються зі штрафу (фіксована частина) в розмірі 11,88 дол. США, штрафу (процентна складова) в розмірі 1 611,00 дол. США, підстав для стягнення пені немає.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 28 жовтня 2020 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд постановою від 21 вересня 2022 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року в частині задоволених позовних вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом, заборгованості за комісією та штрафів скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що в заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 просив застосувати позовну давність до основної вимоги (стягнення суми боргу за тілом кредиту, відсоткам, комісії, тощо), однак суд першої інстанції на це уваги не звернув та не з`ясував, з якого часу виникла заборгованість за кожним щомісячним платежем, коли розпочався перебіг позовної давності.
Предметом касаційного перегляду були судові рішення в частині задоволених вимог банку, оскільки в іншій частині вони не оскаржувалися.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року в оскаржуваній частині задоволених позовних вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом змінив, зменшивши розмір стягнених за рішенням суду відсотків з 4 596,78 дол. США до 4 596,54 дол. США, а в іншій оскаржуваній частині задоволених позовних вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості за комісією та штрафів - залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що початок позовної давності, який пунктом 14.11 кредитного договору збільшений до 5 років, розпочався 08 грудня 2012 року, тобто з наступного дня після невнесення позичальником обов`язкового платежу, а з цим позовом банк звернувся до суду 12 червня 2015 року, тобто в межах позовної давності. У період з 17 липня 2008 року до 09 листопада 2012 року відповідач здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, що свідчить про переривання позовної давності, будь-яких доказів того, що погашення заборгованості здійснювалося не позичальником або поза його волею, матеріали справи не містять.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 14 квітня 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/5226/17, від 13 червня 2018 року у справі № 733/608/16, від 03 квітня 2018 року у справі № 924/18/17, від 11 липня 2018 року у справі № 911/2728/17, від 12 вересня 2018 року у справі № 910/16481/16, від 19 жовтня 2018 року у справі № 908/2527/17, 14 лютого 2018 року у справі № 161/15679/15.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Апеляційний суд в оскаржуваній постанові не навів мотивів, з яких відхилив доводи відповідача, зазначені ним у заяві про перегляд заочного рішення та апеляційній скарзі, що призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. З огляду на відсутність у позивача доказів видачі відповідачу кредиту у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, цей договір є неукладеним, тому наявні підстави для відмови в позові. Матеріали справи не містять належним чином оформлених меморіальних ордерів, а виписки з рахунка не є належним і допустимим доказом у справі.
Крім цього, суд неправильно не застосував позовну давність, адже банк звернувся до суду 11 червня 2015 року, як наслідок він має право стягувати заборгованість, що утворилась у період з 11 червня 2010 року до 11 червня 2015 року, проте позивач пред`явив до стягнення суми, що були нараховані поза межами позовної давності, а саме: заборгованості за тілом кредиту за період з 05 березня до 11 червня 2010 року в розмірі 1 209,37 дол. США; заборгованість за відсотками за період з 03 липня 2009 року до 11 червня 2010 року приблизно - 1 804,26 дол. США.
Відповідно до статті 400 ЦПК України предметом касаційного перегляду є судові рішення в частині задоволених вимог банку.
18 травня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ КБ "ПРИВАТБАНК", мотивований законністю і обґрунтованістю судових рішень.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
05 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 липня 2008 року між банком і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNH3AE0000109021, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 15 142,51 дол. США на строк до 02 липня 2013 року.
За умовами договору, банк надає кредит на базових умовах, що визначені у пункті 17.1 договору, тобто кошти в розмірі 13 652,17 дол. США надаються на купівлю автомобіля, який є предметом застави, а інші кошти надаються на сплату страхових платежів, реєстрацію предмета застави та комісій банку.
Згідно з пунктом 6.2.4 кредитного договору позичальник зобов`язується погасити кредит у порядку, в сумах і в строки, що передбачені пунктами 12.2.6. та 17.1.5 договору.
Позичальник у період з 17 липня 2008 року до 09 листопада 2012 року неодноразово здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, останній платіж за кредитним договором вчинено позичальником 09 листопада 2012 року.