Постанова
Іменем України
23 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 727/3611/22
провадження № 61-4295св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Половінкіна Н. Ю., Одинака О. О., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про вселення у квартиру.
Позов мотивовано тим, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 718/961/21 ОСОБА_2 за її позовом було вселено у квартиру АДРЕСА_1 . На виконання цієї постанови, 01 грудня 2021 року, Шевченківський районним судом м. Чернівці видано виконавчий лист. 28 січня 2022 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Савкою М. С. складено акт про вселення позивачки у квартиру АДРЕСА_1 . Однак, як пояснила позивачка, цього ж дня вона була виштовхана ОСОБА_1 з указаної квартири. Відповідачка змінила замки вхідних дверей та не допускає її до житла.
ОСОБА_2 пояснила, що вона вселилась у спірну квартиру у травні 1999 року зі згоди власника вказаного житла (на той час) - свого колишнього чоловіка ОСОБА_3, тривалий час зареєстрована там, іншого житла не має. У зв`язку з протиправними діями відповідачки змушена тимчасово проживати у знайомих.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_2 просила вселити її у квартиру АДРЕСА_1 .
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання припиненим права користування житлом.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 24 листопада 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Н. В. За умовами указаного договору ОСОБА_1 отримала спірну квартиру у власність безоплатно від дарувальниці ОСОБА_4, якій вона належала на підставі договору купівлі-продажу від 19 лютого 2021 року, укладеного з ОСОБА_3 ОСОБА_1 пояснила, що після отримання спірної квартири у власність вона вселилась у неї разом з двома своїми неповнолітніми дітьми - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Під час вселення в квартиру у ній ніхто не проживав, чужого майна не було. Вважає дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Савки М. С. неправомірними, а складений ним акт про вселення ОСОБА_2 у квартиру - незаконним, оскільки станом на день вселення квартира вже не перебувала у власності боржника по виконавчому провадженню ОСОБА_4, а належала на праві власності їй, тому державний виконавець не мав законних підстав вселяти ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_2 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 з травня 1999 року як член сім`ї колишнього власника ОСОБА_3 . Водночас вона не є членом сім`ї нового власника, а реєстрація її місця проживання позбавляє можливості вільно реалізовувати право володіння, користування та розпорядження власністю. Вважає, що спільне проживання сторін у спірній квартирі неможливе.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила усунути їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання припиненим права користування ОСОБА_2 житлом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2022 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1, як новий власник квартири, не надавала дозволу на реєстрацію місця проживання у спірній квартирі ОСОБА_2, а житлове приміщення придбане нею для проживання разом із неповнолітніми дітьми.
Разом із цим суд вважав, що інтереси ОСОБА_1, як власника та користувача жилого приміщення, перевищують інтереси колишнього члена сім`ї попереднього власника житла, якого не забезпечено іншим жилим приміщенням.
Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2022 року скасовано.
Позов ОСОБА_2 задоволено.
Вселено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір виник між новим власником спірної квартири ОСОБА_1, яка є одночасно і користувачем, та користувачем ОСОБА_2, яка є колишнім членом сім`ї колишнього власника.
ОСОБА_2 вселена до спірної квартири попереднім власником ОСОБА_3, як член сім`ї власника, що свідчить про набуття нею права користування вказаною квартирою у встановленому порядку.
Матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_2 на праві власності чи користування іншого житла.
Вимога ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою шляхом визнання припиненим права користування ОСОБА_2 житлом, у разі її задоволення, має фактичним наслідком позбавлення останньої права на житло та, відповідно, виселення.
Однак, у разі визнання припиненим права ОСОБА_2 користування спірною квартирою та відмови у вселенні, остання, в силу свого матеріального стану, буде неспроможна забезпечити себе житлом.
У зв`язку із цим, апеляційний суд вважав помилковими висновки суду першої інстанції про пропорційну необхідність у захисті права ОСОБА_1, як власника житла, на користування квартирою шляхом втручання у право ОСОБА_2 на повагу до житла, яким вона користується протягом тривалого часу, а саме з травня 1999 року.
Також суд зазначив, що ОСОБА_1, як новий власник спірного житлового приміщення, мала об`єктивну можливість знати про наявність прав ОСОБА_2 на користування спірною квартирою і при набутті права власності мала усвідомлювати, що вона має зареєстроване місце проживання й право користування житлом.
При цьому суд вказав, що за змістом договору дарування спірної квартири, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Н. В. 24 листопада 2021 року та зареєстрованого за номером 2806, ОСОБА_4 (дарувальниця) та ОСОБА_1 (обдаровувана) перебувають між собою в родинних відносинах (мають першу ступінь споріднення).
ОСОБА_1 не спростовано, що, набувши у власність спірну квартиру, вона не могла не знати про проживання в жилому приміщенні колишнього члена сім`ї колишнього власника - ОСОБА_2, яка не має іншого власного житла та набула у законний спосіб охоронюване законом право на мирне користування майном.
При цьому ОСОБА_1 не виявила розумну дбайливість про інтереси ОСОБА_2 та не з`ясувала чи відмовляється остання від свого права користування спірним житлом.
Узагальнені доводи касаційної скарги
22 березня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 лютого 2023 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
19 липня 2023 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка за первісним позовом просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
12 квітня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 зареєстрована у травні 1999 року в якості члена сім`ї власника житла - ОСОБА_3
19 лютого 2021 року між ОСОБА_3 (колишнім чоловіком ОСОБА_2 ) та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого ОСОБА_3 передав у власність, а ОСОБА_4 прийняла у власність належну продавцю на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 .
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 718/961/21 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_7 задоволено. Вселено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 . У задоволені зустрічних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право вкористування житловим приміщенням, відмовлено.
01 грудня 2021 року Шевченківським районним судом м. Чернівці видано виконавчий лист у справі № 718/961/21 про вселення ОСОБА_2 у спірну квартиру.
28 січня 2022 року, на підставі зазначеного виконавчого листа, державним виконавцем Першого відділу ДВС у м. Чернівці Савкою М. С. вселено ОСОБА_2 у спірну квартиру, про що складено відповідний акт.
На підставі договору дарування від 24 листопада 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Н. В. та зареєстрованого за № 2806, ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Після отримання квартири у власність ОСОБА_1 вселилась у неї разом з двома своїми неповнолітніми дітьми - донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12 жовтня 2020 року № 227739793 відсутні відомості про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.